Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 4. Облік розрахунків з оплати праці, грошового забезпечення, страхування та стипендій





Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1. Праця й заробітна плата в бюджетних установах і за­вдання їх обліку.

2. Оперативний облік персоналу.

3. Облік використання робочого часу і виробітку.

4. Форми та системи оплати праці.

5. Нарахування заробітної плати.

6. Утримання із заробітної плати.

7. Порядок оформлення розрахунків із працівниками та ви­плати заробітної плати.

8. Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати і пов'язаних з нею розрахунків.

9. Облік розрахунків зі страхування.

10. Облік розрахунків зі стипендіатами.

Під час вивчення цієї теми слід мати на увазі, що в бюджетних установах, подібно до сфери підприємницької діяльності, праця виступає як цілеспрямована діяльність людей і є основним дже­релом їхніх доходів. Але на відміну від працівників матеріально­го виробництва працівники бюджетних установ мають предме­том свого впливу або людину або суспільство загалом. У процесі праці працівники бюджетних установ надають різні нематеріаль­ні послуги. Контроль за мірою праці та мірою споживання здійс­нюється за допомогою заробітної плати. Студент має усвідомити, що видатки на заробітну плату, згідно із Бюджетним кодексом України, є захищеною статтею бюджету і мають найбільшу пи­тому вагу в кошторисах бюджетних установ.

Завданнями бухгалтерського обліку є:

— контроль за дотриманням штатного розпису й фонду заро­бітної плати;

— контроль за використанням робочого часу;

— своєчасне й достовірне нарахування заробітної плати та со­ціальної допомоги та контроль утримань з них;

— контроль за використанням виділених на заробітну плату коштів загального і спеціального фондів;

— забезпечення різних рівнів управління інформацією про працю й заробітну плату.

Право на працю в бюджетних установах громадяни реалізу­ють укладанням трудового договору або трудового контракту. Практикується також прийняття на роботу за конкурсом. Слід мати на увазі, що кількість працівників бюджетних установ нор­мується і визначається штатним розписом, в якому вказуються назви посад, кількість штатних одиниць за кожною посадою, по­садовий оклад, доплати і надбавки, місячний і річний фонд заро­бітної плати. Штатний розпис складається на бюджетний рік, за­тверджується розпорядником коштів вищого рівня і є обов'язко­вою умовою виділення коштів бюджетній установі.

Зазначимо, що персонал бюджетних установ залежно від виконуваних функцій чи сфер застосування поділяється на три групи:

— основні працівники, на яких покладено виконання головних функцій, закріплених за відповідною установою (вчителі, викла­дачі, лікарі, науковці тощо);

— допоміжно-технічний персонал, який обслуговує основних працівників у виконанні покладених на них функцій (середній медичний персонал, навчально-допоміжний персонал);

— адміністративно-господарський і молодший обслуговуючий персонал (працівники господарських та економічних служб тощо).

Згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. працівники, які обіймають посади в державних ор­ганах та їхніх апаратах, є державними службовцями. Студентам необхідно ознайомитися з порядком ранжування посад згідно із категорією державних службовців, присвоєнням рангів, складан­ня присяги державного службовця.

Слід наголосити, що в бюджетних установах налічується бли­зько 100 основних професій, які, в свою чергу, охоплюють від 50 до 70 найменувань спеціальностей.

Оперативний облік наявності й руху персоналу ведуть відді­ли кадрів бюджетних установ на бланках типових форм. При­йняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення оформлюють наказами про прийняття на роботу, звільнення чи переведення на іншу посаду, роботу, записками-розрахунками про надання відпустки. Оперативний облік персоналу має забез­печувати своєчасне комплектування всіх підрозділів, а також до­тримання штатної дисципліни.

Зауважимо, що бюджетні установи, як і кожен суб'єкт підпри­ємницької діяльності, ведуть облік використання робочого часу, своєчасності виходів на роботу й часу її залишення. Основним джерелом інформації про використання робочого часу є дані табельного обліку, які фіксують у табелі відпрацьованого робо­чого часу й підрахунку заробітку.

