Специфіка формування бібліотечного фонду вищих навчальних закладів

Поняття «формування бібліотечного фонду» було сформульовано в кінці 1960-х років Ю. В. Григор'євим для позначення всіх технологічних процесів з перетворення документів у систематизоване зібрання, тобто в бібліотечний фонд.Воно відіграло велику роль в системному баченні бібліотечного фонду, створення цілісного вчення про бібліотечні фонди замість суми існуючих до того часу теорій і методик приватних процесів, що відносяться до створення і розвитку бібліотечного фонду.

Завдяки цьому поняттю виникла і стала швидко розвиватися теорія формування бібліотечного фонду.

В даний час, в термінологічному словнику з бібліотечної справи поняттю формування бібліотечних фондів "дається більш ємне визначення: «Сукупність процесів, спрямованих на створення і розвиток бібліотечного фонду, складається з комплектування, організації та управління фондом, а також виключення творів друку та інших матеріалів;залежить від виду бібліотеки, складу, чисельності та інтересів читачів, від випуску читацької продукції розвитку інформаційних потреб науки і виробництва» [10; 202].

Сучасний світ ставить перед бібліотекою вузу ряд проблем, від правильного рішення яких залежить місце, яке вона займе в сучасному інформаційному суспільстві. Ці проблеми можна розділити на дві основні групи:

1) комплектування фондів;

2) обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями.

Сьогодні з'явилося безліч можливостей для формування фондів бібліотек ВНЗ як наукової, так і навчальною літературою. Тематичні плани багатьох видавництв зручні у використанні, оголошені книги в більшості випадків забезпечені докладними анотаціями. Помітну допомогу в комплектуванні надають книготорговельні організації.Комп'ютерна техніка за допомогою електронної пошти та Інтернету дозволила сучасної вузівської бібліотеки більш оперативно поповнювати свої фонди необхідною літературою.

У бібліотеці вузу фонд навчальної літератури формується на основі заявок фахівців кафедр. З одного боку, подібні заявки допомагають формуванню фонду відповідно до навчальних планів і програм, але з іншого - не всі викладачі можуть розібратися у величезному морі вступників пропозицій.Останнє зобов'язує співробітників бібліотеки в міру своїх сил і знань допомагати їм з вибором підручників. Цьому процесу в чималому ступені сприяють численні каталоги, тематичні плани, прайс-листи, надані видавництвами, книготорговельними фірмами і безпосередньо авторами підручників через Інтернет.

Ще один важливий аспект формування фондів вузівської бібліотеки полягає у вибірковості комплектування, що тісно пов'язане з правом людини на вільний доступ до інформації. Звичайно, бібліотека як сховище літератури і ретранслятор знання не може брати на себе функцію цензора. Але в зв'язку з тим, що сьогодні з'явилася значна кількість неправдивої інформації, що має антигуманний характер, постає питання і про інформаційну безпеку. Дана проблема ще потребує у всебічному вивченні фахівців з бібліотечної справи, педагогів, філософів, соціологів і політологів.

В даний час перед бібліотекарями стоїть завдання обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями інформаційного суспільства. Відбувається автоматизація бібліотечних процесів комплектування, записи читачів, видача літератури, персонального інформування, МБА).Створюються поточні та ретроспективні електронні каталоги на базі спеціальних бібліотечних програм, на приклад такі як UNILIB. Багато бібліотеки створюють власні веб-сайти.У постійно мінливих умовах всім співробітникам бібліотеки вузу необхідно постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб орієнтуватися в інформаційному просторі, а також активно формувати інформаційну культуру читачів.Для організації цього процесу важливо не тільки комплексне використання світових інформаційних ресурсів, але й усвідомлення важливості безперервного освіти.