Навчання як двобічний процес. Компоненти процесу навчання та їх характеристика. Викладання як діяльність учителя. Учіння як пізнавальна діяльність учня

⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 27Следующая ⇒

Процес навчання в школі - це специфічна форма пізнання об’єктної дійсності, оволодіння суспільно-історичним досвідом, що нагромаджений попередніми поколіннями. Тому шкільне навчання ми розглядаємо як навчально-пізнавальний процес, завдяки якому учні, по-перше, оводівають систе-мою знань з основ наук і, по-друге, розвивають свої пізнавальні здібності. Ці дві сторони єдиного навчального процесу, взаємозв’язок яких є однією з найголовніших його закономірностей. Дитина в своєму духовному збагаченні повторює шлях, пройдений людством. Ми можемо твердити, що навчально-пізнавальний процес і процес суспільно-історичного наукового пізнання підпорядковані одним і тим же загальним законам. Навчання як специфічна форма пізнання об’єктивної дійсності, попереднього досвіду поколінь спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики.

Кожний із двох процесів /навчання і наукове пізнання/ в своїй основі є пізнавальними. У цьому їх головна єдність. Адже обидва процеси скеровані на пізнання законів і закономірностей розвитку об’єктивного світу. Тільки завдяки навчанню людське пізнання може бути безперервним висхідним процесом, а навчання, в свою чергу, має сенс лише тоді, коли воно переростає в наукове пізнання світу і творче перетворення його. У процесі навчання, як і в суспільно-історичному процесі пізнання об’єктивного світу, відбувається рух від незнання до знання, від поверхового, неповного і неточного знання до знань більш повних, глибоких і точних.

Але слід врахувати і якісні відмінності наукового пізнання і навчання. Поняття "навчально-пізнавальна діяльність" і "науково-пізнавальна діяльність" не є тотожними.

У навчанні не ставиться мета відкриття нових істин, а лише творче засвоєння знань. Справа в тому, що навчання не має своїм завданням відкривати об’єктивно нові знання суспільства. Це завдання наукового пізнання. Учні в процесі навчання засвоюють уже відоме для людства, отже, хоч і відкривають нові знання, проте такими ці знання виступають лише для самих учнів.

У навчанні забезпечується прискорений темп пізнання явищ об’єктивної дійсності. Наукові результати, на здобуття яких людство затрачає десятки або й сотні років, інколи засвоюються в школі протягом кількох, а то й одного року.

Знання набуваються учнями не шляхом безпосереднього дослідження, а опосередковано через слово вчителя, підручник. Історичний процес надбання нових знань є довгим і тернистим шляхом, який пов’язаний з різними відхиленнями, відступами назад. Вчитель не може вести учня шляхом першовідкривача. Немає потреби повторювати всі хиби і помилки, що мали місце в пошуках істини.

Організоване навчання має відтворити віповідно до віку дітей лише закономірний хід, логічну необхідність, що відображають логіку наукового пізнання без історичних випадковостей.

У процесі пізнання здобуваються зазвичай тільки нові знання, а навчання передбачає ще й формування умінь і навичок.

Зрештою практика у пізнанні є критерієм істини, тоді як у навчанні перевіряти істинність знань немає потреби. Тут практика допомагає краще зрозуміти і засвоїти навчальний матеріал.

Процес навчання формують тісно пов'язані між собою компоненти:

цільовий (постановка конкретної мети вивчення навчального матеріалу на уроці, вивчення навчальної дисципліни та освітньої мети навчально-виховного закладу певного типу);

стимулююче-мотиваційний (створення умов, які спонукають учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, формують у них позитивну мотивацію цієї діяльності). Повноцінний стимул можливий за усвідомлення реальної значущості знань. Тому роз'яснення мети, поглиблення мотивації є передумовою позитивного ставлення учнів до навчального предмета. Учитель зобов'язаний викликати в учнів внутрішню по требу в засвоєнні знань. Це досягається за допомогою чіткого й достатнього формулювання учням пізнавального завдання (найчастіше у формі проблемної ситуації), адже одна й та сама за характером і результатами навчальна діяльність учнів може мати різні мотиви. Тому важливо, щоб учитель свідомо управляв мотиваційною стороною навчальної діяльності учнів, їх інтересами і потребами, формував позитивне ставлення до навчання.

