Державний вищий Навчальний заклад 3 page

- визначати форму концесії, приватизації і лізингу у формі інвестиційного договору та їх правові режими;

- виділяти функції корпоративного або договірного інвестування у концесію, лізинг;

- класифікувати концесійні, лізингові правовідносини за участю інвестора.

Ключові слова семінарського заняття: концесійне інвестування, об’єкти інвестиції у концесію, суб’єкт концесійного інвестування, суб’єкти інвестиційних відносин з лізингу, правові режими інвестування у концесію, лізинг, господарський (концесійний, з лізингу) договір у формі інвестування.

Форми навчальної роботи: Семінар-розгорнута бесіда. Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу згідно з планом заняття.

Форми контролю – міні-контроль у виглядітестів або практичних завдань.

Контрольні питання:

1. Поняття та нормативно-правове регулювання концесійного інвестування.

2. Сутність та особливості правового регулювання лізингового інвестування.

3. Особливості правового забезпечення спільного інвестування.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року), Закон України “Про концесії”, Закон України “Про фінансовий лізинг”.

Типові завдання: розв’язання тестових завдань.

Шкала оцінювання контролю знань студентів

Заняття 8. Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту (2 год.)

Тема 11. “Спільне інвестування” (1 год.)

План.

Питання для обговорення:

1. Особливості правового забезпечення спільного інвестування.

2. Спеціальні форми та режими спільного інвестування.

3. Інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

Тема 12. “Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах” (1 год.)

План.

Питання для обговорення:

1. Інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах:

а) поняття та види СЕЗ;

б) система нормативно-правових актів про СЕЗ;

в) особливості правового регулювання інвестування та господарювання у СЕЗ, технологічних парках, територіях пріоритетного розвитку.

2. Інші види спеціальних режимів інвестування:

а) у виключній (морській) економічній зоні;

б) на прикордонній території (державному кордоні);

в) в охоронних зонах;

г) в окремих галузях народного господарства;

д) в умовах надзвичайного стану;

е) в умовах воєнного стану.

Питання для поглибленого вивчення теми:

1.Що обумовлює необхідність встановлення спеціальних режимів інвестування?

2. У чому полягає особливість правового режиму СЕЗ?

3. Чи існують істотні відмінності між СЕЗ, територіями пріоритетного розвитку та технопарками?

4. За якими критеріями і на які види класифікують СЕЗ?

5. У якому порядку створюються СЕЗ?

6. У чому полягає специфіка управління СЕЗ?

7. За яких умов і в якому порядку набувається статус суб’єкта СЕЗ?

8. У чому проявляється особливість правового статусу суб’єкта СЕЗ?

9. Якими основними рисами характеризується інвестування в СЕЗ?

10. Назвіть особливості інвестування у виключній (морській) економічній зоні.

11. Чим відрізняється спеціальний режим інвестування в окремих галузях народного господарства від спеціальних режимів інвестування в умовах надзвичайного та воєнного стану?

12. Яка мета встановлення спеціального режиму інвестування в Чорнобильській зоні? Чим характеризується цей режим?

13. Які з передбачених Господарським кодексом України спеціальних правових режимів інвестування і господарювання є найсприятливішим для залучення інвестицій, а які – найменш сприятливими?

Мета практичного заняття полягає у дослідженні:

- нормативно-правового забезпечення та захисту спільної інвестиційної діяльності та спеціальних режимів інвестування;

- особливостей використання окремих форм та способів корпоративного іноземного інвестування;

- механізмів регулювання та забезпечення виконання договорів у формі спільного інвестування;

- теоретичних та практичних засад інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах;

- особливостей управління спеціальними (вільними) економічними зонами;

- спеціальних режимів інвестування в окремих галузях народного господарства, територіях та за певних умов господарювання.

Завдання практичного заняття:

1. Розкрити загальне поняття про спеціальний режим інвестування, на прикладі, в зоні відчуження ЧАЕС.

2. Вивчити поняття доходу, оподатковуваного доходу отриманого у результаті діяльності спеціального режиму інвестування.

3. Проаналізувати правовий статус інвесторів у спеціальних режимах інвестування, на прикладі, в зоні відчуження ЧАЕС.

Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття:

- визначати вид спільного або спеціального правового режиму інвестування;

- класифікувати правовідносини із застосування спільного або спеціального правового режиму інвестування.

Ключові слова практичного заняття: спільне інвестування, спеціальна (вільна) економічна зона, спеціальний режим виключної (морської) економічної зони, спеціальний режим інвестування на прикордонній території, правовий режим інвестування в охоронних зонах, спеціальний режим інвестування в умовах надзвичайного стану (надзвичайної екологічної) ситуації або воєнного стану.

Форми навчальної роботи: Практичне заняття із застосуванням творчого дослідницького проекту. Підготовка, моделювання діяльності певної організації, підприємства в рамках ігрового етапу згідно з планом заняття.

Форми контролю – міні-контроль у вигляді, оперативного опитування, тестів або практичних завдань

Контрольні питання:

1.Поняття, види та форми спільного інвестування.

2.Поняття спеціальної (вільної) економічної зони.

3.Мета створення спеціальних (вільних) економічних зон.

4.Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони.

5.Функціональні типи спеціальних (вільних) економічних зон згідно із законодавством України.

6.Суб’єкти економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони. Їх права та обов’язки.

7.Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон.

8.Управління спеціальними (вільними) економічними зонами.

9.Стратегія створення та розвитку спеціальних (вільних) економічних зон в Україні.

10. Правове регулювання інвестиційної діяльності в окремих спеціальних (вільних) економічних зонах України.

11. Правове регулювання інвестиційної діяльності на території м. Харкова.

12. Правове регулювання інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Житомирській області.

13. Визначення технологічного парку.

14. Учасники технологічного парку. Дочірнє підприємство. Спільне підприємство.

15. Порядок розгляду і реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку.

16. Особливості оподаткування технологічних парків та їх учасників, дочірніх та спільних підприємств.

17. Особливості державної підтримки інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків.

18. Порядок ввезення товарів, устаткування, обладнання, сировини, матеріалів, комплектуючих та інших предметів, які використовуються технологічними парками, їх учасниками, дочірніми та спільними підприємствами.

19. Особливості валютного регулювання в рамках технологічного парку.

Інформаційне (матеріальне) забезпечення: Господарський кодекс України, Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року №1560-XII (Редакція станом на 06.12.2012 року).

Типові завдання: розв’язання тестових завдань.

Шкала оцінювання контролю знань студентів

V. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Заняття 1-2.

Тема 2. “Державне регулювання інвестування та правові гарантії захисту інвестицій”

План.

Питання для обговорення:

1. Чим зумовлено державне регулювання інвестування та в чому полягає комплексність завдання щодо його здійснення?

2. Які нормативно-правові акти містять положення про державне регулювання інвестування? Охарактеризуйте окремі із них.

3. Із застосуванням яких форм і засобів здійснюють державне регулювання інвестиційної діяльності?

4. Чим відрізняється зміст державного регулювання щодо державних та недержавних інвестицій?

5. Які категорії органів здійснюють державне регулювання інвестування? У чому полягають їх повноваження? Які засоби застосовує держава для заохочення інвестицій?

6. За допомогою яких критеріїв визначаються суб’єкти інвестування з метою надання їм фінансової підтримки та пільг? Які процедури застосовуються при визначенні таких осіб?

7. Назвіть основні гарантії реалізації та захисту прав та законних інтересів інвесторів?

8. Для чого застосовується негативне стимулювання інвестиційної діяльності і в чому воно полягає?

Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню семінарського заняття:

- самостійно формулювати та виділяти ознаки, структуру та компетенцію органів державного регулювання інвестування (інвестиційної діяльності);

- визначати предмет та ознаки інвестиційно-правових відносин між суб’єктом інвестиційної діяльності і органом державного регулювання у зазначеній сфері;

- обґрунтовувати та складати систему компетенцій з нормативно-правового регулювання, адміністративного управління, контролю (нагляду) за здійсненням інвестиційної діяльності;

- визначати та виділяти ознаки засобів щодо стимулювання інвестування в Україні.

Заняття 3.

