Основні характеристики науково-педагогічного дослідження

2. Наукове дослідження вимагає застосування спеціальних засобів пізнання педагогічної дійсності. У практичній роботі вчитель застосовує методи й прийоми навчання та виховання, організаційні форми навчально-виховного процесу, певні засоби його забезпечення. Дослідник же застосовує методи науково-педагогічних досліджень (емпіричні, теоретичні, статистико-математичні й ін.), користується процедурами наукового дослідження (формулювання й доказ гіпотези, опрацювання результатів дослідження, створення моделей, виявлення закономірностей тощо).

3. Однозначність термінології – неодмінна вимога до науково-педагогічного дослідження. Зрозуміло, привести всю науку до однозначності неможливо, тому що в ході її розвитку сутність понять закономірно змінюється. Але в рамках однієї наукової праці (дипломної чи курсової роботи, монографії, статті, дисертації тощо) автор повинен означити головні поняття та дотримуватись цих визначень до кінця роботи. Без спеціального застереження він не має права застосовувати термін у інших значеннях.

4. Науково-педагогічне дослідження відрізняється від будь-якої іншої педагогічної діяльності наявністю наукового апарата, що містить у собі

· постановку проблеми, обґрунтування її актуальності;

· формулювання теми дослідження;

· визначення його об'єкта, предмета, мети, задач;

· формулювання гіпотези або положень, що захищаються;

· новизну отриманих результатів;

· їх практичну значимість.

Постановка проблеми дає відповідь на питання: що треба дослідити з того, що раніше не було досліджене. Необхідно відрізняти наукову проблему від практичної задачі. У проблемі знаходить висвітлення нестача наукових знань, це «знання про незнання», а практична задача вміщує в собі практичну необхідність вирішення проблеми.

Формулюючи тему дослідження, потрібно позначити її так, щоб у ній знайшов відображення рух від старого до нового, щоб було зрозуміло, з якими більш широкими проблемами й категоріями співвідноситься дана тема, та який новий пізнавальний і практичний матеріал передбачається освоїти в ході її дослідження.

Наприклад, дослідник сформулював тему «Евристичний і дослідницький методи навчання як засіб розумового виховання дітей». Якби він позначив ці методи як засіб розумового розвитку, тема нового дослідження не відбулась би, оскільки саме для розумового розвитку ці методи призначалися з самого початку їх існування. Новий напрямок пізнанню дав намір вивчити, як ці ж методи будуть застосовані в іншій якості, сприяючи виховній функції навчання. А це вже інша область педагогіки, що вимагає нових підходів до свого освоєння [40,38].

Обґрунтувати актуальність дослідження – значить, пояснити, чому цю проблему треба вивчати в даний час. Потрібно розрізняти практичну й наукову актуальність. Перша вказує на необхідність рішення поставленої проблеми для вдосконалення педагогічної практики в соціальному й професійному плані (її важливість для суспільства, школи, вчителя й учнів). Вона випливає з аналізу навчально-виховного процесу. Друга – на необхідність отримання нової наукової інформації для поповнення системи науково-педагогічних знань. Вона випливає з аналізу існуючих наукових досліджень.

Починати науково-педагогічне дослідження має сенс лише в тому випадку, коли обидві актуальності збігаються. Може статися так, що в науці питання вирішене, але з тих, чи інших причин отримані наукою знання не дійшли до практики. Це значить, що до наявних наукових праць не варто додавати ще одну. Краще зосередити зусилля на впровадженні наукового рішення в практику роботи сучасної школи.

Об'єкт дослідження являє собою частину педагогічної дійсності, обрану автором для вивчення. Однак дослідити її в усіх зв'язках і відносинах у межах однієї роботи неможливо. Тому визначають предмет дослідження, що вказує на аспект проблеми, що в даному випадку вивчається досконало (предметно). Визначення об'єкта та предмета випливає з теми та змісту дослідження. Вони відносяться один до одного як частина до цілого, як часткове до загального. Наприклад, якщо тема дослідження «Екологічне виховання школярів», то, в залежності від його змісту, можливі два варіанти визначення об'єкта та предмета:

1) об'єктом є виховання школярів (загальне), а предметом – екологічне виховання школярів, як один із напрямків виховної роботи (часткове);

2) об'єктом є екологічне виховання (загальне), а предметом – екологічне виховання школярів (часткове).

