Опис психологічного конструкту

Незважаючи на всі культурні та соціальні відмінності і неповторність кожної людини, ми можемо спостерігати, що всі люди при вирішенні своїх проблем вдаються до типових форм переробки конфліктів. Якщо у нас є проблема, ми сердимося, відчуваємо себе перевантаженими або незрозумілими, живемо в постійоному напруженні або не бачимо ніякого сенсу в нашому житті. Всі ці труднощі можна виразити у чотирьох формах переробки конфлікту, відповідних чотирьом вимірам здатності до пізнання. Вони дозволяють зрозуміти, як людина сприймає навколишній світ і якими шляхами відбувається пізнання дійсності.

Чотири сфери, в яких може проявлятися і відображатися конфлікт виступають центральними поняттями методу Позитивної психотерапії.

Ці форми переробки конфліктів є відносно широкими катигоріями, які кожен наповнює своїми особистими уявленнями, бажаннями та конфліктами. Кожна людина має свої власні стратегії в подоланні виникаючих конфліктів. При гіпертрофії однієї з форм переробки конфліктів інші відсуваються на задній план. Які з форм переробки конфліктів переважають, залежить в від здобутого досвіду, перш за все від того, який людина отримала в своєму дитинстві.

Рис. 1 Форми переробки конфлікту

Як людина сприймає своє тіло? Як переживає він різні відчуття та сприймає інформацію з навколишнього світу?

«Тіло» означає, що людина тілесна, він володіє певною фізичною формою і фізіологією. Потреби, що задовольняються в цій сфері: сон, харчування, сексуальність, розслаблення. Проявами конфліктів у сфері тіла можуть бути розлади сну, втрата апетиту, переїдання, захворювання органів, дратівливість, безконтрольний прийом їжі, вітальна депресія, сексуальні розлади, стомлюваність, болю, адинамія, акустичні та оптичні галюцинації, а також порушення сприйняття, потягів і афективні розлади. Активність людини в цій сфері виражаеться через зайняття спортом, свідоме чи несвідоме використання фізичних навантажень у якості способу боротьби з конфліктами. До цієї сфери належить також турбування щодо своєї зовнішності зокрема, та здоров’я в цілому. Захворювання того чи іншого органу у пацієнта з психосоматичним захворюванням стає зрозумілим при погляді на концепції, яких він дотримується стосовно до тіла в цілому, окремим його органам та їх функцій, а також до здоров'я і хвороби. Вони визначають у загальній взаємозв'язку зі змістом конфлікту, чому одна людина реагує своїм серцем, інший - шлунком, органами дихання, шкірою і т.д.

Діяльність (розум): вимір цього має особливе значення в індустріальному суспільстві, перш за все в американо-європейських колах. Сюди ж відносяться способи становлення норм діяльності та їх включення в концепцію Я. Мислення і розум роблять можливим систематично і цілеспрямовано вирішувати проблеми і оптимізувати діяльність. Можливі дві різноспрямовані ре акції втечі: а) «втеча» в роботу; б) «втеча» від вимог діяльності. Типові симптоми - проблеми самооцінки, перевантаження, стресові реакції, страх звільнення, порушення уваги і «дефіцітарние» симптоми, такі як пенсійний невроз, апатія, зниження активності і т.д.Концепциї: «Кончил дело — гуляй сме­ло» и «Без труда не вытащишь и рыбки из пруда»; «Время — деньги» и т.д. Розлади мислення та інтелекту, порушення уваги, пам'яті, труднощі в ухваленні рішення, схильність до раціоналізації, мрійливість, нав'язливості, дереалізація і т.д. відносяться до діяльності. Потреба структурувати, змінювати, перетворювати світ є однією з базових потреб людини. Основні поняття цієї сфери: діяльність, робота, досягнення, успіхи.

Контакти (традиція): ця сфера має на увазі здатність встановлювати і підтримувати стосунки з самим собою, партнером, сім'єю, іншими людьми, групами, соціальними верствами і чужими культурними колами; ставлення до тварин, рослин і речей. Соціальна поведінка формується під впливом набутого досвіду і отриманої спадщини (традиції), особливо це стосується становлення наших можливостей налагоджувати контакти. Існують соціально обумовлені критерії вибору, які ними керують: наприклад, людина хоче від партнера ввічливості, щирості, справедливості, акуратності, спільності певних інтересів і т.д. і вибирає собі партнера відповідно до цих критеріїв. Фіксації, забобони, стереотипи, фанатизм, слабкість суджень, боязнь правди, почуття ненависті, почуття провини, маргінальність і однобічність пов'язані з традицією, контактами. Також сюди відноститься те, наскільки часто людина переживає конфлікти за допомогою спілкування з іншими людьми - через поради, обговорення проблем, пліт кування. Потреба у визнанні свого існування зі боку інших, соціалізація, спілкування із собі подібними, правили регламентують дане спілкування.

Фантазії (інтуїція): можна реагувати на конфлікти, активізуючи фантазію, уявляючи вирішення конфліктів, представляючи подумки бажаний успіх або караючи і навіть убиваючи в мріях людей, на яких накопичилася злість через те, що хтось був невірний, неправий або дотримується інших переконань. У якості «особистого світу» фантазія відгороджує від травмуючих і хворобливих втручань дійсності і створює тимчасово комфортну атмосферу. Нестримні фантазії, відсторонення від дійсності, суїцид альні, сексуальні фантазії, побоювання, марення переслідування можуть бути зараховані до сфери фантазія / інтуїція. Фантазія і інтуїція можуть, наприклад, порушувати і навіть задовольняти потребу при творчих пошуках і сексуальних фантазіях. У якості «особистого світу» фантазія відгороджує від травмуючих і хворобливих втручань дійсності і створює тимчасово комфортну атмосферу (наприклад, алкоголь, токсикоманія, ігроманія, інтернет залежності, участь в релігійних організаціях або сектах). В цій сфері відображаеться потреба в духовному житті, яка може реалізуваться людиною через інтуїції, сни, містичний досвід, фантазії, спогади.

Чотири сфери переробки конфлікту можуть вказати терапевту на істотні аспекти розладів, які зазвичай непомітні в круговерті звичайної медичної діагностики і терапії.

Цю «четвірку» можна порівняти з вагами, на шальках яких завжди повинно бути по 25%, щоб зберегти душевну рівновагу. В особистісній сфері однобічність у чотирьох якостях життя виявляється зовні у відкритих формах чотирьох реакцій «втечі» - це «втеча» у хворобу (соматизація), до активної діяльності (раціоналізація), в самотність або спілкування (ідеалізація чи знецінення) та у фантазії (заперечення).

Відповідно до моделі Позитивною Психотерапії конфлікти і захворювання виникають тільки в тих сферах, де спостерігається дисбаланс. Або на них не звертають увагу, їх не розвивали і тоді це буде проблема дефіциту, або сфера гіпертрофовано розвивалася - це буде проблема надлишку. Для діагностики суб'єктивного дисбалансу і в якості терапевтичної інтервенції, що дозволяє ознайомити пацієнта з принципом балансу (гармоназаціі). Модель реакції на конфлікт у чотирьох вимірах моделі балансу допомагає розібратися з тим, як змінюється енергетичний баланс у відповідь на зміни ситуації.