Право на участь у загальних зборах АТ

У загальних зборах АТ можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть біти присутні:

- Представники аудитора товариства;

- Посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства;

- Представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Вносити зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ, після його складення з аборонено.

Фізична особа може реалізувати свої права щодо участі у загальних зборах через уповноваженого нею представника, надавши йому в тому числі й право на участь у загальних зборах від імені довірителя.

Представником акціонера може бути:

- Фізична особа;

- Уповноважена особа юридичної особи;

- Уповноважена особа держави чи територіальної громади.

Юридичні особи – акціонери беруть участь у зборах виключно через своїх представників (може біти керівник або інша особа наділена правом представляти інтереси ю/о на підставі довіреності).

Представником акціонера – держави чи територіальної громади може бути уповноважена особа органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном.

Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах АТ може посвідчуватися:

- Реєстратором;

- Депозитарієм;

- Зберігачем;

- Нотаріусом;

- Іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.

Надання довіреності на право участі та голосування на зборах не виключає право участі на цих зборах акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.

43. Реєстрація акціонерів (їх представників) для участі у загальних зборах акціонерного товариства.

Реєстрацію акціонерів (їх представників) у відповідності Закону про АТ проводить:

- Реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою;

- Реєстраційна комісія, яка призначається акціонерами, які вимагають скликання позачергових загальних зборів;

Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися:

- Реєстратору;

- Зберігачу;

- Депозитарію.

У такому разі головою реєстраційної комісії є представник реєстратора, зберігача або депозитарія.

Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонеру (його представнику) лише в разі:

- Відсутності в акціонера (його представника) документів, які ідентифікують особу акціонера (його представника);

- Відсутності у представника документів, що підтверджують участь у загальних зборах.

Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації.

Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.

Перелік учасників додається до протоколу загальних зборів.

У разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою зі співвласників або їх загальним представником.

44. Порядок проведення загальних зборів АТ.

Загальні збори АТ проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Порядок проведення встановлюється статутом товариства, рішенням загальних зборів та нормами Закону про АТ рішення приймається більшістю голосів.

У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня (повторна реєстрація акціонерів (їх представників) наступного дня не проводиться (кількість перерв не може перевищувати трьох).

На зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.

За певних умов допускається проведення загальних зборів АТ шляхом заочного голосування (опитування).

У випадках передбачених статутом АТ з кількістю акціонерів не більше 25 осіб, допускається прийняття рішення методом опитування.

У такому разі рішення або питання для голосування надсилається акціонерам – власникам голосуючих акцій, які повинні протягом 5 календарних днів за дати одержання відповідного проекту рішення або питання для голосування у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку.

Протягом 10 днів – власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення.

Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосували всі акціонери 100%.

Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи.

Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним у письмові (у формі рішення) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально. Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів АТ.

45. Прийняття рішень загальних зборів АТ

Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Роз’яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами АТ.

Повноваження лічильної комісії можуть передаватися за договором реєстратору, зберігачу, депозитарію. Такий договір затверджується загальними зборами АТ.

Рішення загальних зборів Ат з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками з цього питання акцій.

Статутом приватного АТ може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань:

- Про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства%

- Про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;

- Про звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону про АТ при вчиненні значного правочину.

Рішення загальних зборів приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів:

- Внесення змін до статуту товариства;

- Прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

- Прийняття рішень про зміну типу товариства; прийняття рішень про розміщення акцій;

- Прийняття рішень про збільшення статутного капіталу;

- Прийняття рішень про зменшення статутного капіталу;

- Прийняття рішень про виділ та припинення товариства, крім випадку, про ліквідацію товариства.

Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах АТ, крім проведення кумулятивного голосування (Кумулятивне голосування – голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обирається, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами).

Право голосу на загальних зборах АТ мають акціонери – власники простих акцій товариства, а у випадку, передбачених Законом про АТ, - також акціонери – власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складання переліку акціонерів, які мають право на учать у загальних зборах.