З предмета дослідження випливає його мета. Вона показує, заради чого проводиться робота, який результат учений має намір отримати. Задачі дослідження говорять про те, що потрібно зробити, аби ціль була досягнута. Формулювання задач являє собою декомпозицію (роздрібнення) мети. Наприклад, якщо метою науково-педагогічного дослідження є формування якогось педагогічного явища, то його задачами можуть бути визначення цілей, змісту, методів і форм педагогічної діяльності, спрямованої на формування визначеного явища. Якщо формулювання мети охоплює все дослідження, то формулювання задач охоплює його частини.

Гіпотеза та положення, що виносяться на захист, розкривають припущення вченого про неочевидне в об'єкті його дослідження, що він бачить у ньому такого, на що не зауважують інші. Типова помилка – тривіальність гіпотези, очевидність того, що висувається як наукове припущення. Не треба доводити та захищати істину про те, що гарна робота дає кращі результати, ніж абияка.

Наукова новизна д ослідження показує, що зроблено автором з того, чого не зробили інші, які результати отримані ним вперше та яке значення вони мають для науки, в які проблеми й концепції обраної галузі науки завдяки проведеному дослідженню внесені зміни, що поповнюють її зміст.

Практична значимість проведеного дослідження показує, які конкретні недоліки практичної педагогічної діяльності можна виправити за допомогою отриманих у дослідженні результатів.

Перелічені характеристики, що входять до наукового апарату дослідження, в своїй єдності створюють систему, всі елементи якої повинні відповідати один одному. За рівнем їх узгодженості можна судити про якість наукової праці [28].

2. Підготовка студентів до науково-педагогічної діяльності

Навчання студентів у педагогічному ВНЗ має на меті підготовку до науково-дослідницької діяльності, що дає можливість використовувати механізм науково-педагогічних досліджень як у майбутній роботі вчителя, так і продовжити педагогічний пошук шляхом написання дисертації. Тому алгоритм проведення науково-педагогічного дослідження поетапно введений у навчальний план педагогічного інституту у вигляді написання рефератів, курсових робіт, виконання науково-дослідних завдань та дипломних досліджень.

На першому етапі студенти пишуть реферати з певних предметів навчального циклу. Реферат являє собою короткий систематизований розгляд обраної проблеми за літературними джерелами. Основне його призначення в навчальному процесі полягає в змістовному узагальненні матеріалу з визначеної теми та в засвоєнні вимог до написання й оформлення наукового дослідження. Особливих наукових відкриттів ця робота не передбачає, вона вчить грамотно викладати вже відомі істини. Пишучи реферати, важливо навчитися не просто переказувати ці істини, а виділяти головне, аналізувати, порівнювати, систематизувати, висловлювати й аргументовано доводити свою позицію щодо використаної інформації. Саме це дає рефератові авторство.

На другому етапі виконуються курсові роботи, що являють собою локальні педагогічні дослідження, які носять теоретичний або експериментальний характер. Зважаючи на те, що технологія опису та опрацювання літературних джерел засвоєна в процесі написання рефератів, у ході виконання курсової роботи відпрацьовується науковий апарат дослідження, вміння вивчаючи чуже, створювати своє, методика проведення й оформлення педагогічного експерименту. Виявлені під час виконання та захисту курсових робіт невміння коректуються в ході виконання науково-дослідних завдань під час активної педагогічної практики.

На третьому етапі виконується дипломне дослідження, що включає в себе глибоке теоретичне опрацювання обраної проблеми та грамотно проведений педагогічний експеримент, які в своїй сукупності являють єдине ціле й приводять до нових результатів. Як правило, дипломне дослідження ведеться протягом кількох років, тому його тему доцільно розробляти, починаючи з реферату, продовжуючи курсовою роботою, та завершуючи написанням і захистом дипломної роботи.