Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (100 або 75 балів), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

1. усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

2. поточні контрольні роботи;

3. тестування;

4. публікації у наукових виданнях;

5. участь у наукових гуртках та проблемних групах;

6. участь у розробці навчально-методичних матеріалів;

7. підготовка рефератів, доповідей;

8. розв’язання завдань;

9. самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю;

10. доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

2.2. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 25 балів.

3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю

Загальний порядок оцінювання знань студента за кредитно-модульною системою, порядок розподілу балів, форми і види завдань, критерії оцінювання знань тощо для кожної навчальної дисципліни доводяться викладачем до відома студентів на початку навчального семестру.

3.1. Організація і проведення поточного контролю

Поточно-модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та вмінь студентів з того чи іншого модулю.

Оцінювання знань з того чи іншого змістового модулю проводиться за результатами проведення семінарських занять, виконання студентами самостійної роботи та інших завдань, передбачених робочою навчальною програмою та обов’язкового виконання студентом модульної контрольної роботи.

Результати поточно-модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.

3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи

До модульної контрольної роботи допускаються студенти у разі виконання ними усіх передбачених видів робіт і завдань, передбачених робочою навчальною програмою для даного модулю, в тому числі завдання самостійної роботи, реферати, контрольні роботи, тестування тощо.

Модульні контрольні роботи проводяться у письмовій формі.

У разі, коли студент не з’явився на проведення модульної контрольної роботи без поважних причин, він отримує нуль балів.

Перездача модульної контрольної роботи допускається у строки, які встановлюються викладачем.

3.3. Організація і проведення підсумкового контролю

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали усі модульні контрольні роботи, передбачені для навчальної дисципліни і за рейтинговим показником набрали не менш як 35 балів (з 75 балів).

У разі, коли рейтинговий показник з навчальної дисципліни (за поточно-модульним контролем) не менш ніж 61 бал, студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. Рейтинговий показник студента при цьому виставляється відповідно до набраної кількості балів.

За результатами підсумкового контролю рейтинговий показник з навчальної дисципліни не може бути зменшений.

3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено екзамен встановлюється як сума набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни і підсумкового контролю за встановленою шкалою розподілу балів.

Підсумковий рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачено залік встановлюється як сума набраних студентом балів за поточно-модульним контролем.

Якщо студент не погоджується з результатами контрольних заходів, він може протягом двох днів після ознайомлення з результатами, звернутися з апеляцією до завідувача кафедри. Завідувач кафедри протягом трьох днів разом з викладачем, розглядає апеляцію і приймає остаточне рішення, про яке повідомляється студент.

За результатами апеляції кількість виставлених балів не зменшується.

Якщо у підсумку студент отримав за рейтинговим показником оцінку “FX», то він допускається до повторного складання підсумкового контролю з дисципліни. Студент, допущений до повторного складання підсумкового контролю зобов’язаний у терміни, визначені деканатом, перездати невиконані (або виконані на низькому рівні) завдання поточно-модульного контролю, виконати модульні контрольні роботи і скласти підсумковий контроль. Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни при цьому визначається за результатами повторного складання підсумкового контролю і не впливає на загальний рейтинг студента.

У разі отримання студентом за рейтинговим показником оцінки “F», то він повинен пройти повторний курс вивчення цієї дисципліни протягом наступного семестру (навчального року) за графіком, встановленим деканатом. Бали, отримані студентом при вивченні дисципліни у попередній період, анулюються.

Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.

Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни, для якої передбачено підсумковий контроль екзамен

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ЕКЗАМЕНІ

з «Історії Західної Європи та Північної Америки нового часу»

До складу кожного білета входять 3 проблемних питань, які мають узагальнений комплексний характер. Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією в 8 балів. (1 бал – студент отримує за відповідь на додаткове питання).

Відповідь на кожне з питань білета оцінюється в:

_8 балів - якщо відповідь студента

містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення матеріалу,

виявляє при цьому високі знання студентом усієї програми навчальної дисципліни, його вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу, знання наукової літератури, розуміння основних процесів політичної, соціально-економічної та культурної еволюції європейських країн в період 1640 – 1815 рр., особливості європейських революцій XVII – XVIII ст. (англійської та французької) та процесу утворення США.

