Доступ до інформації: поняття, правове регулювання. Конституції України щодо політичної та ідеологічної багатоманітності і конституційних прав громадян на свободу думки і слова

Конституції України щодо політичної та ідеологічної багатоманітності і конституційних прав громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Однак даний законопроект відповідно до статті 3.5.1 Регламенту Верховної Ради України запропоновано «визнати неприйнятним» у зв'язку з наступними міркуваннями.

Проектом Закону України «Про забезпечення рівного доступу громадян до засобів масової інформації в Україні» (реєстр. № 7392) пропонується встановити концептуально нові правила подачі інформації в ЗМІ. Зокрема, пропонується забезпечити рівний доступ громадян до позапартійних засобів масової інформації, встановивши, що якщо засіб масової інформації подає точку зору влади чи партії, яка підтримує цю точку зору, то редакція зобов'язана надати ефірний час чи газетну площу для оприлюднення точки зору опозиції чи партії, яка є опозиційною до влади. Крім того, пропонується, щоб опозиційні матеріали подавались в той же час, у тих же обсягах, на тому ж місці, тією ж тональністю, тим же жанром, шрифтом, що і матеріали, щодо яких висловлюється альтернативна точка зору.

Однак, запропоновані законопроектом норми суперечать частині першій статті 34 Конституції України, в якій встановлено: «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань».

Частина друга цієї ж статті говорить: «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір». Згідно Конституції здійснення цих прав може бути обмежене законом лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту №7392, будуть грубо порушуватися конституційні права журналістів, адже їм буде нав'язуватися чужа точка зору.

Слід зазначити, що питання реалізації громадянами права на інформацію і, зокрема, доступу до інформації продовжують бути предметом інтересу громадських організацій. Так, Харківська пра-

возахисна група 17 лютого 2006 р. провела чергову зустріч робочої групи з питань свободи вираження поглядів у формі круглого столу «Доступ до інформації в Україні. Удосконалення законодавства і практика». На зустрічі були присутні представники понад ЗО громадських організацій, а також експерти міжнародної організації Артикль 19. Під час зустрічі була представлена та обговорена вже п'ята редакція проекту закону «Про інформацію», що була розроблена експертами Харківської правозахисної групи за участю експертів у галузі медіа.

Було висловлено та обговорено низку зауважень до законопроекту. Зокрема, питання щодо поширення норм цього закону на суди, щодо спеціального статусу Верховної ради України, на інформаційні запити якої не можна відмовляти, щодо доступу до інформації, пов'язаної з процесом вироблення рішень, а також низки процедурних питань. Учасники обговорили іноземний досвід регулювання доступу до інформації. Загалом всі учасники дуже високо оцінили проведену роботу та якість самого законопроекту.

Також на зустрічі відбулася презентація результатів спільного проекту Артиклю 19, Інституту масової інформації та Харківської правозахисної групи, а також презентовано дослідження Харківської правозахисної групи щодо практики доступу до інформації, яка знаходиться у розпорядженні апеляційних судів, обласних управлінь МВС, прокуратури та інших правоохоронних органів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Розкрийте об'єктивний та суб'єктивний зміст поняття «доступ до інформації»

2. Порівняйте поняття «доступ до інформації» та «свобода слова».

3. Розкрийте міжнародно-правові гарантії реалізації права громадян на інформацію та на доступ до інформації.

4. Охарактеризуйте національне законодавство, що гарантує право громадян на доступ до інформації.