Виробнича потужність підприємства і фактори, які її визначають

План виробництва продукції не може бути затвердженим, якщо він не узгоджений з розрахунками виробничої потужності підприємства.річний випуск продукції в номенклатурі та кількісних співвідношенннях, встановлених планом, який досягається при повному використан­ні виробничого обладнання і площ на основі застосування прогресив­ної технології, раціональної організації праці та виробництва.

Виробнича потужність підприємства визначає рівень виробництва продукції, товарів та послуг, міру отримання обсягу випуску або верх­ню межу продаж продукції. В кінцевому рахунку, виробнича потуж­ність означає здатність підприємства виробляти власну продукцію протягом визначеного періоду робочого часу. Верхня її межа обумов­ити наявністю виробничих площ, технологічного обладнання, трудових ресурсів, матеріалу та капіталу.

Процес формування та використання виробничої потужності підприємства складний і залежить від багатьох взаємопов'язаних факто­рів, які можуть бути поділені на дві групи: фиктори, що впливають на розширення фронту роботи; фактори, які впливають на підвищення продуктивності устаткування та робочих місць.

Розширення фронту роботи залежить, насамперед, від кількості обладнання та виробничих площ. Устаткування й робочі місця необ­хідно планувати так, щоб їх структура відповідала структурі машино-місткості (трудомісткості) виробів і не погіршувала співвідношення між виробничими потужностями дільниць та цехів підприємства.

Фактори підвищення продуктивності устаткування пов'язані, головним чином, з поліпшенням якісного складу технологічного устаткування, удосконаленням технології, якістю предметів праці та квалі­фікацією працівників.

Вплив зазначених факторів знаходить своє відображення у вели­чині трудомісткості (машиномісткості) продукції.

До важливих економічних ресурсів, які широко використовуються вї процесі виробництва продукції, виконанні робіт та наданні послуг, відносять, в першу чергу, засоби виробництва та предмети праці. Як відомо, на підприємстві величина цих виробничих ресурсів обмежується багатьма факторами та показниками. Відповідно, планування виробничої програми повинно базуватись на повному використанні всіх видів ресурсів підприємства, головними з яких є технологічне обладнання та матеріали, що застосовуються. Повне їх використання означає відповідність запланованої виробничої програми підприємства або підрозділу його виробничій потужності.

Правильне планування виробничої потужності має важливе зна­чення не тільки в раціональному використанні ресурсів, айв стабілі­зації виробництва та насиченні ринку необхідними товарами. В рин­кових умовах виробнича потужність за своєю суттю визначає річний обсяг пропозицій підприємства, що враховує наявність та використан­ня ресурсів, рівень та зміну діючих цін та інші фактори.

Виробнича потужність та пропозиція характеризують існуючу на підприємстві технологію та організацію виробництва, склад та квалі­фікацію персоналу, а також динаміку їх зростання та перспективи роз­витку. Являючись величиною динамічного, виробнича потужність по­винна бути збалансована з виробничою програмою, або, інакше кажу­чи, необхідно досягти рівноваги між попитом та пропозицією на про­дукцію та послуги. Цієї вимоги слід дотримуватись при плануванні виробничої потужності підприємства або його підрозділів. При пере­вищенні попиту над пропозицією необхідно в проектах планувати від­повідний приріст виробничої потужності.

Виробнича потужність - динамічний показник, що змінюється під впливом науково-технічного прогресу, росту кваліфікації кадрів, удо­сконалення організації виробництва та інших факторів. На його вели­чину безпосередньо впливає надходження і вибуття виробничого об­ладнання протягом року. Тому, щорічно доцільно складати "баланс виробничих потужностей та їх використання". Для цього визначається вхідна виробнича потужність на початок планового періоду (Пвх), далі підраховується її збільшення за рахунок введення додаткових потуж­ностей (Пвв) чи вибуття (Мвб). В результаті підраховується вихідна потужність (Мвих) на кінець року і середньорічна (Мср):

П_вих=П_вх+П_вв- П_виб (7.1)

П_ср= П_вх+ (7.2)

де t₁, t₂ - число місяців від моменту зміни потужності до кінця року.

У промисловості розрахунок потужності проводиться по випуску конкретних видів продукції, а узагальнюючий показник визначається по загальному випуску продукції в порівняльних цінах:

(7.3)

де М- виробнича потужність, тис. грн,;

Ц„і - порівняльна оптова ціна, приймається, як правило, за станом на 1.01. планового року;

Хітах - максимально можливий випуск /-го виду продукції;

п - кількість номенклатурних позицій у плані виробництва.

