Умови і порядок відкриття провадження у справі

За своєю суттю звернення до суду із позовом є одностороннім правочпном, що вчиняється уповноваженою особою з метою від­криття провадження у справі. При цьому подання до суду позовної заяви не означає автоматичного його відкриття, адже для цього потрібно, щоб суддя прийняв таку заяву і відкрив провадження у справі.

При прийнятті позовної заяви суддя перевіряє формальне додер­жання позивачем вимог закону до позовної заяви, відсутність під­став для її повернення позивачу, а також встановлює наявність умов відкриття провадження у справі.

Умови відкриття провадження у справі характеризують ті обставини, що дозволяють суду у повній відповідності із законом розглянути і вирішити цивільну справу. Такі умови залежно від кола справ, яких вони стосуються, поділяються на загальні (абсо­лютні) і особливі (спеціальні, відносні).

Загальні умови притаманні всім справам позовного провадження. Проаналізувавши пункти 1-4 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, можна виділити такі загальні умови відкриття провадження у справі.

Особливі умови відкриття провадження стосуються певних категорій справ або окремих процесуальних фактів. Так, після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, права на пред'явлення позову не існує (п. 5 ч. 2 ст. 122).

Крім того, умови відкриття провадження у справі поділяються на позитивні і негативні. Позитивні умови вказують на наявність права на пред'явлення позову, негативні - на перепони виникнен­ня цього права. Позитивною є перша з названих вище загальних умов, інші ж є негативними.

Також умови поділяються на суб'єктивні і об'єктивні. Суб'єк­тивні умови стосуються сторін спору, а об 'єктивні - предмета по­зову.

Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у його відкритті вирішує одноособове суддя, якому передано по­зовну заяву, не пізніше десяти днів з дня надходження такої заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недо­ліків (ч. З ст.. 122 ЦПК України).

Якщо позовна заява відповідає вимогам, встановленим стаття­ми 119-120 ЦПК України, і додержано всіх умов відкриття провад­ження, суддя відкриває провадження у справі, про що постановляє ухвалу. В цій ухвалі зазначаються: 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; 2) ким і до кого пред'явлено позов; 3) зміст позовних вимог; 4) час і місце попереднього судового засідання; 5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Ухвалу про відкриття провадження у справі можна оскаржити окремо від рішення суду в апеляційному порядку лише посилаю-

209чись на недотримання правил підсудності (п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Порушення хоча б однієї з названих вище умов відкриття про­вадження свідчить про відсутність у особи права на пред'явлення позову, що є підставою для відмови судді у відкритті провадження у справі. У ч. 2 ст. 122 ЦПК України передбачено виключний пе­релік підстав для відмови у відкритті провадження.

Про відмову у відкритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка повинна бути невідкладно надіслана позивачу разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами. Така ухва­ла може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 4 ч. 1 ст. 293 ЦПК України). Відмова у відкритті провадження у справі пере­шкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом (ч. 6 ст. 122 ЦПК України).

§ 3. Правові наслідки відкриття провадження у справі

Відкриття провадження у справі породжує певні матеріально-правові і процесуальні наслідки.

Основними процесуальними наслідками є:

1) виникнення цивільного судочинства у цивільній справі, а також цивільних процесуальних правовідносин між судом і сторонами;

2) сторони спору отримують процесуальний статус позивача і відповідача;

3) набувають процесуальних прав та обов'язків й інші особи, які беруть участь у справі;

4) у суду виникає обов'язок розглянути і вирішити в установ­лені строки цивільну справу;

5) є підстава для вчинення судом та учасниками процесу всіх подальших процесуальних дій, пов'язаних з цією справою, зокре­ма після відкриття провадження у справі суд може вжити заходів забезпечення позову;

6) сторони не можуть повторно звернутися до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав.

Основні матеріально-правові наслідки відкриття провадження у справі зводяться до того, що:

1) з моменту пред'явлення позову переривається строк позовної давності (ч. 2 ст. 264 ЦК України);

2) власник майна має право вимагати від добросовісного набу­вача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незакон­ність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повіст­ку до суду у справі за позовом власника про витребування майна. У свою чергу добросовісний або недобросовісний набувач (воло­ділець) має право вимагати від власника майна відшкодування не­обхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів (ст. 390 ЦК України);

3) аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухи­лення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік (ст. 79 СК України) або за три роки (ст. 191 СК України).

Законом можуть встановлюватися й інші матеріально-правові наслідки відкриття провадження у справі.