Голосування на загальних зборах АТ з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування (у публічних товариствах використовуються тільки бюлетені, також при кумулятивному голосуванні).

Рішення загальних зборів вважається прийнятим з моменту складання протоколу про підсумки голосування. Він додається до протоколу загальних зборів АТ.

46. Оформлення рішень загальних зборів АТ

Правовою формою оформлення рішень загальних зборів вищого органу АТ є протокол загальних зборів АТ.

Протокол складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу.

Належним чином оформлений протокол з усіма додатками повинен зберігатися в АТ за його місцезнаходженням протягом всього терміну діяльності товариства. АТ забезпечує кожному акціонеру доступ до протоколу загальних зборів.

Відповідальність за зберігання покладається на голову колегіального виконавчого органу.

47. Поняття та функції статутного капіталу корпоративних підприємств

Функції:

1) Інституційну. Без формування статутного капіталу неможливе створення окремих корпоративних підприємств, щодо яких законом передбачено вимогу про формування певного розміру статутного капіталу.;

2) Інформаційну. Відомості про статутний капітал, насамперед, про його розмір, розподіл між учасниками внесків, порядок формування, мають важливе інформаційне значення. Розмір статутного капіталу та розподіл часток між учасниками дозволяє оцінити обсяг ризику учасників та кожного з них зокрема, розподіл голосів між ними та вплив на діяльність підприємства. Ця функція статутного капіталу не залежить від його розміру;

3) Економічну. Статутний капітал є одним з джерел формування майна корпоративного підприємства. За рахунок внесків засновників (учасників) може фінансуватися діяльність підприємства. Законодавець встановлює спеціальні правила для таких внесків, зокрема, внески учасників до статутного капіталу не є об’єктом оподаткування податком на прибуток, у той час як інші внески (не до статутного капіталу) оподатковуються на загальних засадах.

Економічна функція виявляється і в тому, що внесками до статутного капіталу, як правило, обмежується ризик економічних втрат учасників. Вони ризикують втратити лише те, що передали як внесок до статутного капіталу.

4) Гарантійну. Розмір статутного капіталу свідчить про мінімальну вартість чистих активів корпоративного підприємства. Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна підприємства, який гарантує інтереси його кредиторів. Закон встановлює взаємозв’язок між статутним капіталом і вартістю чистих активів. Власний капітал (вартість чистих активів) корпоративного підприємства – це різниця між сукупною вартістю активів підприємства та вартістю його зобов’язань перед іншими особами.

Гарантійна функція статутного капіталу особливо яскраво проявляється у підприємствах, які займаються банківською та фінансовою діяльністю.

48. Розмір статутного капіталу корпоративних підприємств

Закріплюючи розмір статутного капіталу, законодавець виходить з чотирьох критеріїв: організаційно-правової форми, кількості учасників, державної належності учасників, сфери діяльності підприємства.

Організаційно-правова форма дозволяє враховувати особливості відповідальності учасників за зобов’язаннями створюваного підприємства. За цим критерієм встановлено мінімальний розмір статутного капіталу для АТ – 1250 мінімальних заробітних плат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) АТ.

Кількість учасників як критерій визначення розміру статутного капіталу чинним законодавством не враховується. Немає різниці між мінімальним капіталом корпоративного підприємства, в якому два учасники, і підприємством, в якому таких п’ятдесят.

Врахування державної належності засновників, встановлення для них підвищених вимог до мінімального статутного капіталу сприятиме залученню додаткових інвестицій, може бути одним із засобів протекціоністської політики держави щодо вітчизняних підприємців.

Економічна діяльність підприємств має неоднакове значення для інших учасників господарського обороту. Для мінімізації негативних наслідків, що можуть бути через неефективну господарську діяльність важливих, стратегічних з точки зору суспільних інтересів держави підприємств, щодо них повинні встановлюватися підвищенні вимоги, зокрема щодо статутного капіталу. Підвищені розміри мінімальних статутних капіталів встановлені, наприклад, для комерційних банків (не можуть бути меншим 120 млн. грн.).