Позитивне ставлення до навчання можливе, якщо:

наукові знання викликають зацікавленість, а вчитель створює ситуації, якими учні захоплюються;

знання, вміння і навички значимі для учня практично в різних життєвих ситуаціях і тому викликають глибоку зацікавленість;

навчальна діяльність стимулює бажання долати труднощі пробувати власні сили при засвоєнні навчального мате ріалу;

у системі суспільних пріоритетів наукові знання користуються належним авторитетом, що зміцнює мотиваційну основу навчальної діяльності учнів;

сформовано колективний характер навчальної діяльності (створює сприятливу атмосферу і прагнення зайняти достойне місце серед ровесників);

підтримується почуття власної гідності;

навчальна діяльність є плідною (стимулює подальші старання);

утвердилося справедливе оцінювання досягнень, доброзичливе ставлення, повага й розумна вимогливість до учнів.;

змістовний (оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, а також продуманість змісту кожного навчального заняття) При підготовці до заняття вчителю необхідно ретельно обміркувати, яким повинен бути зміст навчального матеріалу, конкретизувати обсяг теоретичних положень, визначити уміння та навички, які необхідно сформувати у процесі вивчення нового матеріалу.;

операційно-дійовий (вдалий підбір прийомів, методів і організаційних форм навчання, оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної роботи щодо засвоєння учнями змісту навчального матеріалу, вироблення в них відповідних умінь та навичок);

емоційно-вольовий Виявляється через напруження волі учня у процесі пізнавальної діяльності. Воля, емоційні процеси інтенсифікують пізнавальну діяльність школярів. Важливими є позитивні емоції, які створюють атмосферу співробітництва, поліпшують умови самостійної навчальної роботи, викликають бажання вчитись.

контрольно-регулюючий (контроль за засвоєнням учнями знань, набуттям умінь і навичок, внесення необхідних коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання) Функція контролю здійснюється на всіх етапах навчального процесу. Вона є безперервною і не повинна обмежуватись лише констатацією досягнутого. Йдеться про зворотний зв'язок у навчанні, що передбачає: своєчасне реагування вчителя на допущені учнем (учнями) помилки; певну систему їх виправлення (учень одержує підказку, йому негайно повідомляють правильну відповідь або учень самостійно шукає помилку та способи для її виправлення).

оцінно-результативний (виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, визначення причин неуспішності в кожному конкретному випадку і відповідна робота щодо їх усунення). Передбачає оцінювання якості знань учнів, яке здійснюють як педагоги, так і вони самі. Воно є ефективним чинником, коли результати оцінювання є об'єктивними, послідовними, узгоджуються між собою.

Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємопов'язаних процесів - викладання й учіння.

Викладання - діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

Головною фігурою у процесі викладання є вчитель, викладач, з ініціативи якого відбувається навчальна взаємодія з учнями.

*Вчитель вирішує комплексні завдання: 1) стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів;

2) організація діяльності учнів оволодінням знаннями,вміннями та навичками;

3) розвиток мислення і творчих здібностей учнів;

4) формування світогляду та морально-естетичної культури; 5) удосконалення навчальних і трудових навичок.

*Елементи управлінської діяльності:

- планування -вчитель складає календарні,тематичні та поурочні плани;

- організація -вчитель готує необхідні технічні засоби навчання,попередньо

проводить досліди,виконує вправи,підбирає навчально-методичну літературу,організовує власні дії, дії учнів; – стимулювання -збуджує пізнавальний інтерес школярів і розвиває

у них почуття обов’язку та відповідальності;

– контроль і регулювання -виявляє затруднення і недоліки в діяльності

учнів,вносить корективи в організацію навчання;

– аналіз результатів -визначає рівень знань і умінь учнів,ступінь їх

усвідомленості,причини прогалин у знаннях.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками.

У широкому значенні учіння полягає в оволодінні учнями соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Під керівництвом учителя: - прийняття мети й завдань,поставлених учителем; - формування мотивів діяльності; - здійснення,регулювання та аналіз своїх дій разом з учителем

*Самостійне учіння:

планує завдання

вибирає засоби для його виконання;

- здійснює самоконтроль та самоаналіз власної діяльності.

У процесі навчання відбувається взаємодія між учителем і учнем, а не просто вплив учителя на учня. Вчитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано - через систему завдань. Результативність цього процесу залежить від стилю спілкування учителя з учнем, впливу навколишнього середовища.

*І для вчителя

- пізнає учня; - пізнає самого себе.

