Брама до Вальгали

Розхристаний трояндою вітрів На перехрещенні доріг між світом Яві й Праві. Пощерблений у битвах меч в крові,

Стихає бою шум в лихих пожеж заграві.

Ще чути дзвін кольчуг і тріск розколотих щитів Тече багряна кров до Велеса рікою Ціною сотень страчених життів Здобуде честь у битві гордий воїн.

Прощальна сальва, крода до небес,

В якій, здавалось би, обвуглюються й зорі,

І ворон з хижим криком, наче вірний пес,

У невідь попрямує за тобою.

І ти стоїш на перехрещенні доріг Між світом Яві й мудрими богами,

Як жертву, меч кладеш до їхніх ніг,

Щоб відчинити браму до Вальгали.

Мова

Ти розумієш мою мову?!

Це шепіт рун бринить морозним вітром у словах. Це сила духу вільного народу,

Що сонця знак несе на хоругвах.

Ця мова - серп, яким стинають колос,

Що згодом перетвориться на хліб.

Вона - з глибин віків священний голос, Рожденний в сивині тисячоліть.

У ній і сварги промені огненні,

І блиск води гірського джерела,

Нетлінна мудрість, молитви священні,

Що мати з молоком своїм дала.

Спинися та прислухайся, приблудо,

Ця мова - меч для тих, хто йде з мечем.

Вертайся у своє болотисте нікуди,

Тебе ніхто сюди не кликав калачем.

Яке ти маєш право тут сичати Про те, що "ущємляюттвой язик"?

Прийшовши гостем до чужої хати Свої права торочити ти звик?!

Підступна погань, угро-фінський послід, Паршивий пес, заблудший в реп'яхах,

Не будеш ти ділити мою землю "Введєнієм іного язика"!

Від Заходу до Сходу далека дорога.

Важка ноша - нести світло в свідомість убогу. Важка ноша для вкраїнця нести промінь віри, Щоб не знидів, не загинув, не здався покірно.

Важка ноша патріота для свого ж народу Примусити землероба вилізти з городу,

Взяти вила, стати муром за свою державу. Важка ноша, святе діло та... невдячна справа.

Чому на своїй землі ми, немов холопи? Молимося чужим богам, цілуємо стопи. Сусідському отаману, як батьку, радієм,

Коли на своїй землі зерно рабства сієм.

Підійміться та повстаньте, покажіть - ви люди, А інакше загинете, інакше не буде.

У своїм краю слугою, рабом і плебеєм Не потрібно бути, брате!

Кланятись юдеям, москалям,

Та іншим зайдам, які тебе гноблять.

Це не робить тобі честі і слави не зробить.