Мінімальний розмір статутного капіталу – це мінімальна сума, необхідна для створення підприємства.

Зменшення вартості власного капіталу підприємства нижче встановленого законом мінімального розміру статутного капіталу є безумовною підставою для ліквідації господарюючого суб’єкта.

49. Вклади до статутного капіталу корпоративних підприємств

Статутний капітал корпоративного підприємства формується за рахунок вкладів учасників. Вкладом до статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майно чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлене законом. Грошова оцінка вкладу учасника здійснюється за згодою інших учасників, а у випадку встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ.

Майном корпоративного підприємства є сукупність речей, його майнових прав та майнових обов’язків. Воно формується за рахунок вкладів учасників та інших джерел, зокрема, внаслідок здійснення підприємством господарської діяльності, укладення договорів тощо. Майно, внесене як вклад, переходить у власність цього підприємства.

За загальним правилом, засновники та учасники можуть робити свої вклади у формі майнових об’єктів (будинків, споруд, обладнання тощо), цінних паперів, майнових прав (у тому числі на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, на об’єкти інтелектуальної власності), грошових коштів у національній та іноземній валюті. Фактично будь-яке мано може біти предметом внеску за двох умов: має грошову оцінку та може біти відчужене.

Спеціальні вимоги щодо формування статутного капіталу встановлено до страхових організацій, банків, інвестиційних інститутів, професійних учасників ринку цінних паперів тощо. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Законодавством про АТ встановлено особливості оплати акцій при формуванні статутного капіталу АТ. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування АТ, може здійснюватися грошовими коштами, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів), майном і майновими правами, нематеріальними активами, що мають грошову оцінку.

50. Формування статутного капіталу корпоративних підприємств

Статутний капітал формується в кілька етапів. На першому етапі учасники визначаються з розміром статутного капіталу та розміром внеску кожного.

На другому етапі, коли визначилися з розміром і розподілом капіталу, учасники визначаються з предметом внеску та його оцінкою. Предмет внеску – це те майно, яке учасник передасть до статутного капіталу підприємства в обмін на корпоративні права. Предмет внеску визначається за згодою всіх учасників. Майно, зо є предметом внеску, має відповідати таким вимогам: бути власністю учасника, мати грошову оцінку, бути відчужуваним, належати до майна, яке може використовуватися для формування статутного капіталу створюваного корпоративного підприємства.

На третьому етапі учасники повинні домовитися про строки сплати (передачі) вкладів. Загальної вимоги щодо строку формування статутного капіталу закон не містить (але не пізніше одного року з дня створення підприємства).

Останнім важливим моментом для формування статутного капіталу є оформлення внесення вкладів до статутного капіталу. Оскільки засвідчує виконання відповідних обов’язків учасників, визначає момент виникнення права власності у корпоративного підприємства та тягне за собою наслідки встановлені публічним законодавством.

Учаснику ТОВ чи ТДВ, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства. Засновнику АТ видається документ, що засвідчує право власності засновника АТ на акції, видається після повної оплати ним вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

Свідоцтво про внесення вкладу – це документ довільної форми, в якому слід зазначити найменування товариства, прізвище, ім’я, по батькові чи найменування учасника, якому воно видане, суму вкладу, розмір частки в статутному капіталі, дату повної сплати. Свідоцтво підписується головою товариства і скріплюється печаткою.

51. Збільшення статутного капіталу корпоративних підприємств

Статутний капітал корпоративного підприємства може бути змінений як у бік збільшення, так і в бік зменшення. Більш поширеною є операція зі збільшення статутного капіталу. Най-популярнішими причинами збільшення статутного капіталу визнаються такі:

· збільшення обігових коштів підприємства; • прийняття нових учасників;

· одержання контролю над підприємством через зміну структури капіталу;

· необхідність виконання спеціальних вимог до статутного капіталу та економічних нормативів (наприклад, для комерційних банків);

· злиття та приєднання інших підприємств;
• оптимізація оподаткування (внески до статутного капіталу не оподатковуються).


