Хімічне забруднення довкілля

Хімічне забруднення - це збільшення кількості хімічних компонентів певного середовища, а також надходження в середовище ЗР, не властивих йому або в концентраціях, що перевищують норму. Воно є найбільш небезпечним для природних ЕС і людини. У наш час в НПС міститься від 7 до 8,6 млн, хімічних сполук, причому ця кількість щорічно збільшується [II]. З мільйонів відомих ЗР менш 0,5% (50 - 100 тис.) зараз реально використовуються у комерційній діяльності. Переважна більшість з них — синтетичні органічні хімічні сполуки, сумарне світове виробництво яких збільшилося 3-150 тис. т у 1935 р. до 150 млн. т у 1995 р. Негативні наслідки цієї "хімічної революції"" очевидні.

Особливу небезпеку представляють близько 200 речовин, серед яких можна відмітити: бензол, азбест, бенз(а)пірен, пестициди (ДДТ, елдрин, ліндан і ін.), важкі метали, різноманітні барвники і харчові добавки. Цілий ряд речовин антропогенного походження мають таку рухомість, що проникають майже всюди. До таких речовин відносяться фталати, хлорвуглеводні, поліхлоровані біфеніли (ІІХБ), поліхлоровані дібензофурани (ПХДФ), полі циклічні ароматичні вуглеводні, пентахлорфенол, кадмій і ін.

Розповсюдженими ЗР в природних середовищах є важкі метали (ВМ) до яких звичайно відносять метали, які відносну атомну масу більше заліза (Со, Ni, Си, Zп, Мо, Sп, Sb, W, Нg, Рb, Ві); вони утворюють амфотерні оксиди і гідрооксиди.

Надзвичайно небезпечними екотоксикантами, що не мають природних аналогів, є діоксини, які можуть поширюватись повсюдно в навколишньому середовищі і не мають природних аналогів. До діоксинів - поліхлорованих дибензодіоксинів (ПХДД) належить велика група ароматичних трициклічних сполук, які містять від 1 до 8 атомів хлору.

Крім того, до діоксиноподібних речовин відносяться ПХБ і ПХДФ. Усього нараховується майже 300 діоксинів і діоксиноподібних речовин (75 ПХДД, 135 ПХДФ, 80 ПХБ), які характеризуються мутагенними, канцерогенними і тератогенними властивостями. Однак, найбільш небезпечними є 12, а найтоксичнішою сполукою вважається 2,3,7,8-тетрахлордібензодіоксин (ТХДД) - рис. 5.1. Діоксини і діоксиноподібні речовини використовуються в складі захисних покриттів, в пластмасах, фарбах, ізолюючих і мастильних матеріалах, діелектриках, гідравлічних рідинах, хлорорганічних отрутохімікатах тощо, а також утворюються у процесі спалювання ТПВ, оббілування паперу, на нафтохімічних, металургійних та інших виробництвах. В організм людини вони потрапляють в основному з продуктами тваринного походження. При потраплянні в воду вони і акумулюються в тканинах водних безхребетних і риб. Діоксини і діоксиноподібні речовини накопичуються в основному в жировій тканині. Наприклад, вміст ПХБ в м'ясі і рибі допускається 5 мг/кг, молочних продуктах - 5, в яйцях - 0,5 мг/кг. Джерелом діоксинів є також корене- та бульбоплоди, оскільки основна частина їх накопичується в коренях рослин.