Метод СВОТ

Метод СВОТ (англ. SWOT) - сила (strength), слабість (weakness), можливості (opportunities) і загрози (threats) - є широко визнаним підходом, що дозволяє провести спільне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища. Застосовуючи метод СВОТ, вдається встановити зв'язок між силою і слабкістю, що властиві організації, і зовнішніми загрозами і можливостями. Методологія СВОТ припускає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, а також загроз і можливостей і після цього встановлення зв'язків між ними, що надалі можуть бути використані для формулювання стратегії організації.

Томпсон і Стрікланд запропонували наступний набір характеристик, що дозволяє скласти список слабких і сильних сторін організації, а також список загроз і можливостей для неї, що знаходяться у зовнішньому середовищі.

Сильні сторони:

· видатна компетентність;

· адекватні фінансові ресурси;

· висока кваліфікація;

· позитивнарепутація в споживачів;

· відомий лідер ринку;

· винахідливий стратег у функціональних сферах діяльності організації;

· можливість одержання економії від зростання обсягів виробництва;

· захищеність від сильного конкурентного тиску;

· відповіднатехнологія;

· переваги у витратах;

· переваги в конкуренції;

· наявність інноваційних здібностей і можливості їх реалізації;

· перевірений часом менеджмент.

Слабкі сторони:

· немає ясних стратегічних напрямків;

· конкурентна позиція погіршується;

· застаріле обладнання;

· більш низька прибутковість тому, що...;

· відсутність управлінського таланту і глибини володіння проблемами;

· відсутність деяких типів ключової кваліфікації і компетентності;

· недостатнє спостереження за процесом виконання стратегії;

· внутрішні виробничі проблеми;

· уразливість стосовно конкурентного тиску;

· відставання у сфері досліджень і розробок;

· дуже вузька виробнича лінія;

· слабке уявлення про ринок;

· конкурентні недоліки;

· нижче середнього маркетингові здібності;

· нездатність фінансувати необхідні зміни в стратегії.

Можливості:

· вихід на нові ринки або сегменти ринку;

· розширення виробничої лінії;

· додаткові супутні продукти;

· вертикальна інтеграція;

· можливість перейти в групу з кращою стратегією;

· самовпевненість по відношенню до конкуруючих фірм;

· прискорення росту ринку.

Загрози:

· можливість появи нових конкурентів;

· зростання продажу товарів-замінників;

· уповільнення росту ринку;

· несприятлива політика уряду;

· зростаючий конкурентний тиск;

· уповільнення ділового циклу;

· зростання сили торгу в покупців із постачальниками;

· зміна потреб і смаку покупців;

· несприятливі демографічні зміни.

Організація може доповнити кожну з чотирьох частин списку тими характеристиками зовнішнього і внутрішнього середовища, що відображають конкретну ситуацію, у якій вона знаходиться.

Після того як конкретний список слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей складений, наступає етап встановлення зв'язків між ними. Для встановлення цих зв'язків складається матриця СВОТ, що має наступний вид (рис. 3.2).

Мал. 3.2. Матриця СВОТ

Зліва виділяється два блоки (сильні сторони, слабкі сторони), у котрі відповідно записуються усі виявлені на першому етапі аналізу сторони організації. У верхній частині матриці також виділяється два блоки (можливості і загрози), у які виписуються усі виявлені можливості і загрози. На перетинанні блоків утвориться чотири поля: СІМ (сила і можливості); СІЗ (сила і загрози); СЛМ (слабість і можливості); СЛЗ (слабість і загрози). На кожному з полів дослідник повинний розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, що повинні бути враховані при розробці стратегії поводження організації.

По відношенні до тих пар, що були обрані з поля СІЗ, варто розробляти стратегію по використанню сильних сторін організації для того, щоб одержати віддачу від можливостей, що з'явилися в зовнішньому середовищі. Для тієї пари, що знаходиться на полі СЛМ, стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, що з'явилися, спробувати перебороти наявні в організації слабкості. Якщо пара знаходиться на полі СІЗ, то стратегія повинна використовувати силу організації для усунення загрози. Нарешті, для пари, що знаходиться на полі СЛЗ, організація повинна виробляти таку стратегію, що дозволила б їй як позбутися від слабкості, так і спробувати запобігти можливій загрозі.

Виробляючи стратегії, варто пам'ятати, що можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність. Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використовує конкурент. Або навпаки, вдало відвернена загроза може відкрити перед організацією додаткові можливості в тому випадку, якщо конкуренти не змогли усунути цю же загрозу.