Під час вивчення цього питання слід пам'ятати, що:

— табель використання робочого часу ведеться за загально­прийнятим порядком;

— у бюджетних установах табель є основним документом для нарахування заробітної плати.

Крім того, дані табелю використовують для складання звітно­сті з праці та аналізу трудової дисципліни.


Нормативна тривалість робочого часу (не більш як 40 годин на тиждень) поширюється також на працівників бюджетних установ. Для окремих категорій працівників законодавчо встановлено скоро­чену тривалість робочого часу (лікарі, вчителі, викладачі).

Результати праці працівників бюджетних установ, як правило, не дістають втілення у фізичному вимірюванні продукції, а набу­вають форми нематеріальних благ. З огляду на це здійснюють облік кількості та якості затраченої праці шляхом встановлення обсягу робіт, який необхідно виконати за певний відрізок часу й на відповідному якісному рівні. Певні особливості має норму­вання робочого часу в загальноосвітніх школах, вищих навчаль­них закладах, медичних установах.

Іншими особливостями обліку відпрацьованого часу, на які студентам слід акцентувати увагу, є:

— бюджетні установи працюють у режимі шестиденного чи п'ятиденного тижня;

— облік відпрацьованого часу ведуть у календарних чи акаде­мічних годинах;

— в установах охорони здоров'я немає єдиного графіка робо­ти, але всі графіки роботи складаються з розрахунку тижневого фонду робочого часу лікарів;

— для окремих категорій працівників ведеться сумарний облік відпрацьованого часу.

Зауважимо, що в бюджетних установах праця тільки незначної частини працівників вимірюється кількістю та якістю виробленої продукції (працівники молочних кухонь, зубопротезних відді­лень, ремонтних служб і дільниць).

Розглядаючи питання про форми й системи оплати праці, студенти мають опрацювати такі законодавчі та нормативні пра­вові акти:

— Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року;

— постанову Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати працівників установ, закладів та організа­цій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 року № 1298 (з подальшими змінами);

— Інструкцію зі статистики заробітної плати, затвердже­ну Державним комітетом статистики України 13.01.2004 року № 5;

— галузеві схеми посадових окладів.

Згідно із Законом України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошово­му вираженні, яку за трудовим договором власник або упов­новажений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Слід пам'ятати, що держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ за допомогою:

— установлення розміру мінімальної заробітної плати;

— установлення умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і регіональних угод, колективних дого­ворів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціально­го фондів;

— оподаткування доходів фізичних осіб.

Підґрунтям організації оплати праці є тарифна система, яка включає:

— тарифні сітки;

— тарифні ставки;

— схеми посадових окладів;

— тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Студенту слід усвідомити, що за тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — погодинна і відрядна, які пе­редбачають низку систем для різних організаційно-технічних умов праці.

Домінантною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодин­ну системи.


Штатно-окладна система оплати праці передбачає встанов­лення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповід­но до посади, яку він обіймає. При цьому студенти мають чітко розуміти різницю між варіантами цієї системи оплати праці чи її різновидами.

Почасова система оплати праці в бюджетних установах та­кож має два варіанти — просту почасову й почасово-преміальну. Рівень поширення останньої визначається фінансовими можли­востями бюджетних установ.

Відрядна форма оплати праці в бюджетних установах має обмежене застосування.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Конкретний перелік виплат, які нале­жать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочуваль­них і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі стати­стки заробітної плати, затвердженою Державним комітетом статистики України 13.01.2004 року № 5.

Слід пам'ятати, що цей перелік виплат утворює фонд заробіт­ної плати, який має використовуватися в суворій відповідності до його цільового призначення в межах сум, передбачених кош­торисом. Контроль за правильним витрачанням фонду заробітної плати здійснюють розпорядники коштів вищого рівня, Рахункова палата, контрольно-ревізійні органи, органи Державного казна­чейства й самі бюджетні установи. Студент має засвоїти контроль­ні функції кожного із суб'єктів контролю.

