Обслуговування туристів на автомобільному транспорті

Розвиток автомобільного транспорту зумовив зростання ролі автобусного сполучення в організації туристичних подо­рожей. Автомобільний транспорт при перевезеннях туристів виконує дві основні функції:

· самостійний засіб пересування та екскурсій;

· допоміжний (трансферний) транспорт.

Переваги автомобільного транспорту: мобільність, не­високі тарифи, можливість транспортування багажу, мож­ливість зупинок в дорозі, широкий обзор, невисокі питомі капітальні затрати та ін.

Недоліки даного виду транспорту: невисока пасажиромісткість і експлуатаційна швидкість, забруднення довкілля продуктами згоряння палива, невисокий рівень комфортного життєзабезпечення під час тривалих подорожей, висока аварійність та ін.

Вимоги до мікроклімату в автобусі регламентуються санітарно-гігієнічними нормами га міжнародними стандарта­ми. Так, система кондиціонування повітря повинна забезпе­чувати мікроклімат в межах 22-24°С при повітрообміні 0,15 м³/с (перший рівень комфорту), рівень шуму в усіх ча­стинах салону не повинен перевищувати 72 дБ, відстань між сидіннями в автобусі — 80-85 см. Робоче місце водія повин­но бути відгороджене від салону. Скло на бокових вікнах по­винно бути подвійним, детермальним, з покриттям, що змен­шує теплообмін салону з зовнішнім середовищем, і мати додатню кривизну. Крім занавісок, мають бути передбачені спеціальні жалюзі. В автобусах класу «люкс» повинно бути передбачене індивідуальне освітлення. Для дальніх марш­рутів передбачаються відеомагнітофон з кількома моніторами, а також радіотелефон або рація.

На туристичні маршрути допускаються водії, які прой­шли відповідне стажування, в тому чисті і на даному маршруті, пройшли медогляд і відповідний, інструктаж. Водію ка­тегоричне забороняється розмовляти з пасажирами під час руху, втручатися в роботу гіда чи екскурсовода, довільно змінювати маршрут, провозити в автобусі сторонніх осіб.

Єдинихміжнароднихтарифів на перевезення пасажирів та багажу не існує. Тарифи розробляються і затверджуються в кожній країні перевізником. В країнах Західної Європи тарифи встановлюються в розрахунку на кілометр проїзду. Існує система пільгових тарифів і знижок я знижки, знижки при купівлі квитка в обидва боки та ін.

Організація транспортних подорожей на міжнародних маршрутах має свою специфіку. Так, відкриття регулярних міжнародних маршрутів регламентується двосторонніми уря­довими угодами, а транзит через треті країни вимагає дозво­лу комітету по транспорту Європейської економічної комісії ООН. Нерегулярні перевезення регламентуються двосторонніми угодами країн. Крім того, для спрощення договорів на міжнародні туристські перевезення прийнято Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення паса­жирів і багажу (в рамках Женевської конвенції від 1 берез­ня 1973 р.), Гаагську декларацію про туризм (1989 р.), Шенгенську угоду для членів ЄС.

В більшості випадків автобус є власністю туристської фірми, яка повинна мати ліцензію Міністерства транспор­ту України на здійснення міжнародних транспортних пере­везень. Якщо на балансі турфірми немає власного автобуса, можна організовувати транспортні подорожі разом з авто­транспортними підприємствами на основі разових, сезонних, або річних договорів оренди.

Організація туристичних подорожей на внутрішніх мар­шрутах реалізується на основі Правил перевезення пасажирів і багажу, Правил безпеки, нормативних документів Міністерства транспорту України.

Для тривалих подорожей слід використовувати висококомфортабельні автобуси з м'якою підвіскою» низьким рівнем шуму і вібрацій, великим запасом ходи з однієї за­правки (бажано з екологічно чистим паливом). Таким вимо­гам відповідають власне імпортовані до України моделі. Мерседес, Рено, Вольво, СЕТРА, МАН. Неоплан, ДАФ та ін. При цьому в транспортному засобі мають бути передба­чені такі атрибути життєзабезпечення як гардероб, туалет. бар, холодильник, кухня та ін.

Здійснення міжнародних перевезень накладає на українських перевізників зобов'язання щодо дотримання су­ворих екологічних вимог до рухомого складу. В Європі прийнято стандарт «Зелений автомобіль», відповідно до яко­го норми токсичності вихлопних газів не повинні перевищу­вати певні параметри. Транспортні туристичні подорожі в міжнародному спо­лученні також здійснюються на особистих, або взятих в орен­ду автомобілях, в тому числі з причепами. Такі подорожі мо­жуть реалізовуватися як за вільною програмою, так і за цільовим маршрутом. Слід мати на увазі, що туристам, які подорожують на автомобілі, необхідно мати права міжна­родного зразка (іпtеrпаtіопаl driver’s lісеnsе) та страховку — «зелену карту».

родтелі — готелі на колесах, де крім пасажирських місць є спальні місця, а також кухня;

кемпінги - табори для автотуристів, які служать для ночівлі або нетривалого відпочинку;

мотелі - готелі, обладнані для тривалого перебування ту­риста та його автомобіля. В мотелях передбачені: обладнана стоянка, технічне обслуговування (ре­монт і заправка автомобіля, його діагностика) та ш.