Відповідно до ст. 16 ЗаконуУкраїни «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів, крім випадків, передбачених законом. Умова про повну сплату вкладів має бути виконана на день прийняття рішення про збільшення статутного капіталу.

Обов'язковою умовою збільшенії я статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення законодавчим вимогам щодо його мінімального розміру, на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Порядок збільшення статутного капіталу має три поел і довні стадії:

1) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу.

2) сплата додаткових вкладів.

3) державна реєстрація змін до установчих документів.

Збільшення статутного капіталу може відбуватися у кілька способів:

а) прийняття нових учасників.

б)реінвестування прибутку.

в) додаткові внески всіх учасників.


г) додаткові внески окремих учасників.

52. Зменшення статутного капіталу корпоративних підприємств

Зміна статутного капіталу може відбуватися у бік зменшення, але не нижче від мінімального розміру, встановленого законом. Основними причинами зменшення статутного капіталу є такі:

• виконання вимог ч.4 ст. 144, ч.З ет. 155 ЦК України уразі, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року учасники вправі спрямувати належну їм частину прибутку в розвиток свого підприємства, тобто реінвестувати.

• невнесення повністю учасниками TOB чи ТД вкладів до статутного капіталу протягом першого року а дня державної реєстрації товариства (ч. 2 ст. 52 Закону України <• Про господарські товариства»


• погашення часток (акцій), належних товари < тау; •одержання контролю над товариством у зв'язку зі збільшенням номінального розміру часток;

•виплата правонаступнику (спадкоємцеві) частки у майні товариства (ч. 2 ст. 55 Закону країни «Про господарські товариства»);

• вилучення з обігу і повернення учаснику частини майна або коштів.

Порядок зменшення статутного капіталу включає такі стадії:

1) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу.

2) державна реєстрація змін до установчих документів.

3) повідомлення кредиторів.

4) врегулювання претензій кредиторів.

Серед правових наслідків зменшення статутного капіталу слід виділити такі:

• зміна номінальної вартості часток. Цей наслідок має місце, коли статутний капітал зменшується шляхом пропорційного чи непропорційного зменшення номінальної вартості вкладів усіх учасників та зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників;

• зміна відсоткового значення (розміру) частки. Це відбувається у разі непропорційного зменшення статутного капіталу;

• вилучення частини майна підприємства (зменшення активів підприємства). Цей наслідок може мати місце у разі, якщо вартість чистих активів товариства перевищує розмір зменшеного статутного капіталу. Вилучення майна можливе на суму, на яку зменшується.

53. Підстави припинення корпоративних правовідносин

· вихід учасника (члена) з корпоративного підприємства;

· виключення учасника (члена) з корпоративного підприємства;

· смерть учасника(члена) – фізичної особи;

· ліквідація учасника(члена) – юридичної особи;

· припинення корпоративного підприємства, щодо якого особо володіє корпоративними правами;

· відчуження частки(акцій);

· звернення стягнення на частку (акції, пай);

· конфіскація частки (акцій, паю);

· інші законні підстави.

Проблемою, пов’язаною з припиненням корпоративних правовідносин є необхідність відображати зміни в персональному складі учасників (засновників, членів) в установчих документах корпоративного підприємства (за винятком змін у персональному складі акціонерів, які фіксуються в зведеному обліковому реєстрі власників акцій).

В АТ в якості підстав припинення корпоративних правовідносин не можуть застосовуватися виключення акціонера з товариства, вихід учасника з товариства та деякі інші.

54. Порядок реалізації права на вихід з корпоративного підприємства.

Вихід з корпоративного підприємства - безумовне волевиявлення учасника (члена), спрямоване на припинення корпоративних правовідносин між учасником (членом) і корпоративним підприємством.