і для учня це пізнавальний процес

- поглиблює свої знання про світ; - пізнає оточуючий світ;

Розвиток, виховання, навчання дітей шестирічного віку. Особливості організації навчально-виховного процесу в умовах дитячого садка, комбінату - "дитсадок-школа", загальноосвітньої школи. Гра як провідна діяльність дітей шестирічного віку.

Шестирічні діти – особливий народ у країні дитинства. Тому нам, їхнім учителям і вихователям, необхідно, по-перше, знати, які через це можуть виникнути проблеми, по-друге, працювати з ними потрібно інакше, до кінця усвідомлюючи, що це за партами сидять інші діти, а не такі самі або майже такі, як семирічні, по-третє, визначити свою педагогічну позицію й обумовлює нею форми та методи навчання, виховання і, що найголовніше, спілкування з шестирічними.

Вимоги, яких треба дотримуватися при організації НВП з шестилітками:

По-перше, зміст, атмосфера спілкування, стиль взаємин повинні допомагати дитині вчитися, засвоювати все справді загальнолюдське, пізнавати себе як людину, плекати почуття власної гідності, самоповаги, усвідомлення, що з нею рахуються, вона потрібна, її помічають, цінують.

По-друге, педагогічний процес повинен сприяти формуванню соціально значущих мотивів учіння, духовному піднесенню, моральному становленню, спонукати до співпереживання, взаємодопомоги, об’єднувати дитячий колектив на основі однієї мети, єдиних принципів, взаємостосунків.

По-третє, в педагогічному процесі повинно бути надано простір для творчості, кмітливості, самостійності, пізнавальної та громадської активності дітей, характер спілкування в дитячому колективі повинен допомагати кожній дитині розвивати свою справжню людську природу. Крім того, педагогічний процес необхідно моделювати, враховуючи психологічні особливості дітей тої або іншої вікової групи.

У педагогічному процесі дитину постійно має супроводжувати почуття вільного вибору.

Педагогічний процес повинен характеризуватися яскраво вираженою розвиваючою тенденцією. Тут діє ряд факторів: сила інерції, відсутність необхідних посібників, нетворчий підхід до проектування педагогічного процесу, обмежене розуміння суті розвитку.

Педагогічний процес – це співробітництво педагога з дитиною коли вчитель допомагає учневі у подоланні труднощів.

Педагог допомагає тільки тоді, коли він пояснює, показує, нагадує, натякає, підводить, об’єктивує, радить, радиться, запобігає, співпереживає, заохочує, стимулює, вселяє впевненість, зацікавлює, задає мотиви, надихає, виявляє любов, повагу, заохочуючу вимогливість, сприяє задоволенню потреби дорослішання, вільного вибору, втішає учня спілкуванням, зміцнює його авторитет серед однолітків, близьких людей. Суть і основа цих взаємопов’язаних і цілеспрямованих дій – прагнення до створення оптимістично-гуманної атмосфери для радісного, змістовного, духовно збагаченого життя кожної дитини в дитячому колективі. У таких педагогічних умовах, у атмосфері такої педагогічної допомоги і такого духовного життя дитячого колективу кожна дитина стає здатною і готовою долати труднощі значно підвищеного рівня, максимально виявляти й розкривати свої задатки. Ось чому питання про те, що може дитина в тому або іншому віковому періоді, передбачає, з одного боку, з’ясування її справжніх можливостей, а з іншого, встановлення спрямованості й характеру організації навчального процесу, в якому розкриваються її задатки.

Труднощі, таким чином, необхідна умова і джерело розвитку. Однак деякі вчителі, та й методисти, часом пов’язують ці труднощі з об’єктивними складностями навчання і змісту навчального матеріалу. При цьому часто посилаються на думку К.Д. Ушинського: “Відшукувати труднощі учіння заради самої трудності було б вкрай безглуздо. Трудність, щоправда, буває іноді корисна, але корисна тільки відносно, як засіб зосередження уваги”.

Педагогічний процес має приносити дитині радість життя. Загальновідомо, що дитина не тільки готується до життя, вона вже живе. Незважаючи на істинність цієї думки, незважаючи на тек, що вся класична педагогіка постійно закликала так організовувати педагогічний процес, щоб дитина знаходила в ньому свій життєвий сенс, практика мало рахувалася з інтересами школяра. Таке положення існує й до сьогодні.

Навчання дошкільників здійснюється не лише на спеціально організованих заняттях, а й у повсякденному житті, у різноманітних видах діяльності дітей за допомогою форм організації навчального процесу.

Форма організації навчання — спільна навчальна діяльність педагога і дітей, що здійснюється в певному порядку і встановленому режимі.

