ВИСНОВКИ. Систематизація та аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави констатувати, що в умовах сьогодення особливої науково-практичної значущості набувають

Систематизація та аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави констатувати, що в умовах сьогодення особливої науково-практичної значущості набувають питання корекційно-реабілітаційної допомоги дітям, у тому числі й із розладами зору, взаємодії психолого-педагогічного та медичного персоналу з метою попередження і корекції вторинних відхилень, а також оволодіння новими педагогічними технологіями з урахуванням особистісно орієнтованої парадигми освіти, що сприяло б індивідуалізації навчання та виховання дитини в умовах дошкільного закладу і сім’ї, використання нових моделей обладнання приміщень зі створенням умов для індивідуальних корекційних занять.

Вважаємо, що корекційно-реабілітаційна робота з дітьми, що мають особливі потреби – це система спеціальних педагогічних заходів, засобів, форм і методів навчання та виховання, спрямованих на розвиток процесів компенсації, подолання та усунення недоліків пізнавальної діяльності, рис особистості, розвитку фізичних та рухових можливостей дітей. Її ефективність визначається системою принципів організації, виправлення та відновлення порушених функцій у дітей, серед яких особливо виокремлюються: комплексність її характеру, варіативність підходу, пропедевтичність,мотиваційна спрямованість, високий динамізм системи, зорієнтованість на інтеграцію (як освітню, так і соціальну).

Кінцевою метою корекційно-реабілітаційної роботи із зазначеною категорією дітей є система елементарних початкових знань, умінь і навичок, зокрема спеціальних, які сприяють подоланню труднощів соціальної інтеграції. Зокрема, у процесі корекційно-реабілітаційної роботи дошкільники з вадами зору мають набути компенсаторних пристосувань, умінь застосовувати отримані знання в різних навчальних і життєвих ситуаціях, підготуватися до активної діяльності в суспільстві.

У процесі дослідження нами встановлено, що основною формою корекційного впливу на дитину з порушеннями зору в дошкільному навчальному закладі є спеціально організовані корекційні заняття (колективні, групові, індивідуальні), що передбачають розвиток чуттєвого пізнання, уявлень про оточуючий світ, комунікації і мовлення, просторової орієнтації, координації рухів, загальної та дрібної моторики, культурно-гігієнічних навичок та самообслуговування. З метою підтримки у дітей з порушеннями зору зацікавленості до навчання, орієнтуванню в просторі слід проводити заняття в ігровій формі, використовувати спеціальні посібники, навчальні вправи для поліпшення зорової уваги, дидактичні ігри з предметним супроводом, ігри з мовленнєвим супроводом і рухами, ритмічні вправи, пальчикову гімнастику тощо.

Одним із чинників успішної корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, що мають порушення зору, є мультисенсорний підхід, що передбачає активізацію різних органів чуття і способів сприймання інформації, комбінує зорові, слухові і тактильні елементи у процесі пізнання. Вибір різноманітних завдань, що орієнтовані на різні канали сприймання, дає змогу активізувати пізнавальні інтереси дітей, утримувати їхню увагу; залучення всіх органів чуття сприяє якіснішому засвоєнню матеріалу порівняно з традиційними методами, забезпечує інтегрований підхід до різних видів дитячої діяльності.

Отже, педагогічне керівництво пізнавальною діяльністю дошкільників із порушеннями зору у процесі корекційно-реабілітаційної роботи передбачає знання та врахування психофізичних особливостей кожної дитини; дотримання режиму охорони зору; створення необхідної навчально-дидактичної бази для забезпечення обладнанням навчально-виховного процесу на основі врахування характеру порушеного у дітей зору; забезпечення принципу наступності та зв’язку в роботі вихователів, тифлопедагогів, медичного персоналу та батьків, дотримання загальних вимог і рекомендацій, узгодженості в педагогічних і медичних впливах; забезпечення корекційної спрямованості навчально-виховної роботи, прогнозування очікуваних результатів унаслідок її застосування залежно від можливостей кожної дитини.