Завдання виховання і навчання. сприяти вихованню стійких дружніх відносин між дітьми, атмосфери доброзичливості, взаємодо­помоги, взаємних переживань;

сприяти вихованню стійких дружніх відносин між дітьми, атмосфери доброзичливості, взаємодо­помоги, взаємних переживань;

на прикладах поведінки працівників дитячого садка, дітей, батьків, інших дорослих допомогти дітям зрозуміти значення і важливість додержання правил поведінки і норм моралі;

розкривати наслідки порушення норм і правил моралі в житті дорослих, показати, що декотрі люди ще в дитинстві не хотіли навчитись бути хорошими друзями, поводити себе так, щоб і собі, й іншим було добре;

створювати умови і відповідні ситуації, в яких кожна людина могла б виявити свої доброту, турботу, чуйність, чесність, уміння бути другом, могла цінувати ці риси у себе та інших;

створювати умови для розвитку творчої активності, виховання інтересів до тих чи інших видів діяльності, до занять у кожної дитини;

під час групових та індивідуальних занять забезпе­чувати умови для розвитку довільності психічних процесів (бути уважним, запам'ятовувати) та поведінки (виконати прохання і завдання мами, батька, бабусі, вихователя, довести справу до кінця, підтримувати порядок);

створювати умови для зростання дитини як особистості, оволодіння нормами дотримання особистої гігієни і збереження фізичного та психічного здоров'я, критичного ставлення до шкідливих звичок, проявів непристойної поведінки; розвитку пізнавальних інтересів, ініціативності, вмінь долати труднощі; засвоєння морально-етичних норм поведінки в різних місцях, норм спілкування і налагодження стосунків, знань про права та елементарні обов'язки малят;

допомогти батькам визначити, що для дитини доцільніше: відвідувати підготовчу групу чи перший клас (для шестиліток) школи.

Не слід:

надмірно використовувати дисциплінуючі прийоми, що гальмують виховання у дитини відповідальності, самоконтролю;

перебільшувати необхідність і значення зразків при організації як колективної, так і самостійної діяльності дітей. Наслідування, що відігравало принципово важливу роль у попередніх групах, тепер може бути виправданим як прийом у роботі з дітьми, що з тих чи інших причин не засвоїли матеріал, норми поведінки;

згадувати про школу в тривожному, негативному контексті, наприклад: «Тобі вже скоро в школу», «Ти вже майже школяр, а не вмієш...»

Організація життєдіяльності дітей

З дітьми старшої групи рекомендується проводити з вересня по травень по 7-8 групових занять на тиждень у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення занять у другій половині дня (фізична культура, образотворча діяльність). Тривалість занять 20-25 хв. (комплексних – до 35 хв.).

При проведенні комплексних занять поєднувати деякі, а не всі напрями розвитку (наприклад, музичний - з фізичним, образотворчий – з музичним і літературним, трудовий – з художнім тощо).

Тематика занять повинна бути максимально пов’язана з реальним життям і його сьогоденними проблемами, сприяти розвитку самостійності дітей, творчому ставленню до життя, апелювати до власного досвіду дошкільників, культивувати у них звичку висловлювати свою думку з приводу діяльності, її результатів, власної ролі у ній.

Організовуючи навчальну діяльність, важливо систематично використовувати завдання творчого, експериментально-дослідницького, проблемно-пошукового характеру. При організації занять не слід позбавляти дітей права на пересування, час завершення діяльності, можливості переходу до іншого виду діяльності.

Передбачати місце і час для різноманітних, вільних проявів інтересів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня. Активно залучати членів родин до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей). Сприяти спілкуванню старших дошкільників з молодшими, залучати їх до спільної посильної діяльності, разом переживати радощі й труднощі, проявляти гнучкість у розв’язанні проблемних ситуацій. Вчити старших дітей уважно, турботливо ставитися до молодших, опікувати їх, враховувати їх побажання, передавати малятам свої знання та вміння, прагнути бути взірцем для них. Виявляти правдивість, чесність у стосунках з молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки. У колі молодших дітей відчувати себе старшим.

Успішність роботи вихователів у групі можна визначити такими показниками:

чи часто в групі можна спостерігати прояви дружніх стосунків, співчуття, взаємодопомоги, спільної радості;

чи люблять діти свою групу, вихователя, інших дітей, чи дбають про охайність і естетику групових приміщень, чи радіють спільним святам;

чи є у дітей нахили, сталі інтереси до тих чи інших видів діяльності;

чи доцільно, конструктивно, продуктивно діє кожна дитина як суб’єкт діяльності, бачить власні помилки, виправляє їх, вносить корективи у проміжні результати;

чи проявляють діти вправність, наполегливість, оптимістичність, самостійність, базуються на особистих зусиллях.

чи є в групі діти, які не беруть участь в організованих і самостійних творчих заняттях, не знаходять, чим зайнятись;

чи знаходить вихователь можливість протягом дня спілкуватися з дитиною не тільки ситуативно, а й ціле­спрямовано;

чи є в групі діти, яких не приймають у гру, з якими не дружать.

Орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

Date: 2015-08-24; view: 484; Нарушение авторских прав