Вихід учасника (члена) з корпоративного підприємства ха- рактеризується такими ознаками: вихід з корпоративного підприємства - це одностороння дія учасника(члена);

· право на вихід реалізується в порядку, передбаченому чинним законодавством, якщо інше не передбачене установчим документом корпоративного підприємства;

· право на вихід має імперативний характер і не може бути обмежене установчими документами, рішенням органів корпоративного підприємства, наявністю зобов'язань перед підприємством чи інших обставин;

· не залежить від згоди інших учасників (членів);

· реалізація права на вихід спрямована на припинення корпоративних відносин у корпоративному підприємстві.

Безумовність права на вихід учасника (члена) з корпоративного підприємства випливає зі змісту ст.ст. 88, 96, 98, 111 ГКУ, ст.ст. 100, 116, 148 ЦКУ, а також ст. 10 Закону про ГТ, ст.ст. 4, 13 Закону України «Про кооперацію», ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. ст. 1, 3 Закону України «Про фермерське господарство». У зв'язку з цим, положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з корпоративного підприємства, є незаконними.

Право на вихід є організаційно-майновим правом, оскільки лише за умови здійснення певної організаційної дії в учасника (члена) виникає право на отримання оплати вартості частини майна корпоративного підприємства.

Закони або підзаконні акти не встановлюють порядок реалізації учасником (членом) права на вихід з корпоративного підприємства.

За загальним правилом, учасник (член) корпоративного підприємства вправі в будь-який час реалізувати своє право на вихід.

55. Визначення вартості частки та розрахунки з учасником

При розрахунку розміру виплати конкретному учаснику (члену) може бути застосовано таку формулу:

РВ =

1 0 0

де:

РВ - розмір виплат, як вартість частини майна, що виплачується учаснику (члену);

Ч - частка учасника у статутному (складеному) капіталі / частка паю члена у пайовому фонді корпоративного підприємства, виражена у %;

В - вартість майна корпоративного підприємства.

Окрім грошової форми законодавцем передбачена можливість проведення розрахунків з учасником(членом)корпоративного підприємства і в іншій формі.

Майно, передане учасником (членом) корпоративному підприємству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

У господарському товаристві (крім АТ) на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Також, навіть якщо учасник вносив вклад у грошовій формі, за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Крім того учаснику, який вибув із товариства, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

У разі виходу або виключення особи з кооперативу вона має право на одержання своєї* загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

У разі виходу з колективного сільськогосподарського підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розмірута структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Розмір частки та порядок її отримання членами фермерського господарства визначаються статутом такого підприємства.

Щодо строків проведення виплат учасникам (членам), то на імперативному рівні вони встановлені тільки для TOB, ТДВ та кооперативу.

У TOB та ТДВ виплата учаснику провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

56.Відступлення частки

57. Продаж акцій

58. Виключення учасників товариств

Виключення учасника (члена) з корпоративного підприємства - це примусове припинення його участі (членства) як власника корпоративних прав у корпоративному підприємстві з підстав, передбачених законом.

Виключення учасника (члена) є універсальною підставою припинення корпоративних відносин у господарських товари-ствах(крім АТ) та виробничих кооперативах. Характерною особливістюцієї підстави припинення корпоративних підносин с те, що вона застосовується корпоративними підприємствами як санкція до несумлінних учасників (членів), які своїми діями (бездіяльністю) порушують вимоги установчих документів, не виконують покладеніна нихобов'язки, перешкоджають досягненню цілей підприємства тощо. При цьому, застосування такої санкції не залежить від волі самого учасника (члена), якого виключають із корпоративного підприємства.

Учасника TOB (ТДВ), який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з TOB (ТДВ) можливе за умови дотримання таких вимог:

1) наявність визначених законом підстав (систематичне невиконання або виконання неналежним чином обов'язків перед товариством; перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства; невнесення протягом року вкладу до статутного капіталу);

2) рішення приймається виключно вищим органом TOB (ТДВ) - загальними зборами учасників;

3) за рішення про виключення мають проголосувати учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників TOB (ТДВ). При цьому голосування повинно проводитись без участі у ньому учасника, якого виключають (його представника) (ст. 64 Закону про ГТ).