відображає чітке знання відповідних категорій, їх змісту, розуміння їх взаємозв’язку і взаємодії, правильне формулювання відповідних тлумачень,

містить аналіз змістовного матеріалу, порівняння різних поглядів на дану проблему, самостійні висновки студента, формулювання та аргументацію його точки зору,

містить, поряд із теоретичним матеріалом, фактичні дані (статистичні і т.ін.), їх оцінку та порівняння,

логічно і граматично правильно викладена

5_ балів – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання, аналізу відповідних теорій, концепцій, наукових течій і т.ін., є не зовсім правильною: наявні недоліки у розкритті змісту понять, категорій, закономірностей, нечіткі характеристики відповідних явищ, викладена з порушенням логіки подання матеріалу, містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень.

2_ бала – якщо студент не відповів на поставлене запитання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістовні помилки, які свідчать про відсутність знань у студента, або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання основних положень навчальної дисципліни

Результат усного іспиту складається з суми балів, одержаних за всі питання(25 балів).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 5 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту

Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи протягом семестру з розрахунку середнього балу (в діапазоні від 0 до 75 балів) та результатів усного іспиту (не менше 5 і не більше 25 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 5 -бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

5.1 Основна література

24. Кислица Н.А. Французская буржуазная революция. 1789-1794 гг.: Практикум. - М., 1968.

25. Лавровский В.М. Сборник документов по истории английской буржуазной революции XVII в. - М., 1973.

26. Марат Ж.-П. Избранные произведения. - М., 1956. - Т. 1-3.

27. Практикум по новой истории. 1871-1917. /сост. Н.И.Кочерова/. - М., 1989.

28. Практикум по новой истории. /сост. Ю.Ф.Иванов, Ю.П.Муравьев/. - М., 1981. - Вып. 1.

29. Робеспьер М. Избранные произведения. - М., 1965. - Ч. 1-2.

30. Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки. 1870-1914. - М., 1989.

31. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки /1640-1870/. /сост. Е.Е.Юровская/. - М., 1990.

32. Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII-XVIII в. /сост. И.А.Никитина и др.; под ред. В.Г.Сироткина/. - М., 1990.

33. Сен-Симон А. Избранные произведения. - М.; Л., 1958. - Т. 1,2.

34. Хрестоматия по новой истории: в 2 ч. /под ред. А.И.Молока, В.А.Орлова/. - М., 1959.

35. Хрестоматия по новой истории. /под ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова/. - М., 1963. - Т. 1-3.

36. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Новая история Латинской Америки. - М., 1970.

37. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История стран Латинской Америки с древнейших времен до начала ХХ века. - М., 1981.

38. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII веков. /пер. с фр./. - М., 1986. - Т. 1-3.

39. Германская история в новое и новейшее время /под ред. С.Д.Сказкина/. - М., 1970. - Т. 1-2.

40. Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии. 1815-1917. - М., 1959.

41. Зверева Г.И. История Шотландии. - М., 1987.

42. История XIX века /под ред. Лависса и Рамбо/. - М., 1938. - Т. 1-6.

43. История дипломатии: в 5 т. - М., 1959 - 1965. - Т. 1-3.

44. История Италии. - М., 1970. - Т. 1,2.

45. История США. - М., 1983-1985. - Т. 1,2.

46. История Франции. - М., 1972 - 1973. - Т. 1,2.

47. Рюде Дж. Народные низы в истории. 1730-1848. - М., 1984.

48. Тревельян Д. Социальная история Англии. - М., 1959.

49. Черниловсикй З.М. Всеобщая история государства и права /История государства и права зарубежных стран/. - М., 1983.

50. Григорьева И.В. Источниковедение новой и новейшей истории стран Европы и Америки. - М., 1984.

51. Нова історія. 1640-1870 /за ред. О.Л. Нарочницького/. - К., 1975. - Ч. 1.

52. Нова історія. 1871-1917 /за ред. М.Ю.Овчаренка/. - К., 1979. - Ч. 2.

53. Новая история стран Европы и Америки. Первый период. /под ред. А.В.Адо/. - М., 1986.

54. Новая история. 1640-1870. /под ред. А.Л.Нарочницкого/. - М., 1986.

55. Новая история. 1870-1918. /под ред. И.С.Галкина/. - М., 1973.

56. Новая история. 1871-1917. /под ред. Н.Е.Овчаренко/. - М., 1984.

