Смоги різних типів

Розрізняють смог лондонського (в умовах вологого клімату з частими туманами), лос-анджелеського (в умовах сухого антициклонального клімату) та аляскинського (льодяного) типів. Найбільший інтерес представляє смог лос-анджелеського типу або фотохімічний смог - вторинне забруднення атмосфери, яке виникає внаслідок розкладання ЗР сонячним, особливо ультрафіолетовим випромінюванням.

Основними компонентами фотохімічного смогу є О₃, а додатковими - СО, N0x, НNО₃, ПАН та інші. Продуктами смогу є альдегіди і кетони, які є достатньо токсичними ЗР; викликають токсикоманію із віддаленими наслідками. ПАН переважно складаються із пероксиацетилнітратів та пероксибензоїлнітратів (ПБН): вони володіють канцерогенною дією. На утворення і стійкість фотохімічного смогу впливають температурні інверсії в атмосфері, негативні форми рельєфу і інші фактори, які ведуть до звуження розповсюдження ЗР і збільшення їх концентрації в приземній частині атмосфери. Так, в Мехіко і Лос-Анджелесі оточуючі гори перешкоджають горизонтальному стоку ЗР, а температурні інверсії - їх вертикальному стоку. Для формування фотохімічного смогу необхідно, щоб первинні ЗР поступали в значній кількості (наприклад, разом з вихлопними газами автомобілів) і досить активно протікали фотохімічні реакції. Вважається, що фотохімічний смог має місце при концентрації фотооксидантів не менше за 0,21 мг/м³, що відмічається при великій кількості вихлопних газів або інших джерел ЗР.

Смог лондонського типу - поєднання газоподібних ЗР (в основному SO₂), пилуватих частинок і крапель туману. Концентрація Оз при цьому може досягати 18 млн^-1 при нормі 2-4 млн^-1

Смог аляскинського типу формується при поєднанні шкідливих газів, пилу і замерзлих крапель туману.