Виробництва. 1)Зміст і завдання оперативно-календарного планування

1)Зміст і завдання оперативно-календарного планування

Планування діяльності підприємства розподіляється на техніко-економічне й

оперативно-календарне. Розвитком і продовженням техніко-економічного планування є оперативно-

календарне планування. У процесі оперативно-календарного планування виконують розрахунки та

встановлюють: завдання цехам, виробничим ділянкам і робочим місцям з випуску

конкретних виробів, вузлів і заготовок; Можна виокремити три основні завдання оперативно-календарного

планування на підприємстві:

Ø забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановленого обсягу

й номенклатури, а також терміну виготовлення й поставки продукції споживачам;

Ø забезпечення максимальної безперервності виробництва, тобто

забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню

незавершеного виробництва та прискоренню оборотності обігових коштів;

Ø забезпечення рівномірності та комплектності завантаження устаткування,

працівників і площ, що сприятиме кращому використанню виробничих фондів.

За колом робіт, що виконуються відповідно до змісту, оперативно-календарне

планування поділяють на календарне планування та диспетчерське регулювання.

Календарне планування охоплює розроблення:

Ø календарно-планових нормативів;

Ø планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у процесі

виробництва;

Ø у процесі календарного планування виконують розрахунки завантаження

устаткування та площ

Ø доведення виробничих завдань на основі розроблених планів-графіків до

підрозділів, виробничих дільниць і робочих місць.

Диспетчерське регулювання полягає в:

Ø контролі за виконанням планів-графіків;

Ø поточній координації роботи спряжених цехів, дільниць і робочих місць у

процесі виконання завдання.

Основними вихідними даними для оперативно-календарного планування є:

Ø план випуску продукції за кварталами й місяцями;

Ø технологічний маршрут і технологічний процес оброблення деталей і

складання виробів з нормами часу за операціями;

Ø режими роботи цехів, виробничих дільниць;

Ø план ремонту устаткування.

Основою для планування руху предметів праці у виробництві є календарно-

планові нормативи.

Система календарно-планових нормативів охоплює:

Ø такт (ритм) роботи лінії, робочого місця, хв/шт.;

Ø темп виробництва – кількість виробів, виготовлених за одиницю часу;

Ø серію – кількість однакових виробів, що запускаються у виробництво;

Ø партію – кількість заготовок, деталей, що виробляються з однієї наладки;

Ø періоди запуску-випуску серій, партій, що вимірюються в днях або

місяцях;

Ø тривалість виробничого циклу виробу, партії, деталі або замовлення в

робочих днях;

Ø розмір заділів на різних стадіях виробництва у штуках;

Ø випередження в робочих днях.

Випередження – це відрізок часу, на який кожний попередній частковий

процес має випереджати наступний.

Календарно-планові розрахунки руху предметів праці в часі та просторі у

процесі виробництва регламентують злагоджений і узгоджений хід роботи в усіх

ланках та є основою розроблення графіків виробництва й випуску продукції згідно

з програмою.

Розрахунки завантаження устаткування та площ полягають у визначенні

обсягу робіт, що планується для виконання виробничої програми, і пропускної

спроможності устаткування й площ, що їх має підприємство та його окремі

виробничі ланки (цехи, дільниці), і в зіставленні цих величин. Завершується оперативно-календарне планування доведенням змінно-

добових завдань до безпосередніх виконавців. Центральним органом оперативно-календарного планування й

диспетчерського регулювання на підприємстві є планово-диспетчерський, або

виробничий відділ.

Виробничий відділ очолює начальник виробництва підприємства, який

підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Виробничий відділ розподіляється на два основні бюро – календарного

планування та диспетчерського регулювання.

Бюро календарного планування очолює заступник начальника виробництва

підприємства. Бюро диспетчерського регулювання керує головний диспетчер підприємства,

який теж є заступником начальника виробництва підприємства.

