Тема 18. Правове регулювання робочого часу

П л а н

1. Поняття та види робочого часу.

2. Поняття й види режиму робочого часу.

3. Види тривалості робочого часу..

4. Облік робочого часу.

5. Робота понад встановлену тривалість робочого дня.

6. Ненормований робочий день.

При викладенні цієї теми насамперед необхідно розкрити поняття робочого часу, визначити його структуру, а також родові та видові ознаки робочого часу. Слід мати на увазі, що нормативом робочого часу вважається встановлена законом (чи на його основі) норма постійної тривалості робочого часу, якої необхідно дотримуватися протягом певного календарного періоду. До таких нормативів потрібно віднести: робочий день, робочий тиждень і похідні від них – робоча зміна, робочий місяць, робочий рік тощо. В основу регулювання робочого часу покладено встановлену законом і колективним договором його нормальну тривалість, яка суворо охороняється. З урахуванням характеру умов праці і фізіологічних особливостей окремих категорій працівників законодавець установлює скорочений робочий день. Від скороченої норми робочого часу слід відрізняти неповний робочий день (неповний робочий тиждень), який установлюється за погодженням між працівником і роботодавцем. Необхідно розрізняти нормування тривалості робочого часу, встановлення його норми і режиму. Режим робочого часу – це розподіл робочого часу для нормальної організації трудового процесу і забезпечення вільного часу працівників протягом певного календарного періоду. Чинне законодавство передбачає поденний, тижневий і 46 сумарний облік робочого часу. Висвітлюючи дане питання, слід врахувати, що облік робочого часу є основним засобом контролю за виконанням працівником і роботодавцем встановленої норми тривалості праці та засобом організації оплати праці. В окремих випадках законодавство допускає відхилення від нормального робочого часу в бік його збільшення: надурочні роботи, ненормований робочий день, чергування. Необхідно розглянути умови і порядок їх застосування, коло осіб яких можна (чи не можна) залучати для роботи в умовах збільшення робочого часу. Висвітлюючи питання ненормованого робочого часу, бажано викласти порядок і умови його встановлення для тих чи інших категорій працівників

СПИСОК НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня: Указ Президента України від 26.04.1995 р. № 334/95 // Урядовий кур’єр. – 1995. – № 64. – 29 квітня.

Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу: зат. Наказом Міністерства праці та соціальної політки України від 04.10.2006 р., №359 //Праця і зарплата. – 2006. - №39

Барабаш Г.О. Про правове регулювання робочого часу і часу відпочинку наукових працівників //Підприємництво, госп-во і право. – 2005. - №10. – С.63-66.

Венедиктов В.С. Рабочее время и время отдыха: Текст лекций. – Харьков: Юрид. ин-т, 1987. 47

Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки // Право України. – 1999. – № 7. – С.104–106.

Гетьманцева Н. Договори про встановлення тривалості та режиму робочого часу // Тернопільська Академія народного господарства. Актуальні проблеми правознавства. Наук. зб. № 1. ТАНГ. Вип. 4. – Тернопіль, 2002. – С. 199 – 206.

Козак З. Поєднання договірного та нормативного правового регулювання неповного робочого часу // Вісник Львівського ун-ту. Серія юридична. Вип. 35. – Львів: ЛДУ ім. І. Франка, 2000. – С. 335 – 340.

Кришталь А.М. Ненормований робочий день //Юрид. України. – 2003. - №11. – С.70-72.

Ротань В.Г., Зуб І.В., Сонін О.І. Науково-практичний коментар законодавства України про працю. – К.: Атака, 2008. – 680 с.

Сапсай І. Правомірність застосування надурочних робіт // Юридичний вісник України. – 2003. – 12-18 липня. – № 28. – С. 8.