Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тема: елементи родини феруму
Ферум, Кобальт і Нікол – елементи першої тріади VIIIВ групи називають родиною феруму. Атоми цих елементів на зовнішньому енергетичному рівні мають два s-електрони та відповідно 6, 7, 8 d-електронів. У збудженому стані один s-електрон атома феруму переходить на р-підрівень в результаті чого максимальний ступень окислення феруму +6, для кобальту - +5, для Ніколу - +4. Проте, в найбільш стійких сполуках елементів родини феруму вони проявляють ступені окислення +2, +3. Ферум, Кобальт, Нікол – сріблясто-білі метали, електропровідні, володіють магнітними властивостями. За звичайних температур Ферум не взаємодіє навіть з самими активними неметалами (галогени, Оксиген, Сульфур, фосфор), але при нагріванні реагує з ними енергійно. У вологому повітрі Ферум швидко вкривається іржею. 4Fe + 3O2 + 6H2O = 4Fe(OH)3 Стійкість до зовнішнього середовища зростає від Феруму до Ніколу. Елементи тріади Феруму розчиняються у розведених хлороводневій, сульфатній кислотах. Ферум пасивується холодними концентрованими сульфатною та нітратною кислотами. Елементи тріади феруму утворюють нерозчинні у воді оксиди складів ЕО, Е2О3 та сумішний оксид Е3О4, що володіють основними властивостями (крім Fe2О3 з слабо амфотерними властивостями). при сплавленні з карбонатом Натрію або лугами утворює солі метазалізистої кислоти НFeО2 – ферріти. Гідроксиди феруму, Кобальту, Ніколу (ІІ) нерозчинні у воді, реагують з кислотами. На повітрі білий Fe(OH)2 легко окислюється до червоно-бурого Fe(OH)3, повільніше окислюється рожевий Со(OH)2 до бурого Со(OH)3. Ni(OH)2 стійкий на повітрі, і окислюється до Ni(OH)3 (чорного кольору) лише за дії сильних окисників. Гідроксид феруму (ІІІ) володіє слабо виразними основними властивостями. Він розчиняється у кислотах та гарячих концентрованих розчинах лугів. При окисленні гідроксиду феруму (ІІІ) у лужному середовищі утворюються солі залізної кислоти Н2FeО4 – ферати. Гідроксиди Кобальту і Ніколу (ІІІ) володіють лише основними властивостями і являються окисниками: Ni(OH)3 + 6HCl = 2NiCl2 + Cl2 + 6H2O Більшість солей, утворених металами родини феруму і сильними кислотами розчинні у воді. Гідратовані іони Fe2+ забарвлені у блідо-зелений колір, Со2+ - у рожево-червоний, Ni2+ - у зелений. Солі феруму (ІІІ) сильно гідролізовані, тому через утворені основні солі мають жовте-буре забарвлення, сам іон Fe3+ практично безбарвний. Для феруму, кобальту та Ніколу характерною є властивість утворювати комплексні сполуки, де в більшості координаційне число дорівнює шести. Наприклад: K4[Fe(CN)6], Na3[Co(NO2)6]. Досить міцний комплексний аніон [Fe(CN)6]4- утворюється при взаємодії солей феруму (ІІ) з ціанідами. Комплексна сполука, що утворюється K4[Fe(CN)6] (гексаціано-(ІІ) ферат калію) – жовта кров’яна сіль є якісним реактивом на Fe3+: 4FeCl3 + 3K4[Fe(CN)6] = Fe4[Fe(CN)6]3 ↓+ 12KCl берлінська блакить (синій осад) Гексаціано-(ІІІ) ферат калію – червона кров’яна сіль є якісним реактивом на Fe2+: 3FeSO4 + 2K3[Fe(CN)6] = Fe3[Fe(CN)6]2 ↓+ 3K2SO4 турнбулева синька (синій осад)
Date: 2015-09-02; view: 763; Нарушение авторских прав |