Вибір об’єкта та предмета дисертаційного дослідження

Об’єкт дослідження. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яка обрана автором для вивчення.

Предмет дослідження - чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах обраного об’єкту.

Оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва, то автор і спрямовує основну увагу й пошукові зусилля саме на ньому.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто перераховути треба не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Хронологічні рамки дослідження. Розуміючи складність дослідження проблеми в рамках магістерської роботи в межах значного часового періоду, варто означити чіткі хронологічні рамки дослідження, що убезпечить автора від розпорошення зусиль та посилить концентрацію його уваги на розвиток тієї чи іншої проблеми саме в конкретний історичний період.

Огляд та аналіз джерельної бази дослідження. Стислий виклад стану наукової розробки проблеми, що досліджується, у працях вітчизняних та зарубіжних учених.

Апробація результатів дослідження. Вказується, на яких науково-практичних заходах оприлюднені результати дослідження, що включені до роботи.

Структура роботи. Робота повинна складатись зі вступу, основної частини, висновків, додатків (при необхідності) та списку використаних джерел.

Рекомендований обсяг вступу приблизно 10-15% від обсягу роботи.

Основна частина. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загально рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння студента стисло, логічно і аргументовано викладати матеріал.

Рекомендований обсяг основної частини - 60-70 сторінок машинопису.

Висновки. Вони носять форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовний, логічний виклад отриманих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі, тобто те нове, що вніс автор у вивчення та вирішення проблеми/задачі. Саме це виноситься на обговорення і оцінку в процесі захисту магістерської роботи.

Обсяг заключної частини 5-10 сторінок.

Додатки. За необхідності, до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:

- проміжні математичні доведення, формули/рівняння, розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи та акти провадження результатів магістерської роботи;

- інструкції та методики, зокрема застосування комп’ютерних програм для вирішення поставлених задач;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Список використаних джерел. Кожне включене в цей список літературне джерело повинно мати відображення в рукопису магістерської роботи. Не потрібно включати в бібліографічний список ті праці, на які немає посилань у тексті роботи і що фактично не були використані. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Якщо є необхідність у використані таких видань, то потрібно привести їх в порядкових посиланнях в тексті роботи.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Мова та стиль роботи. Для наукового тексту характерна змістовність, цілісність і логічність. Викладення звичайно ведеться від третьої особи, так як увага концентрується на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Дуже рідко використовують форму першої і зовсім не використовують форму другої особи займенника однини. Стало неписаним правилом замість «я» використовувати «ми». Використовується також форма викладення від третьої особи, наприклад: «Автор вважає …».

Культуру наукової мови визначають точність, ясність та стислість.

Обсяг магістерської роботи – 100-120 рукописних сторінок