Виробнича потужність у натуральних або умовно-натуральних ви­мірниках визначається, у загальному вигляді, як співвідношення наяв­ного фонду робочого часу (Ф) до трудомісткості одиниці продукції (t):

(7.4)

Первинними ланками для розрахунку виробничої потужності слу­жать, частіше всього, групи взаємозамінного обладнання, а в масовому виробництві - поточні лінії або спеціалізовані робочі місця.

При цьому, виробнича потужність групи обладнання визначається за формулою:

, (7.5)

де Ф_ефі- ефективний річний фонд часу одиниці і-го виду облад­нання, який розраховується, виходячи із затвердженого режиму робо­ти й норм часу на ремонт і технологічні зупинки;

С_і - кількість одиниць обладнання;

І_прі - прогресивна трудомісткість обробки виробів на і-му облад­нанні, яка визначається шляхом коригування діючих норм на прогре­сивний коефіцієнт їх виконання, який, в свою чергу, статистично роз­раховується як середньозважена величина виконання норм базового року.

Якщо на дільниці проходять обробку однотипні вироби, то розра­хунок виконується по типовому виробу-представнику і потужність буде виражена обсягом випуску виробу-представника.

У багатономенклатурному, одиничному або дрібносерійному ви­робництві при розрахунку потужності наявний фонд часу групи обла­днання співвідноситься з прогресивною трудомісткістю виконання виробничої програми по цій групі обладнання і виробничу потужність, у цьому випадку, вимірюють в одиницях програми (або у %):

У слабомеханізованих та більшості складальних цехів і дільниць виробнича потужність визначається за виробничою площею:

Виробнича потужність виробничих підрозділів (наступних ланок) визначається за потужністю провідної ланки (підрозділу) попередньо­го ступеня: дільниці - за потужністю провідної групи обладнання; це­ху - за потужністю провідної дільниці; підприємства - за потужністю провідного цеху.

Під провідною розуміють ланку, на якій виконуються основні тех­нологічні процеси й операції по виготовленню продукції та чоссреджс-на значна частина основних фондів і трудовитрат.

Розрахунок виробничої потужності служить для обгрунтування виробничої програми, виявлення та мобілізації резервів і вузьких місць виробництва.

Ті підрозділи, потужність яких менша потужності пронідпого під­розділу, називають „вузькими місцями”. При їх наявності необхідно розробляти комплекс організаційно-технічних заходів по їх розшивці: модернізація і заміна обладнання; удосконалення технології іі інтен­сифікація режимів роботи; наукова організація праці з одночасним зазначенням заходів по використанню резервів пропускної здатності обладнання.

Для визначення міри відхилень потужностей виробничих підрозді­лів підприємства та ліквідації диспропорцій між ними, перед усім, не­обхідно здійснити оцінку рівня використання виробничих потужнос­тей, яка відіграє провідну роль в системі управління виробничою дія­льністю підприємства, на основі таких показників:

- коефіцієнт використання проектної потужності:

, (7.6)

де Qф - фактичний випуск продукції;

Ппр - проектна потужність.

- коефіцієнт використання виробничої потужності, яка може значно відрізнятись від проектної:

, (7.7)

де Q_пл, Q_ф - плановий і фактичний відповідно випуски продукції.

- група показників, які характеризують рівень використання обладнан­ня, зокрема:

а) показник фондовіддачі:

, (7.8)

де Ф_ср- середньорічна вартість основних фондів,грн.

б) коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання:

, (7.9)

де _Fфв -фактично відпрацьований обладнанням час, год.;

F_д - час можливого використання обладнання (режимний, плано­вий чи дійсний фонд часу), год.

в) коефіцієнт інтенсивного використання обладнання:

, (7.10)

де t _техн - технічно обгрунтована норма часу на одиницю продукції;

t_факт -фактично витрачений час на виготовлення одиниці продук­ції.

Різниця між виробничою потужністю підприємстві і обсягами ви­пуску продукції складає резерви подальшого зростання виробництва. Цей показник, а також диспропорції між окремими ланками виробництва, які потребують усунення, покладаються в основу планування тех­нічного розвитку й удосконалення організації виробництва.

Література:

22. Покропивний Б. Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ,2000.- 526 с.

1. Ильин А. И. Планирование на предприятии: Учеб. посоие. В 2 ч. – Мн.: ООО “Новое знание”, 2000. – 312 с. - Ч. I гл.2,3,5,7; Ч. II гл.1 – 8.

2. Самочкин В.Н., Пронин Ю.Б., Логачева Е.М. и др. Гибкое развитие предприятия: эффективность и бюджетирование. – М.: Дело, 2000. – 352с.

3. Планування і контроль на підприємстві: Навч. посіб./ за ред.. М.О. Данилюка – Львів: „Магнолія” 2006”, 2009.-531с.

4. Д.Хан планирование и контроль: концепция контролинга /Под ред. А.А. Турчака.- М.: «Финансы и статистика», 1997.