Група диспетчерського регулювання контролює та регулює процес виробництва

в ланках і цеху в цілому; Основне завдання оперативно-календарного планування – забезпечення

ритмічності виробництва.

Необхідно розрізняти рівномірність і ритмічність виробництва.

Рівномірне виробництво – це виготовлення й випуск продукції відповідно до

плану-графіка. Ритмічне виробництво – це виробництво за однакові проміжки часу

однакового або рівномірно збільшеного обсягу продукції на всіх стадіях і операціях

виробничого процесу. На підприємствах серійного типу ритмічності виробництва досягають строгим

дотриманням періодичності повторення запуску-випуску предметів праці через

зазначені проміжки часу.

Ритмічна робота підприємства та його підрозділів залежить від:

Ø чіткого матеріально-технічного забезпечення;

Ø своєчасної підготовки виробництва;

Ø своєчасного та якісного ремонту й обслуговування обладнання;

Ø раціональної організації виробництва та праці;

Ø якості техніко-економічного й оперативно-календарного планування;

Ø наявності постійних, кваліфікованих кадрів;

Ø своєчасного первинного обліку виробництва й контролю за виконанням

планів-графіків.

2. Види і системи оперативно-календарного планування

Оперативно-календарне планування виконують у масштабі підприємства за

цехами, в масштабі окремих цехів – за дільницями й робочими місцями.

У зв’язку з неоднаковими об’єктами планування вирізняють міжцехове та

внутрішньоцехове оперативно-календарне планування.

Міжцехове планування охоплює встановлення цехам взаємозв’язаних

виробничих завдань, розроблених за даними виробничої програми підприємства, і

забезпечення узгодженості в роботі цехів з виконання цієї програми.

Міжцехове планування спрямоване на підтримання налагодженої, ритмічної

роботи основних виробничих підрозділів (заводів, цехів), забезпечення

безперебійного їх постачання та обслуговування допоміжними цехами і службами.

Виробничі програми підприємства розробляються на рік із розбивкою по

кварталах.Міжцехове планування здійснюється виробничо-диспетчерським відділом

(ВДВ) підприємства.

Внутрішпьоцехове планування спрямоване на розподіл номенклатури

робіт, які задані календарним планом цеху між дільницями, і доведення планових

завдань до кожної виробничої дільниці та робочого місця. Робота виробничих дільниць планується на основі календарного плану цеху, що

надходять з міжцехового рівня системи оперативно-календарного планування.

Ціль планування роботи дільниць - це формування плану виготовлення

планово-облікових одиниць даного рівня для кожної виробничої дільниці на кожний

планово-обліковий період.

Внутрішньоцехове планування і регулювання виробництва в цеху виконує

виробничо-диспетчерське бюро (ВДБ), на дільниці - майстер за допомогою ВДБ.

Межі міжцехового і внутрішньоцехового планування можуть змінюватися із

розвитком або впровадженням автоматизованої системи управління

виробництвом (АСУВ).

У сучасному виробництві широко застосовуються різні системи оперативного

планування, які визначаються внутрішньовиробничими чинниками і зовнішніми

умовами.

Системи оперативно-календарного планування – це сукупність методик і

технологій планової роботи, які характеризуються рівнем централізації управління,

об’єктом регулювання, переліком календарно-планових показників, характером руху

продукції у виробництві.

Основні елементи системи оперативного планування:

Ø планово-обліковий період

Ø планово-облікові одиниці

Ø календарно-планові нормативи

Ø характер руху продукції у виробництві

Ø основа для складання змінно-добових завдань

Найголовнішими є подетальна, позамовна і покомплектна системи оперативного

планування та їх різновиди.

Подетальна система планування призначена для умов стабільного,

високоорганізованого виробництва. Позамовна система оперативного планування застосовується переважно в

одиничному та дрібносерійному виробництві з його різноманітною номенклатурою

продукції і незначними обсягами робіт Покомплектна система застосовується, головним чином, у серійному

машинобудівному виробництві. Планово-обліковою одиницею служать вузли,

сформовані за певними ознаками.