Значною мірою вона виражає характер зв'язку між педагогом і дитиною, їхньої діяльності, місце заняття і режим його проведення. У дитячому садку використовують фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні форми організації навчання. Головною вимогою у виборі форми організації навчання є необхідність сприяння дошкільникові у його бажанні навчатися. Як відомо, дитина розвивається тоді, коли вона переживає радість від процесу навчальної діяльності, здобутого результату.

Необхідним компонентом процесу навчання є дидактичні засоби, оптимальне поєднання яких допомагає дошкільникам глибше пізнавати дійсність, збагачує їх враженнями, дає матеріал для спостережень, які вони використовують у навчальній, а згодом і в інших видах діяльності. Такими дидактичними засобами є слово (вихователя, дитини, художнє слово); образ (створюваний за допомогою технічних засобів, дидактичних матеріалів; об'єкти живої і неживої природи, їх зображення; існуючий в уяві дитини); дія (дитини, вихователя, дидактичні вправи, елементарні досліди). Добирають їх залежно від віку, форм мислення, рівня розумового розвитку дошкільника.
У старшому дошкільному віці, коли розвивається словесно-логічна форма мислення, можливі різноманітні поєднання дидактичних засобів, що залежить від матеріалу, який вивчається, індивідуальних особливостей дітей.
За провідною діяльністю розрізняють такі форми організації навчання дошкільників: дидактична гра, екскурсія, заняття.
Дидактична гра. Використовують її як самостійну форму організації навчання і як частину заняття. Дидактичні ігри ознайомлюють дітей з різноманітними явищами, предметами та їх властивостями (формою, величиною, кольором, просторовим розміщенням).
Кожна дидактична гра має своє навчальне завдання, наприклад, ознайомити із властивостями і якостями предметів, порівняти предмети, явища тощо. Гра активізує довільні і мимовільні процеси сприймання, уваги, пам'яті. Якщо у ранньому віці майже всі заняття відбуваються у формі дидактичної гри, спрямованої на розвиток сенсорики, мовлення, ознайомлення з предметами і явищами дійсності, то для старших дошкільників вона набуває значення самостійної форми організації навчання. Найчастіше її використовують для закріплення знань, здобутих дітьми під час занять.
Екскурсія. Цінність екскурсії полягає у безпосередньому ознайомленні дітей із предметами, явищами природи, діяльністю дорослих у природних умовах. Починають проведення екскурсій у другій молодшій групі (екскурсії-огляди в межах дитячого садка, під час яких дітей ознайомлюють із його приміщеннями, організовують їхнє спостереження за роботою його працівників). Екскурсії з дітьми середньої групи проводять за межами дитячого садка (в магазин, на пошту, в бібліотеку та ін.).
Специфічне значення екскурсій полягає в забезпеченні першого сприймання невідомих предметів і явищ. За правильної методики таке сприймання є яскравим і цілісним, наснаженим емоційним ставленням дитини до побаченого, Що сприяє розвитку її пізнавальних інтересів.
Однією з вимог до екскурсії є повторюваність її проведення, тому вихователь повинен раціонально розподілити знання, які діти мають отримати під час кожної екскурсії.

Заняття. На перших етапах свого розвитку дошкільна педагогіка вбачала у заняттях можливість чимось зайняти дітей: іграшкою, розповіддю, малюванням. Пізніше головним змістом занять стали дидактичні ігри, вправи з дидактичним матеріалом, самостійна художня діяльність та ін. На сучасному етапі утвердився погляд на заняття як на форму впливу вихователя на дітей, виконання передбачених програмою завдань, тобто як на особливу форму організації навчання.
Заняттю властиві такі ознаки:
— реальні можливості дітей активно засвоювати передбачені програмою знання і вміння;
— постійний склад дітей усієї вікової групи;
— провідна роль педагога, який визначає тему, завдання і зміст заняття, підбирає методи і прийоми, організовує й оцінює пізнавальну діяльність дітей, спрямовує їх на використання набутих знань, умінь і навичок у практичній діяльності.
Заняття є формою педагогічного впливу, яка поєднує розвивальний і виховний ефекти навчання, формує у дітей уміння активно засвоювати знання і творчо використовувати їх за безпосередньої участі педагога, що сприяє набуттю досвіду спільної діяльності з дорослим і однолітками.

⇐ Предыдущая 18 19 20 21 22 23 242526 27 Следующая ⇒

Date: 2015-08-24; view: 1010; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.016 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию