Методологія економічної теорії

Дедукція — метод дослідження, що ґрунтується на умовиводах від цілого до його частини. Він дає можливість висунути гіпотезу, тобто науково обґрунтоване припущення про природу, структуру або зако­номірність розвитку явища, процесу.

Метод наукової абстракції полягає у виокремленні найсуттєвіших характеристик процесу, виключенні з вивчення всього другорядного, ви­падкового для розкриття його внутрішніх, сталих зв’язків, дійсної тенден­ції руху. За допомогою цього методу виявляють і формулюють економічні категорії — поняття, які відображають в узагальненому вигляді умови або сторони економічного життя суспільства (товар, гроші, вартість, при­буток, витрати, заробітна плата), та економічні закони, які мають конкрет­ні прояви. Метод абстракції органічно пов’язаний з поняттям конкретно­го, тобто цілісного об’єкта в єдності його різних сторін, властивостей, рис. Процес пізнання з урахуванням принципу єдності абстрактного й кон­кретного припускає рух думки від конкретного до абстрактного й навпа­ки — від абстрактного до конкретного, але вже вивченого.

В економічній теорії використовується також метод поєднання логічного та історичного підходів, який передбачає пізнання еконо­мічних явищ з моменту їхнього виникнення, у процесі розвитку і зникнення, відкриття якісно нових форм виявлення економічних явищ і процесів. Логічне й історичне доповнюють один одного і дають змо­гу всебічно досліджувати економічні явища.

Економісти широко використовують якісний і кількісний аналізи. Якісний підхід застосовується переважно при характеристиці сутності економічних категорій та законів. Наприклад, якісною стороною това­ру є його споживна вартість, а кількісною — вартість. Кількісний під­хід дає змогу виявити речовий зміст, при цьому застосовуються засоби математики, статистики. Так, при дослідженні категорії «робоча сила» виявляємо її якісну сторону — здатність до роботи, а потім і кількіс­ну — кількість самої робочої сили. Математичний і статистичний методи аналізу уможливлюють проникнення у зміст економічних явищ тільки тоді, коли вони тісно пов’язані з якісним підходом.

На сучасному етапі розвитку економічної науки і практики господа­рювання можливе створення моделей та експериментів. Економічна модель — це абстрактна теоретична конструкція, формалізований опис економічного явища, структура якого визначається об’єктивними влас­тивостями об’єкта і суб’єктивними цілями дослідження. Відомі величи­ни, які дослідник вводить у модель у готовому вигляді, називаються екзогенними; величини, які виникають у рамках моделі при вирішенні певного завдання, — ендогенними. Моделі відбивають економічне жит­тя, є механізмом умовного відтворення і служать для перетворення його 15 Глава 1. Економічна теорія як наука