Вплив забруднювальних речовин атмосфери на живі організми

Атмосферне повітря є середовищем безпосереднього існування людей, а існуючий його склад - умовою життя. Якщо без їжі людина може прожити до 2 місяців, а без води - декілька діб, то без повітря - усього декілька хвилин.

Протягом доби людина споживає 500 літрів кисню, пропускаючи через легені 10 тисяч літрів (12 кг) повітря, у той час як за такий же проміжок часу вона поглинає лише 1,5 - 2 кг їжі і води. Тому стан повітряного середовища має особливо важливе значення для нормального функціонування людського організму й підтримки здоров'я.

Всі ЗР атмосфери у тій чи іншій мірі справляють негативний вплив на здоров'я людини. Вони надходять до організму людини у основному через органи дихання. Близько 50% частинок діаметром 0,02 - 0,2 мкм (1 мкм - 10^-6 м), які проникають у легені, осаджуються там і справляють негативний ефект. У комплексі вони призводять до ураження верхніх дихальних шляхів, астми, емфіземи легенів, серцевої недостатності і т.д. Оксиди азоту поглинаються кров'ю, справляють шкідливий вплив на зір, дихання; свинець руйнує еритроцити крові; аренові вуглеводні є канцерогенами; дрібні частинки пилу подразнюють слизову оболонку, а азбестовий пил може викликати фіброз легенів і рак. Оксид вуглецю (чадний газ), який отруює організм людини, при тривалому впливі викликає безплідність. У природних умовах концентрація СО дуже незначна - не більше 0,2 млн^-1. Концентрації СО значно вищі граничне допустимі (ГДКмр - 5 мг/м³, ГДКзд - 3 мг/м³) призводять до фізіологічних змін в організмі, а концентрації більші ніж 750 млн~¹ - до летального наслідку. Ступінь впливу залежить не лише від концентрації, але й від тривалості впливу СО. Щороку до атмосфери надходить близько 380 млн тонн СО, який може знаходитись у атмосфері 2-4 місяці. Однак концентрація СО у атмосфері не збільшується завдяки ґрунтовим мікроорганізмам, які розкладають СО, і, меншою мірою, через трансформацію СО в СО₂. Основна маса СО утворюється при неповному згорянні вуглеводневого палива, вугілля, деревини, промислових відходів і при лісових пожежах.

Сумарна дія різних ЗР у повітрі може несприятливо впливати на організм, тому при нормуванні граничне допустимих концентрацій передбачене урахування ефекту сумації шкідливої дії ряду речовин (ацетону, фенолу, сірководню, сірчаної кислоти та ін.). Особливо небезпечні сполуки: сірчистий ангідрид - діоксид азоту, сірчистий ангідрид - фенол, діоксид азоту - формальдегід (див. 6.3).

ЗР атмосфери негативно впливають не всі фіто- і зооценози. Так, деякі хімічні компоненти, проникаючи в рослинні тканини, порушують обмін речовин, структуру листя і пагонів. Найбільш небезпечні для рослин сірчистий ангідрид (SО₂), фторутримуючі сполуки і смоги усіх типів. Рослини по-різному сприйнятливі до забруднення повітря (найбільш сприйнятливі - жито, пшениця, ячмінь, яблуня, береза, груша, сосна; більш стійкі - вишня, бузок, дуб тощо).