Контроль за дотриманням законодавства про оплату праці здійснюють також Міністерство праці та соціальної політики України, професійні спілки та інші органи (організації), що пред­ставляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за до­триманням законодавства про оплату праці здійснює Генераль­ний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

Заробітна плата в разі погодинної ставки визначається згідно із чинним тарифними ставками та кількістю фактично відпра­цьованого часу. У бюджетних установах застосовують перева­жно місячні тарифні ставки, які називають посадовими окла­дами.

У деяких галузях бюджетної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура) розмір посадових окладів визначається на підставі що­річної тарифікації.

Студентам важливо ознайомитися з порядком створення та­рифікаційних комісій, їх складом і функціями, результатами їх­ньої роботи у вигляді тарифікаційних списків.

Наступним кроком до опанування матеріалу є докладне ви­вчення особливостей нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей: медичних закладах, середніх закладах освіти, вищій школі. В останній доплати за перевищення навчаль­ного навантаження не передбачено, заробітна плата викладачів дорівнює їхньому посадовому окладу.

У бюджетних установах діє система доплат і надбавок, різ­них за своєю економічною сутністю та розмірами. Право встанов­лювати їх надано керівникам бюджетних установ у межах обсягів заробітної плати, передбачених кошторисом:


— за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;

— за суміщення професій (посад);

— за розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу робіт;

— за високі досягнення у праці;

— за виконання особливо важливої роботи;

— за складність, напруженість у роботі;

— за роботу в святкові й неробочі дні;

— за роботу в нічний час;

— за сумісництво.

Учителям, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і профе­сійно-технічних навчальних закладів здійснюють доплату за клас­не керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, за керівни­цтво предметами, цикловими та методичними комісіями, завіду­вання навчальними кабінетами.

Від 1 січня 2001 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 року № 78 упроваджено виплату педагогіч­ним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти надбавок за вислугу років залежно від педстажу і допомоги на оздоровлення в разі надання відпустки.

Особливу увагу потрібно приділити вивченню нового для сту­дентів матеріалу — особливостям нарахування заробітної плати державним службовцям, яка формується з посадового окладу, доплат і надбавок:

— за ранг, класний чин, спеціальне звання;

— за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

— за високі досягнення у праці;

— за знання і використання в роботі іноземної мови;

— за вислугу років;

— за науковий ступінь.

Від 1 вересня 2005 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату пра­ці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і кое­фіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та ор­ганізацій окремих галузей бюджетної сфери».

Студентам слід мати на увазі, що в бюджетних установах, по­дібно до суб'єктів підприємницької діяльності, порядок нарахування заробітної плати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку із навчанням, творчої відпустки, додаткових відпусток працівників, які мають дітей, та компенсації за невико­ристані відпустки встановлюється Порядком обчислення серед­ньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Мі­ністрів України від 08.02.1995 року № 100 зі змінами та допов­неннями.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої за­робітної плати та забезпечення допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю здійснюють на підставі розміру середньоден­ної (годинної) заробітної плати.

Заробітна плата працівників бюджетних установ підлягає ін­дексації у випадках, передбачених Законом України «Про індек­сацію грошових доходів населення» і постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року № 663 «Про затверджен­ня Порядку проведення індексації заробітної плати та інших доходів громадян».

Фінансування витрат на заробітну плату здійснюється за окремою статтею (кодом економічної класифікації 1111 «Заробіт­на плата»).

Із заробітної плати працівників бюджетних установ через бух­галтерію здійснюють такі відрахування:

— податок з доходів фізичних осіб;

— за виконавчими листами судових органів і нотаріальними надписами, за письмовими заявами працівників про добровільну згоду платити аліменти на утримання дітей;

— відшкодування заподіяної установі шкоди;

— підзвітних сум, які не були повернуті в установлений термін;

— за товари, відпущені в дозволених випадках у кредит;

— внесків до профспілкового комітету (за наявності угоди між профкомом та адміністрацією, письмовими заявами працівників);

— внесків до Пенсійного фонду України, фондів загально­обов'язкового соціального страхування;

— інші відрахування, визначені чинним законодавством.

