Методичні рекомендації. У першому питанні слід розглянути правосуддя як об'єкт кримінально-правової охорони, проаналізувати положення Конституції України про принципи та порядок

У першому питанні слід розглянути правосуддя як об'єкт кримінально-правової охорони, проаналізувати положення Конституції України про принципи та порядок здійснення правосуддя в Україні. Зробити загальну характеристику злочинів проти правосуддя за чинним кримінальним законодавством України, визначити проблеми систематизації юридичних складів злочинів проти правосуддя.

У другому питанні слід розглянути наступні злочини та такі елементи їх юридичних складів:

- завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК): об'єктивна сторона злочину; види діянь; поняття незаконного затримання, приводу, арешту, тримання під вартою; суб'єктивна сторона; завідомість як ознака злочину; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки; відмінність цього злочину від злочинів проти особистої волі особи.

- притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК): об'єктивна сторона злочину; характеристика діяння; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; поняття завідомості; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки.

- постановляння суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК): об'єктивна сторона; види діянь; поняття неправосудного вироку; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; поняття завідомості; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки; відмежування цього злочину від суміжних (службового зловживання, службового підроблення, завідомо незаконних затримання, приводу або арешту, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності).

У третьому питанні необхідно проаналізувати наступні злочини та елементи їх юридичних складів:

- примушування давати показання (ст. 373 КК): основний і додатковий об'єкти; об'єктивна сторона; спосіб і час вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; поняття завідомості; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки.

- завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 КК): поняття неправдивого повідомлення, його зміст; коло органів і службових осіб до яких може бути направлено неправдиве повідомлення про злочин; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; поняття завідомості; суб'єкт злочину; кКваліфікуючі ознаки.

- завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК): об'єктивна сторона; види дій; час вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; поняття завідомості; суб'єкт, його види; кваліфікуючі ознаки.

- відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків (ст. 385КК): об'єктивна сторона; характер діяння; час вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину, його види; умови, що виключають відповідальність особи за відмову давати показання.

- перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386 КК): потерпілі від злочину; об'єктивна сторона; характер діяння та його види; способи вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину.

У четвертому питанні слід звернути увагу на аналіз злочинів, що посягають на реалізацію права на захист та елементи їх юридичних складів:

- порушення права на захист (ст. 374 КК): об'єктивна сторона злочину; види діянь; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки.

- втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК): об'єктивна сторона; поняття та види втручання; момент закінчення; кваліфікація втручання в діяльність захисника чи представника особи, яке здійснюється шляхом вчинення інших злочинних дій (погроз, насильства, знищення майна тощо); суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки.

- погроза або насильство щодо захисника чи представика особи (ст. 398 КК): потерпілі від злочину; зміст погрози; види насильства; зв'язок між погрозою та діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; мета злочину; кваліфікуючі ознаки; суб'єкт злочину; відмежування цього злочину від суміжних діянь.

- умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399 КК): предмет злочину; потерпілі від цього злочину; поняття знищення та пошкодження майна; спосіб вчинення злочину; зв'язок між знищенням або пошкодженням майна та діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; кваліфікуючі ознаки складу злочину; відмежування цього злочину від суміжних.

- посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК): потерпілі від злочину; поняття посягання на життя; момент закінчення злочину; зв'язок між посяганням на життя й діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину; відмежування цього злочину від інших суміжних діянь, пов'язаних із посяганням на життя особи.

У п’ятому питанні студенту слід розглянути такі злочини та елементи їх юридичних складів, як:

- втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК): об'єктивна сторона; поняття втручання, його способи; момент закінчення злочину; кваліфікація втручання в діяльність судових органів, яке здійснюється шляхом вчинення інших злочинних дій (погроз, насильства, знищення майна, давання хабара тощо); суб'єктивна сторона; мета втручання; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки.

- погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК): потерпілі від злочину; зміст погрози; види насильства; зв'язок між погрозою або насильством та діяльністю по здійсненню правосуддя як обов'язкова ознака злочину. Момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки; відмежування цього злочину від суміжних діянь.

- умисне знищення або пошкодження.майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК): предмет злочину; потерпілі від цього злочину; поняття знищення та пошкодження майна; спосіб вчинення злочину; зв'язок між знищенням або пошкодженням майна та діяльністю по здійсненню правосуддя; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину; відмінність цього злочину від суміжних; кваліфікуючі ознаки складу злочину.

- посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК): потерпілі від злочину; поняття посягання на життя; момент закінчення злочину; зв'язок між посяганням на життя й діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину; відмежування цього злочину від інших суміжних діянь, пов'язаних із посяганням на життя особи.

Шосте питання передбачає аналіз злочинів проти реалізації заходів безпеки:

- невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК): потерпілі від цього злочину; об'єктивна сторона; характер діяння, його види; наслідки злочину; момент закінчення; суб'єктивна сторона; Суб'єкт злочину.

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381 КК): об'єктивна сторона; характер діяння; поняття розголошення; наслідки злочину; Момент закінчення; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки злочину.

Сьоме питання передбачає характеристику злочинів проти виконання рішення суду та їх юридичних складів, зокрема:

- невиконання судового рішення (ст. 382 КК): предмет злочину; об'єктивна сторона; характер діяння; час вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторо на; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки; умови кримінальної відповідальності за невиконання рішення Європейського суду з прав людини.

- ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК): види покарань, ухилення від яких містить склад цього злочину; поняття та ознаки ухилення від покарання; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину.

- ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390 КК): об'єктивна сторона; види та характер діянь; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину.

- злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391 КК): об'єктивна сторона; види та діянь та їх характеристика; поняття злісної непокори; умови притягнення до кримінальної відповідальності; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину.

- дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392 КК): форми вчинення цього злочину та їх характеристика; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона та суб'єкт злочину.

- втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК): об'єктивна сторона; поняття та ознаки втечі; місце вчинення злочину; момент його закінчення; суб'єктивна сторона; суб'єкт злочину; кваліфікуючі ознаки; умови кваліфікації цього злочину за сукупністю з іншими злочинами.

- втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК): об'єктивна сторона; характер діяння; місце вчинення злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивна сторона.

- порушення правил адміністративного нагляду (ст. 395 КК): поняття адміністративного нагляду та коло осіб, за якими він може бути встановлений; об'єктивна сторона; характер діяння, його види; суб'єктивна сторона; мета злочину; суб'єкт злочину.

Тема 17: Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).(4 год)

План

1. Загальна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військових злочинів).

2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі.

3. Злочини проти порядку проходження військової служби.

4. Злочини проти порядку користування військовим майном та експлуатації військової техніки.

5. Злочини проти порядку несення спеціальних видів військової служби.

6. Злочини проти порядку збереження військової таємниці.

Джерела та література

1. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами і доп. – К.: Вид.ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 188 с.

2. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. в редакції від 11.06.2009 р. // ВВР. - 1992. - № 27. - Ст. 385.

3. Закон України "Про оборону України" від 06.12.1991 р.; В ред. від 16.04.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №9 – ст. 106..

4. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 06.04.2000 р.; В ред. від 16.01.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №28– ст.224.

5. Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 р. в ред. від 07.07.2009 р. // ВВР. - 2000. - № 48. - Ст. 410; ОВУ. - 2003. - № 29. - Ст. 1443; 2004. - № 2. - Ст. 8.

6. Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Затверджений Законом України від 24 березня 1999 року, в ред. від 11.07.2009 р.// ОВУ. - 1999. - № 19. - Ст. 812; ВВР. - 2003. - № 27. - Ст. 209; ОВУ. - 2004. -№ 8. - Ст. 464.

7. Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України: Затверджений Законом України від 24 березня 1999 року, в ред. від 11.07.2009 р.// ОВУ. - 1999. - № 19. - Ст. 809; ВВР. - 2003. - № 27. - Ст. 209; ОВУ. -2004. - № 8. - Ст. 464.

8. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України: Затвердже­ний Законом України від 24 березня 1999 року, в ред. від 11.07.2009 р. // ОВУ. - 1999. - № 19. - Ст. 809. ВВР. - 2003. - № 27. - Ст. 209; № 29. - Ст. 234; ОВУ. - 2004. - № 8. - Ст. 464.

9. Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. - 2002. - № 3. – С. 147-150.

10. Майоров І. Питання гармонізації кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів // Правл України. -1999. - № 2. – С. 79-80.

11. Хавронюк М.І., Дячук С.І., Мельник М.І. Військові злочини: Коментар законодавства // Відп. ред. М. Д. Дрига, В. І. Кравченко. - К: А.С.К., 2002. - 272 с.

Date: 2015-09-24; view: 424; Нарушение авторских прав