Тема 5. “Економіко-правові форми інвестування. Інвестування у формі капітального будівництва”

План.

Питання для обговорення:

1. Поняття капітального будівництва, його види, способи та стадії.

2. Будівельне законодавство (земельний аналіз).

3. Правовідносини з капітального будівництва: суб’єкти правовідносин.

4. Організаційно-правові механізми фінансування капітального будівництва.

5. Особливості правового забезпечення іпотечного кредитування капітального будівництва.

6. Правові режими інвестиційних проектів будівництва.

7. Порядок реалізації інвестиційних проектів будівництва.

8. Відповідальність за порушення вимог будівельного законодавства.

Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття:

- складати договір на капітальне будівництво та визначати правовий режим інвестицій;

- визначати предмет, зміст зазначеного інвестиційного (господарського) договору;

- виділяти способи і методи ціноутворення та організації будівництва, управління майном.

Заняття 4.

Тема 7. “Іноземне інвестування”

План.

Питання для обговорення:

1. Поняття іноземних інвестицій та їх роль в економіці України.
2. Нормативно-правове забезпечення іноземного інвестування.
3. Державна реєстрація іноземних інвестицій.
4. Форми здійснення іноземних інвестицій.
5. Правовий статус суб’єктів господарювання з іноземними інвестиціями.
6. Гарантії і компенсації іноземним інвесторам.

Питання для поглибленого вивчення теми:

1. У чому специфіка іноземного інвестування?
2. За допомогою яких нормативно-правових актів забезпечується правове регулювання іноземного інвестування в Україні?
3. Які характерні ознаки іноземних інвестицій?
4. Назвіть види майнових цінностей, що можуть використовуватися в процесі іноземного інвестування.
5. За, яких умов іноземні інвестиції набувають спеціального правового режиму?
6. Які категорії осіб можуть виступати у ролі іноземного інвестора?
7. У чому полягає специфіка правового становища іноземного інвестора?
8. В які об’єкти можуть вкладатися іноземні інвестиції?
9. Чим відрізняється іноземне підприємство від підприємства з іноземними інвестиціями? Які специфічні риси притаманні цим підприємствам?

10. З використанням яких договорів може здійснюватися іноземне інвестування?

11. Чи може поєднуватися корпоративна та договірна форми іноземного інвестування? Обґрунтуйте свою відповідь.

12. Які державні гарантії захисту іноземних інвестицій передбачено законодавством України?

Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття:

- визначати форму корпоративного або договірного іноземного інвестування та їх правові режими;

- виділяти функції корпоративного або договірного іноземного інвестування;

- класифікувати правовідносини за участю іноземного інвестора.

Заняття5.

Тема 11. “Спільне інвестування”

План.

Питання для обговорення:

1. Особливості правового забезпечення спільного інвестування.
2. Спеціальні форми та режими спільного інвестування.
3. Інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди).

Тема 12. “Спеціальні режими інвестування на певних територіях, щодо певних об’єктів, у надзвичайних умовах”

План.

Питання для обговорення:

1. Інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах:

а) поняття та види СЕЗ;

б) система нормативно-правових актів про СЕЗ;

в) особливості правового регулювання інвестування та господарювання у СЕЗ, технологічних парках, територіях пріоритетного розвитку.

2. Інші види спеціальних режимів інвестування:

а) у виключній (морській) економічній зоні;

б) на прикордонній території (державному кордоні);

в) в охоронних зонах;

г) в окремих галузях народного господарства;

д) в умовах надзвичайного стану;

е) в умовах воєнного стану.

Питання для поглибленого вивчення теми:

1.Що обумовлює необхідність встановлення спеціальних режимів інвестування?

2. У чому полягає особливість правового режиму СЕЗ?

3. Чи існують істотні відмінності між СЕЗ, територіями пріоритетного розвитку та технопарками?

4. За якими критеріями і на які види класифікують СЕЗ?

5. У якому порядку створюються СЕЗ?

6. У чому полягає специфіка управління СЕЗ?

7. За яких умов і в якому порядку набувається статус суб’єкта СЕЗ?

8. У чому проявляється особливість правового статусу суб’єкта СЕЗ?

9. Якими основними рисами характеризується інвестування в СЕЗ?

10. Назвіть особливості інвестування у виключній (морській) економічній зоні.

11. Чим відрізняється спеціальний режим інвестування в окремих галузях народного господарства від спеціальних режимів інвестування в умовах надзвичайного та воєнного стану?

12. Яка мета встановлення спеціального режиму інвестування в Чорнобильській зоні? Чим характеризується цей режим?

13. Які з передбачених Господарським кодексом України спеціальних правових режимів інвестування і господарювання є найсприятливішим для залучення інвестицій, а які – найменш сприятливими?

Фахові компетентності – вміння, навички та здатності, які отримує студент по завершенню практичного заняття:

- визначати вид спільного або спеціального правового режиму інвестування;

- класифікувати правовідносини із застосування спільного або спеціального правового режиму інвестування.

VI. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Самостійною роботою студентів (далі – СРС) є спланована пізнавальна організаційно та методично направлена діяльність, що здійснюється без безпосередньої допомоги викладача, та яка спрямована на досягнення конкретного результату – засвоєння навчального матеріалу самостійно, у час, вільний від обов‘язкових навчальних занять. Самостійна робота спрямована на вироблення у студентів навичок роботи з нормативно-правовими актами, науковою літературою та іншими джерелами, формування таких рис майбутнього юриста, як самостійність, активність, ініціативність та інші.

СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної навчальної роботи.

СРС є важливою складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань, які допомагають застосувати їх в майбутній професійній діяльності.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності, як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом і становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для даної дисципліни. З дисципліни «Інвестиційне право» для СРС навчальним планом передбачено навчальний час, який становить 118 академічних годин для денної форми навчання (154 – для заочної).

Самостійна робота студентів проводиться в бібліотеці, методичному кабінеті, в аудиторії, комп‘ютерному класі або в домашніх умовах.

Видами самостійної роботи студентів є:

- репродуктивна;

- творча;

- комбінована.

Самостійна робота репродуктивного типу являє собою процес ознайомлення з

навчальним матеріалом за питаннями (темами), що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних (лекційних, семінарських) заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами правозастосовчої практики тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії.

Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, підбірку матеріалів за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінка правових норм, виявлення прогалин та суперечностей в законодавстві, вироблення пропозицій щодо їх усунення, спроби нормотворчої діяльності і т. ін. (Підготовка рефератів, курсових робіт, доповідей на аудиторні конференції, виступів на науково-практичні конференції тощо).

Комбінована робота поєднує елементи творчої та репродуктивної та може включати відпрацювання тренінгових програм з навчальної дисципліни.

Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів:

- доаудиторна;

- аудиторна;

- післяаудиторна.

Самостійна робота студентів включає: опрацювання прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (в т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу; систематизацію навчального матеріалу перед іспитом тощо.

Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролю самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється на семінарських заняттях, в процесі індивідуально-консультативної роботи та при підсумковому контролі знань.

Формами СРС є:

- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;

- виконання домашніх завдань;

- підготовка до контрольних робіт;

- підготовка до тренінгових програм;

- вирішення та письмове оформлення індивідуальних завдань.

Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань відноситься:

- написання рефератів;

- підготовка есе;

- аналіз практичних ситуацій;

- підбір публікацій з певної проблеми;

- написання порівняльних характеристик;

- участь в олімпіадах, конференціях, тощо.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача.

Формами контролю та звітності СРС є:

- перевірка правильності виконання завдань;

- участь у рольовій грі;

- розгляд підготовлених матеріалів;

- написання контрольної роботи;

- обговорення підготовлених матеріалів під час аудиторних занять;

- доповіді на конференціях, тощо.

Організація самостійної роботи студентів

Карта самостійної роботи студента є основою організації СРС і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, яку необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми даної дисципліни.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни “Інвестиційне право”

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр

напряму підготовки 6401 “Правознавство”

галузі знань “Право”

Денна форма навчання

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт.

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни “Інвестиційне право”

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня Бакалавр

напряму підготовки 6401 “Правознавство”