57. Новая история. Первый период. /под ред. Е.Е.Юровской/. - М., 1983.

58. Новая история. Второй период. /под ред. Е.Е.Юровской и И.М.Кривогуза/. - М., 1983.

5.2. Додаткова література

1. Английская буржуазная революция XVII века. /под ред. Е.А.Косминского и Я.А.Левицкого/. - М., 1954. - Т. 1,2.

2. Барг М.А. Великая английская революция в портретах ее деятелей. - М., 1991.

3. Лавровский В.М. Исследования по аграрной истории Англии XVII-XIX веков. - М., 1966.

4. Лавровский В.М., Барг М.А. Английская буржуазная революция XVII века. - М., 1958.

5. Павлова Т.А. Кромвель. - М., 1980.

6. Трухановский В.Г. Адмирал Нельсон. - М., 1980.

7. Борисов Ю.В. Шарль-Морис Талейран. - М., 1986.

8. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII веке. - М., 1959.

9. Далин В.М. Кракх Бабеф накануне и во время Великой французской революции. - М., 1963.

10. Далин В.М. Из истории социальной мысли во Франции. - М., 1984.

11. Захер Я.М. Движение “бешеных». - М., 1961.

12. Карлейль Т. Французская революция. История. - М., 1991.

13. Кожокин Е.Н. Государство и народ: от Фронды до Великой французской революции. - М., 1989.

14. Манфред А.З. Три портрета Великой французской революции. - М., 1978.

15. Манфред А.З. Великая французская революция. - М., 1983.

16. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции: 1789-1799. - Л., 1989.

17. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции: падение монархии. 1789-1792. - Л., 1982.

18. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции: якобинская диктатура и ее крушение. - Л., 1983.

19. Фор Э. Опала Тюрго. 12 мая 1776 г. /пер. с фр./. - М., 1979.

20. Черкасов П.П. Генерал Лафайет. Исторический портрет. - М., 1987.

21. Ерусалимский А.С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм. - М., 1967.

22. Революции 1848-1849 гг. /Под. ред. Ф.В.Потемкина и А.И.Молока/. - М., 1952 - Т. 1,2.

23. Шпира Д. Четыре судьбы. К истории политической деятельности. И.Сеченьи, Л.Баттяни, Ш.Петефи, Л.Кошута /Пер. с венг./ - М., 1986.

24. Болховитинов Н.Н. Россия и война США за независимость. 1775-1783. - М., 1976.

25. Война за независимость и образование США /Под. ред. Г.Н.Севастьянова/. - М., 1976.

26. Ефимов А.В. США. Пути развития капитализма /доимпериалистическая эпоха/. - М., 1969.

27. Севастьянов Г.Н, Уткин А.И. Томас Джефферсон. - М., 1976.

28. Слезкин Л.Ю. Легенда, утопия, быль в ранней американской истории. - М., 1981.

29. Согрин В.В. Идейные течения в Американской революции XVIII в. - М., 1980.

30. Согрин В.В. Основатели США: Исторические портреты. - М., 1983.

31. Яковлев Н.Н. Вашингтон. - М., 1973.

32. Ерофеев Н.А. Английский колониализм в середине XIX в.: Очерки. - Л., 1977.

33. Черкасов П.П. Судьба империи: Очерки колониальной экспансии Франции в XVI - XX вв. - М., 1983.

34. История Парижской коммуны. - М., 1981.

35. Манфред А.З. Образование Русско-Французского союза. - М., 1975.

36. Прицкер Д.П. Жорж Клемансо. - М., 1983.

37. Таран Л.В. Французька історіографія /70-ті рр. ХІХ - 80-ті рр. ХХ ст./. - К., 1991.

38. Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии 1815-1917. - М., 1959.

39. Мортон А.Л. История Англии. - М., 1950.

40. Тревельян Д.М. Социальная история Англии /пер. с англ./. - М., 1969.

41. История Венгрии: В 3 т. - М., 1972. - Т. 2.

42. История Италии. - М., 1970. - Т. 2.

43. Зубок Л.И. Экспансионистская политика США в начале ХХ в. - М., 1969.

44. Зубок Л.И. Очерки истории рабочего движения в США. 1865-1918. - М., 1962.

45. Фостер У. Очерки политической истории США. - М., 1965.

46. Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце XIX в. - М.; Л., 1960.