Розрахункові співвідношення та порядок розрахунку

де R – швидкість передавання інформації, ρ₀ – відношення потужності сигналу P_c до спектральної потужності шуму N₀.

де Т_с – тривалість двійкового символу на вході демодулятора.

Якщо повідомлення, що передається не піддається завадостійкому кодуванню, то значення T_c дорівнює тривалості двійкового символу T_σ на виході кодера простого коду. Якщо ж використовується завадостійке кодування, то:

,

де n і k – параметри коригувального коду.

Для розрахунку ефективності швидкість передавання інформації R можна вважати такою, що дорівнює продуктивності джерела R_u.

	ДС,без кодування	ДС1,з кодом
		2.897E+4
C,біт/с
10	-12,366	-16,576
	-3,197	-7,167
	-11,871	-11,024

Рис.6.1. Графік залежності енергетичної і частотної ефективності

З рис 6.1 видно, що в системах з ЧМ при збільшенні числа позицій М енергетична ефективність b збільшується, а частотна ефективність g- зменшується. Також видно, що ефективність реальних систем істотно нище границі Шеннона. Характер обміну між та залежить від виду модуляції (сигналу) та коду.. В системах ЧМ висока завадостійкість може бути досягнута збільшенням ширини спектру сигналу, тобто за рахунок частотного залишку. В такій системі різко виражений поріг завадостійкості. Поріг в системі ЧМ при звичайному способі прийому наступає приблизно при рівності пікових значень сигналу та завади, що значно вище теоретичного. Це означає, що при великому рівні завад реальна завадостійкість одержувача ЧМ значно нище потенційної. Відповідно з’являється можливість вдосконалення схеми одержувача знизити поріг завадостійкості і тим самим збільшити дальність зв’язку при тій самій потужності передавача. Ця задача особливо актуальна для супутникових та космічних систем зв’язку. Для зниження порогу при ЧМ використовують різні схеми слідкуючих демодуляторів в тому числі схему зі зворотнім зв’язком по частоті, синхронно-фазовий демодулятор та демодулятор із слідкуючим фільтром. Мінімальний (допустимий) поріг завадостійкості досягається в схемі оптимального демодулятора. Ефективність системи ЧМ значно підвищується за рахунок коректуючих кодів. Використання коректуючих кодів дає можливість підвищення вірності передачі повідомлення або при заданій вірності підвищити енергетичну ефективність системи. При досконалій елементній базі затрати на реалізації кодуючи та декодуючих пристроїв значно скоротилися, тим часом коли вартість енергетики каналу практично не змінилась. Таким чином “ціна” енергетичного виграшу за рахунок кодування може бути значно менше “ціни” того ж виграшу, отриманого за рахунок збільшення енергетики каналу (потужності сигналу або розмірів антен).

VII. Висновок.

В даній курсовій роботі було проведено розрахунок характеристик дискретної системи передавання (ДСП). У відповідності з варіантом були отримані вихідні дані для розрахунку. Курсова робота містить 6 розділів спрямованих на розрахунок певних параметрів ДСП.

Перший розділ курсової роботи містить опис структурної схеми системи електрозв’язку, принцип дії й особливості роботи окремих блоків. При описі було дано визначення основних параметрів, що характеризують кожний із блоків.

У другому розділі було проведено розрахунок параметрів кодера і декодера простого коду. А також, проведено розрахунки основних параметрів: значність двійкового коду n, тривалість двійкового символу , час передавання одного знака , припустиму імовірність помилки біта на вході декодера .

Третій розділ – розрахунок інформаційних характеристик джерела дискретних повідомлень.

Четвертий розділ включає в себе розрахунки завадостійкості демодулятора. Приведена залежність імовірності помилки біта від відношення сигнал/шум на вході демодулятора і графік цієї залежності, а також значення необхідних відношень сигнал/шум на вході демодулятора.