Тема: Етиловий спирт

Етиловий спирт С₂Н₅—ОН (етанол, етиловий алкоголь, винний спирт) — безбарвна, летка рідина з характерним запахом, пекуча на смак (густина 0,813—0,816, т. кип. 11—77,5 °С). Етиловий спирт горить синюватим полум'ям, змішується в будь-яких співвідношеннях з водою, діетиловим ефіром та багатьма іншими органічними розчинниками, переганяється з водяною парою.Етиловий спирт добувають бродінням крохмалевмісних продуктів (зерна, картоплі), фруктів, цукру тощо. Добутий бродінням етиловий спирт відганяють і одержують спирт-сирець, який очищають ректифікацією. Спирт-сирець і самогон, виготовлений в домашніх умовах, містять деяку кількість сивушних масел,

Сивушні масла відносно по вільно метаболізуються в організмі. Тому тривалість дії їх на організм більша, ніж етилового спирту.

Застосування етилового спирту.

Етиловий спирт широко застосовують у промисловості як розчинник і вихідний продукт для добування багатьох хімічних сполук. Цей спирт використовують у медицині як дезинфікуючий засіб. У хімічних лабораторіях він застосовується як розчинник; входить до складу багатьох спиртних напоїв. Дія на організм і токсичність. Етиловий спирт може потрапляти в організм кількома шляхами: при прийманні всередину, при внутрішньовенному введенні, а також через легені у вигляді пари з повітрям, що вдихається. Етиловий спирт, який надійшов в організм, діє на кору головного мозку. При цьому настає сп'яніння з характерним алкогольним збудженням. Це збудження не є результатом посилення процесу збудження, а виникає через послаблення процесу гальмування. Отже, під впливом алкоголю процеси збудження переважають над процесами гальмування. У великих дозах етиловий спирт викликає пригнічення функцій як спинного, так і довгастого мозку. При цьому може виникати стан тривалого глибокого наркозу з втратою рефлексів та пригніченням життєво важливих центрів. Під впливом етилового спирту може настати смерть внаслідок паралічу дихального центру. Про токсичність етилового спирту свідчать випадки гострих отруєнь ним. За останнє десятиліття гострі отруєння етиловим спиртом посідають перше місце (близько 60 %) серед отруєнь іншими токсичними речовинами. Алкоголь не лише викликає гострі отруєння, а й сприяє раптовій смерті від інших захворювань (насамперед серцево-судинної системи).Ступінь токсичності етилового спирту залежить від дози, концентрації його в напоях, наявності в ньому сивушних масел та інших домішок, що додаються до напоїв для певного запаху і смаку. Орієнтовно смертельною дозою для людини вважається 6—8 мл чистого / етилового спирту на 1 кг маси тіла. У перерахунку на всю масу тіла, це становить 200—300 мл етилового спирту. Однак ця доза може змінюватися від чутливості до етилового спирту, умов його приймання (міцність напоїв, наповнення шлунка їжею) тощо. У одних осіб смерть може настати після приймання 100—150 г чистого етилового спирту в той час як у інших осіб смерть не настане навіть після вживання 600—800 г його. Повторні приймання алкоголю призводять до звикання, у результаті чого малі його дози перестають викликати попередній ейфоричний стан. Щоб викликати ейфоричний стан, таким особам з часом потрібна підвищена доза етилового спирту. Одночасно із звиканням виробляється пристрасть, а потім розвивається алкогольна залежність (алкоголізм), яка характеризується прикрими переживаннями без вживання алкоголю і сильним бажанням повторних його вживань. У результаті тривалого приймання етилового спирту виникає ряд тяжких порушень функцій організму: цироз печінки, переродження серцевого м'яза та нирок, стійке розширення судин обличчя (особливо судин носа), тремтіння м'язів, галюцинації, буйна маячня (біда гарячка), переродження чоловічих і жіночих статевих залоз, внаслідок чого від алкоголіків народжуються діти з розумовою та фізичною недостатністю. Крім того, алкогольне сп'яніння часто є причиною нещасних випадків у побуті, на виробництві, транспорті тощо. Значна кількість правопорушень і злочинів здійснюється в стані алкогольного сп'яніння. Отже, алкоголізм — велике соціальне зло, з яким необхідно вести рішучу боротьбу. Розподіл в організмі. Етиловий спирт нерівномірно розподіляється в тканинах і біологічних рідинах організму. Це залежить від кіль кості води в органі чи біологічній рідині. Кількісний вміст етилового спирту прямо пропорційний кількості води і обернено пропорцій ний кількості жирової тканини в органі. Вміст води в організмі становить близько 65 % загальної маси тіла. З цієї кількості 75—85 % води міститься в крові. Враховуючи великий об'єм крові в організмі, в ній накопичується значно більша кількість етилового спирту, ніж у інших органах і тканинах. Тому визначення етилового спирту в крові має велике значення для оцінки кількості етилового спирту, що надійшов в організм. Є певна залежність між кількістю етилового спирту в крові і сечі. В перші 1—2 год після вживання етилового спирту (спиртних напоїв) концентрація його в сечі дещо нижча, ніж у крові. В період елімінації вміст етилового спирту в сечі, взятій катетером з сечоводу, перевищує вміст його в крові. Ці дані мають велике значення для встановлення часу, який пройшов з моменту приймання етилового спирту до моменту дослідження. Велике значення в діагностиці сп'янінь і отруєнь етиловим спиртом мають результати кількісного визначення цього спирту, які виражають в промілле °/₀₀, що означає «тисячна частка».При оцінці результатів кількісного визначення етилового спирту в крові слід враховувати, що цей спирт може утворюватися в трупах від мізерних кількостей до 2,4 °/₀₀. В перші 2—3 доби після смерті і етиловий спирт певною мірою розкладається під впливом алкоголь-дегідрогенази, яка в цей час ще зберігає ферментативну активність. На відміну від крові, в сечі трупів утворення етилового спирту не відбувається. Тому для оцінки ступеня сп'яніння проводять визначення етилового спирту як у крові, так і в сечі. Висновок про ступінь сп'яніння та про смертельні отруєння етиловим спиртом роблять на основі результатів визначення його в крові. При виявленні в крові менш як 0,3 °/₀₀ етилового спирту роблять і висновок про відсутність впливу цього спирту на організм. Легке і сп'яніння характеризується наявністю в крові 0,5—1,5 °/₀₀ етилового спирту. При сп'янінні середнього ступеня в крові виявляється 1,5—2,5 °/₀₀, а при сильному — 2,5—3,0 °/₀₀ етилового спирту. При тяжкому отруєнні в крові міститься 3—5 ⁰/₀₀, а при смертельному — 5—6 °/₀₀ етилового спирту.

Метаболізм.

Близько 2—10 етилового спирту виділяється зі організму в незміненому вигляді з сечею, видихуваним повітрям, і потом, слиною, калом тощо. Решта цього спирту метаболізується кількома шляхами. Певна кількість етилового спирту окислюється з утворенням води і оксиду вуглецю (IV). Дещо більша частина його окислюється до оцтового альдегіду, а потім до оцтової кислоти. Антабус, ціамід та деякі інші речовини гальмують перетворення в організмі оцтового альдегіду на оцтову кислоту. Якщо людині, яка прийняла етиловий спирт, ввести ці речовини, це призведе до накопичення в крові оцтового альдегіду, який викликає огиду до алкоголю.