Запаси та їх регулювання

Складовою частиною річного плану підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на створення виробничих запасів. Резерв необ­хідних запасів повинен забезпечувати безперервну роботу підприємст­ва та прискорення обороту обігових засобів.

Залежно від призначення, виробничі запаси поділяються на поточні (перехідні), підготовчі, страхові і сезонні.

Поточний запас призначений для безперервного забезпечення ви­робництва в період між двома поставками матеріалів.

Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матері­алів для виробничого споживання.

Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок.

Сезонний запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Для вирішення завдань щодо підтримки оптимальних запасів ма­теріалів на складах підприємства використовуються методи теорії управління запасами. Управління запасами - це встановлення момен­тів подачі замовлень на закупівлю чи виробництво товарів для попов­нення запасів і прийняття рішень про і'х кількість чи обсяг.

Вибір найбільш оптимальної стратегії щодо управління матеріаль­но-технічними запасами залежить від попиту на ту чи іншу статтю запасів. Попит на матеріали може бути залежним чи незалежним. Коли попит безпосередньо пов'язаний з випуском продукції, він називається залежним. Оскільки плани виробництва розробляють завчасно, то за­лежний попит можна прогнозувати з великою ймовірністю. Якщо по­пит не зумовлений планами випуску продукції, то він вважається неза­лежним.

Надзвичайно важливе джерело забезпечення підприємства матері­алами - мобілізація внутрішніх ресурсів, яка здійснюється за такими напрямами: економія матеріалів за рахунок впровадження організацій-но-технічних заходів, прогресивних технологій, використання вторин­них ресурсів, понаднормативних залишків тощо.