Студентам потрібно чітко засвоїти положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кре­диту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженої наказом ДПУ від 22.09.2003 року № 442, звернувши особливу увагу на еко­номічний зміст нових термінів механізму сплати податку.

Загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20% заробітної плати, а у випадках, передбачених законодавством, — 50% суми заробітної плати, що підлягає видачі на руки.

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця — аванс у розмірі 50% заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця — фактич­ний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань.

Нарахування заробітної плати здійснюється за розрахунково-платіжними відомостями, а виплата — за платіжними відомостя­ми, які складаються у визначеному порядку.

Облік заробітної плати і відповідних розрахунків є найбільш трудомісткою ділянкою облікової роботи, тому практично в усіх бюджетних установах цю роботу виконують на персональних комп'ютерах (ПК).

У бюджетних установах практикують виплату заробітної пла­ти працівникам через банкомати, використовуючи де­бетові пластикові картки. Використання безготівкової форми розрахунків із працівниками має низку переваг як для бюджетної установи, так і для самих працівників. Студентам рекомендується ознайомитися з ними.

Систематизація обліку розрахунків з працівниками за всіма видами заробітної плати здійснюється на пасивному рахунку № 66 «Розрахунки із заробітної плати» та його субрахунках:

— субрахунок № 661 — «Розрахунки з заробітної плати»;

— субрахунок № 663 — «Розрахунки з працівниками за това­ри, продані в кредит»;

— субрахунок № 664 — «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках»;

— субрахунок № 665 — «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровіль­ного страхування»;

— субрахунок № 666 — «Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями суми членських профспілкових внесків»;

— субрахунок № 667 — «Розрахунки з працівниками за пози­ками банків»;

— субрахунок № 668 — «Розрахунки за виконавчими докуме­нтами та інші утримання».

Субрахунок № 671 «Розрахунки з депонентами» призначений для обліку депонованої заробітної плати.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати й утримань з неї відображають на підставі розрахунково-платіжних відомостей у «Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендії» — типова форма № 405 (бюджет), яка одно­часно є й меморіальним ордером № 5. Основні бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9 — Основні бухгалтерські проведення з обліку заробітної плати

№ п/п Зміст операцій Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
  Нараховано заробітну плату 80, 81  
  Нараховано допомогу у зв'язку із тимчасовою непра­цездатністю    
  Нараховано внесків на обов'язкове пенсійне страхування 80, 81  
  Нараховано внесків на обов'язкове соціальне страху­вання 80, 81  
  Нараховано внесків на обов'язкове соціальне страху­вання на випадок безробіття 80, 81  

 


Продовження таблиці 2.9

№ з/п Зміст операцій Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
  Нараховано внесків фонду соціального страхування від нещасних випадків 80, 81  
  Утримано внесків на обов’язкове пенсійне страхування    
  Утримано внесків на обов'язкове соціальне страху­вання    
  Утримано внесків на обов'язкове соціальне страху­вання на випадок безробіття    
  Утримано податок із доходів фізичних осіб    
  Утримано за товари, продані в кредит    
  Утримано за безготівковими перерахунками на рахун­ки за вкладами в банки    
  Утримано за договорами добровільного страхування    
  Утримано за безготівковими перерахунками суми членських профспілкових внесків    
  Утримано за позиками банків    
  Утримано за виконавчими документами    
  Виплачено заробітну плату    
  Депоновано заробітну плату    

Слід звернути увагу на особливості обліку операцій, пов'я­заних з виплатами допомоги та компенсацій громадянам, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунками № 661—668 і субрахунком № 671 здійснюють в установленому й відомому з курсу «Фінансовий облік-1» порядку.

Важливо наголосити, що у випадках виплати заробітної плати через банкомати операції № 17 і № 18 не проводяться: у дні ви­плати заробітної плати до установ банків-емітентів перерахову­ють кошти, призначені до виплати.

Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний за­хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», працівникам бюджетних установ може виплачува­тися допомога й компенсації за рахунок Фонду Чорнобиля. Бух­галтерські проведення з обліку цих операцій мають певні особ­ливості, на чому слід акцентувати увагу.

Бюджетні установи (подібно до суб'єктів підприємницької ді­яльності) та їхні працівники є страхувальниками за загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням (ЗДСС), страховиками виступають цільові фонди:

— з пенсійного страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатно­сті та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— страхування від нещасних випадків на виробництві та про­фесійних захворювань;

— страхування на випадок безробіття.

Чинне законодавство з пенсійного і соціального страхуван­ня поширюється на бюджетні установи та їхніх працівників.

Звертаємо увагу на окремі особливості:

— для працівників, які обіймають посади, робота на яких дає право на отримання вищих пенсій (народних депутатів України, працівників митниць, прокурорів, науково-педагогічних праців­ників тощо), передбачено диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду;

— збір на обов'язкове державне соціальне страхування від не­щасних випадків для всіх бюджетних установ дорівнює 0,2% об'єкта оподат­кування;

— допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворю­вання або травм, не пов'язаних із нещасним випадком на виробниц­тві, застрахованим особам виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за всі дні хво­роби.

Для обліку розрахунків зі страхування призначений рахунок № 65 «Розрахунки зі страхування» та його субрахунки.

Бюджетні установи як страхувальники й платники внесків зобов'язані зареєструватися в органах відповідних фондів і в установлені терміни подавати звітність.

Розглядаючи питання обліку розрахунків зі стипендіатами, слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882 затверджений Порядок призначення і виплати стипендій, в якому змінено не тільки розмір стипендій, а й наведено нову класифікацію їх, що враховує соціальну та стимулювальну функції стипендій. Згідно з цим Порядком, перелік осіб, яким може признача­тися стипендія, не змінився. Особам, зазначеним у цьому Порядку, можуть призначатися академічні або соціальні стипен­дії, а окремим категоріям цих осіб можуть одночасно при­з­на­чатися академічні та соціальні стипендії. Академічними стипе­ндіями є:

— стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України;

— іменні або персональні стипендії навчального закладу;

— ординарні (звичайні) академічні стипендії.

Соціальні стипендії призначаються студентам і курсантам, які потребують соціального захисту та яким за підсумками на­вчання не призначена академічна стипендія.

Розмір академічних стипендій визначають, виходячи з уста­новленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в роз­рахунку на місяць з урахуванням типу навчального закладу, умов та порядку навчання, успішності стипендіата. Підставою для призначення соціальної стипендії є наявність в особи права на отримання державних пільг і гарантій, установлених законом для таких категорій громадян.

Бухгалтерські проводки з обліку розрахунків зі стипендіа­тами наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 — Основні бухгалтерські проводки з обліку
розрахунків зі стипендіатами

№ операції Зміст операцій Кореспонден­ція рахунків
Дебет Кредит
  Нараховано академічні й соціальні стипендії    
  Нараховано додаткові соціальні стипендії уч­ням і студентам, які мають свідоцтво потерпі­лого внаслідок аварії на ЧАЕС    
  Утримано зі стипендії: — податок з доходів фізичних осіб — профспілкові внески — за проживання в гуртожитку — за виконавчими листами — суми до виплати, які належать перерахуван­ню банку-емітенту 662 662 662 662 662 641 666 675 668 664
  Виплачено стипендії з каси    
  Депоновано стипендії    

 

Студентам слід пам'ятати, що стипендії не належать до фонду заробітної плати, на них не нараховуються внески на соціальні потреби. Зі стипендії не сплачується податок з доходів, якщо впродовж звітного податкового місяця її розмір не перевищує суми прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановле­ного на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 і округленої до найближчих 10 гривень.







Date: 2015-09-23; view: 489; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.032 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию