Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лекція 13. Суспільство і природа
Проблему природи і суспільства різні філософські течії розв'язують по-різному., і Об'єктивні ідеалісти (Платон, Геґель) свого часу ігнорували зв'язок суспільства з природою, розглядали історію людства не як розвиток матеріального виробництва на землі, а як розвиток світового розуму, абсолютної ідеї. Суб'єктивні ідеалісти (Берклі) саму природу вважають комплексом людських відчуттів. Представники географічного детермінізму вважали, що джерело розвитку суспільства треба шукати поза його межами. Деякі з них стверджували, що доля народів і держав зумовлена кліматом (Монтеск'є), інші перебільшували значення річок і морів, абсолютизували вплив інших природних чинників на суспільний прогрес (Бокль). Прихильники географічного детермінізму механічно переносили дію законів природи на розвиток суспільства, вважали вплив природи на суспільство запрограмованим, вирішальним чинником еволюції людства. Матеріалісти всіх часів визнавали природу джерелом, з якого вийшли людина, суспільство. З погляду діалектико-матеріалістичного світорозуміння людина пов'язана з природою (географічним середовищем) як соціальний суб'єкт, як суспільство, яке є продуктом взаємодії людей. У процесі історичного розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того щоб це осмислити, необхідно розкрити сутність кількох важливих понять. Біосфера — поверхнева оболонка нашої планети, в межах якої може здійснюватися (здійснюється) життєдіяльність усього живого. До біосфери належать тропосфера (нижня частина земної атмосфери до висоти 18 км), Світовий океан, ґрунт і частина літосфери —- верхньої твердої оболонки земної кулі до глибини 1-2 км, де можуть жити мікроорганізми. Природне середовище — це не тільки те, що створено природою. Люди, взаємодіючи з нею, створили штучний світ — міста, села, дороги тощо. Частина поверхні Землі, змінена за допомогою техніки, називається техносферою. Усе це — так звана «друга природа», створена суспільством. І ця частина географічного середовища має тенденцію до швидкого розширення. На сьогодні людству слід звернути особливу увагу на специфічні закони взаємодії суспільства та природи в умовах науково-технічного прогресу. Цю проблему на початку XX ст. досліджували П. Тейяр де Шарден, Е. Леруа та В. Вернадський — перший президент Української академії наук. Вони впровадили в науку поняття ноосфери (від грецького — «сфера розуму»). Основні ідеї ноосферної концепції В. Вернадського: • ноосфера — це найвищий етап природної еволюції біосфери; • «природність» виникнення ноосфери зумовлюється тим, що поверхня Землі, де розташована біосфера, повсякчасно опромінюється з Космосу. Під впливом цього опромінення відбувається еволюція біосфери; • ноосфера постає як сфера свідомої діяльності людини у глобальному масштабі, як результат взаємодії суспільства і природи, причому в межах цієї взаємодії саме розумна діяльність людини стає головним, вирішальним чинником розвитку. Наприклад, людина селекціонує нові види рослин і тварин; людина у величезних кількостях виплавляє алюміній, якого в природі у вигляді металу просто не існує. Усі ці штучні утворення включаються до кругообігу речовин і таким чином суттєво впливають на природу в цілому; • з появою ноосфери стихійна еволюція біосфери мала перетворитися на цілеспрямовану.^ В. Вернадський сподівався, що людство, пізнаючи закони природи, створюючи новітню техніку й технології, змінить на краще всі процеси в земному та навіть навколоземному середовищі; • розвиток ноосфери має вплинути й на соціальний устрій людства, зробити йога раціональнішим і гуманнішим. Таким чином, В. Вернадський виявився чи не першим мислителем, який у XX ст. науково обґрунтував глобалізаційні процеси. З іншого боку, не справдилися пророкування В. Вернадського про позитивний вплив ноосфери на біосферу. На жаль, сьогодні людство зіштовхується з глобальними проблемами, значна кількість яких (сировинна, енергетична, демографічна проблеми тощо) пов'язані якраз із тим, що ноосфера розширюється занадто швидкими темпами, забираючи від біосфери більше речовин, ніж вона здатна відтворити природним шляхом. Date: 2015-08-15; view: 383; Нарушение авторских прав |