Методичні рекомендації. У першому питанні слід розкрити конституційні принципи управління в державі

У першому питанні слід розкрити конституційні принципи управління в державі. Особливості механізму кримінально-правової охорони управлінської діяльності в Україні та основні напрями його вдосконалення на сучасному етапі. Дати поняття та загальну характеристику злочинам проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, розкрити систему та види цих злочинів.

У другому питанні студент повинен проаналізувати норми Конституції України про шанування її державних символів. Охарактеризувати склад такого злочину як наруга над державними символами (ст. 338 КК), зокрема, розкрити: предмет злочину; об'єктивну сторону; характер діяння; публічність як ознака об'єктивної сторони злочину; момент закінчення злочину; суб'єктивну сторону та суб'єкт. Проаналізувати відповідальність за наругу над державними символами іноземної держави, показати предмет злочину; характеристику діяння; публічність як ознаку об'єктивної сторони.

Незаконне підняття Державного прапора України на річковому або морському судні (ст. 339 КК) передбачає визначення предмету злочину; об'єктивної сторони; характеру дій; місця вчинення злочину; моменту закінчення злочину; суб'єктивної сторони та суб'єкта.

Третє питання присвячено аналізу таких злочинів як незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст. 340 КК) та захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст. 341 КК). Студенту необхідно розкрити положення Конституції України про право громадян проводити мітинги, походи і демонстрації. Визначити поняття зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;о об’єктивну сторону; поняття перешкоджання, його способи; момент закінчення злочину; суб'єктивну сторону, суб'єкта злочину та його види. В рамках аналізу статті 341 КК доцільно висвітлити предмет злочину, його види; об'єктивну сторону; поняття та способи захоплення; момент закінчення злочину; суб'єктивну сторону; мету та суб'єкта злочину.

У четвертому питанні слід розглянути наступні злочини та такі елементи їх юридичних складів:

- опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві, (ст. 342 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Поняття опору. Час вчинення злочину. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування даного злочину від злочинів проти особи та злісної непокори як адміністративного правопорушення.

- втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ст. 343 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Види дій. Поняття втручання. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

- втручання у діяльність державного діяча (ст. 344 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Види дій. Поняття втручання. Момент закінчення злочину Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

- погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Види дій. Зміст погрози. Характер насильства. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мотив злочину. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

- погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча (ст. 346 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Види дій, їх зв'язок із державною чи громадською діяльністю потерпілого. Зміст погрози. Характер насильства. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мотив злочину. Суб'єкт.

- умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст. 347 КК). Потерпілий від цього злочину, його види. Предмет злочину. Об'єктивна сторона Поняття знищення або пошкодження майна. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мотив злочину. Суб'єкт. Кваліфікуючі ознаки.

- посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК). Потерпілий від цього злочину. Об'єктивна сторона. Поняття посягання на життя. Момент закінчення злочину Суб'єктивна сторона. Мотив злочину. Суб'єкт. Відмінність цього злочину від умисного вбивства у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку.

- захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (ст. 349 КК). Потерпілий від цього злочину. Поняття заручника. Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Суб'єкт.

- погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок (ст. 350 КК). Потерпілий від злочину. Поняття громадського обов'язку. Об'єктивна сторона. Види дій. Зміст погрози. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Кваліфікуючі ознаки.

- перешкоджання діяльності народного депутата України і депутата місцевої ради (ст. 351 КК). Об'єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

- умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов 'язок (ст. 352 КК). Предмет злочину. Потерпілий від злочину. Об'єктивна сторона. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Поняття знищення і пошкодження. Мотив злочину. Кваліфікуючі ознаки. Характеристика способу як однієї з цих ознак. Вина щодо тяжких наслідків.

- самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (ст. 353 КК). Об'єктивна сторона. Поняття суспільне небезпечної дії, з якою поєднане самовільне присвоєння. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона.

У п’ятому питанні слід розглянути наступні злочини та такі елементи їх юридичних складів:

- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем чи їх пошкодження (ст. 357 КК). Предмет злочину, його види. Суб'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Мотив злочину. Кваліфікуючі ознаки.

- підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК). Предмет злочину та його види. Об'єктивна сторона. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Особливості суб'єкта. Кваліфікуючі ознаки.

- незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, (ст. 359 КК). Предмет злочину. Об'єктивна сторона злочину, його засоби. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Мета злочину. Суб'єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування цього злочину від порушення таємниці листування, телеграфної або іншої кореспонденції.

- умисне пошкодження ліній зв'язку (ст. 360 КК). Предмет злочину. Об'єктивна сторона. Характеристика наслідків. Суб'єктивна сторона злочину. Суб'єкт. Відмежування даного злочину від диверсії.

Шосте питання передбачає аналіз інших злочинів проти авторитету держави, органів місцевого самоврядування і діяльності об'єднань громадян, в рамках яких слід розглянути наступні злочини та такі елементи їх юридичних складів:

- одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК). Предмет злочину. Розмір незаконної винагороди. Об'єктивна сторона злочину. Спосіб як одна з ознак об'єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину. Відмежування даного злочину від одержання хабара.

- примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК). Об'єктивна сторона. Характеристика дій. Спосіб їх вчинення. Поняття цивільно-правового зобов'язання. Момент закінчення злочину. Суб'єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність даного злочину від вимагання.

- самоправство (ст. 356 КК). Особливості об'єктивної сторони. Характеристика наслідків. Суб'єктивна сторона. Суб'єкт злочину.

Змістовний модуль ІV.