Юрко Л.О. студентка 41 Аг

Долгова С.В. мол. наук. співр. віділу селекції та сортовивчення, Мелітопольська дослідна станція садівництва ім. М.Ф.Сидоренка УААН.

Досліджено вплив заморожування на величину втрати соку, органолептичну оцінку та вміст сухих розчинних речовин в плодах черешні нових районованих сортів пізнього строку достигання Мелітопольська Чорна, Тотем,Аншлаг, Простір.

Проблема якості та ефективності використання сільськогосподарської продукції в умовах забруднення навколишнього середовища одна з найважливіших на Україні [1]. Вирішення її неможливо без впровадження у виробництво перспективних сортів черешні В станції зрошуваного садівництва ім.М.Ф. Сидоренка УААН створено нові сорти черешні з щорічною високою врожайністю, стійкістю до низьких температур та збудників хвороб [1,2,3]. Оцінка вченими інституту товарних та біохімічних властивостей нових сортів, які виділились за господарсько-біологічними показниками показала, що плоди черешні, вирощені в умовах південного степу України, відзначаються високими смаковими якостями. Вищенаведене обусловлює необхідність вживання у раціоні харчування людини плодів досліджуваної культури протягом всього року. Виробничий дослід та сучасні вітчизняні й зарубіжні наукові дослідження [2,3] показали, що дуже ефективним з точки зору тривалого зберігання якості плодів різних культур вважається заморожування при температурі від мінус 30°С до мінус 35°С та збереження продукції при температурі не вище мінус 18°С. Добре відомо, що якість продукції після холодильного зберігання залежить від якості сировини. В першу чергу це стосується зберігання у замороженому вигляді, завдання якого зводиться до фіксації первісних її властивостей. Багато численні вітчизняні та зарубіжні наукові роботи свідчать, що існує чітко виражений вплив сортових особливостей плодів різних порід та грунтово-кліматичних умов їх вирощування на якість швидкозаороженої продукції [1,2,3]. Ураховуючи вищенаведене, виникає необхідність проведення досліджень з оцінки придатності нових районованих сортів черешні, які вирощені в умовах південного Степу України, до виготовлення швидкозамороженої продукції. Дослідження проводилися протягом 2011-2012 рр. Для дослідження взято свіжі, свіжозаморожені зразки, а також зразки черешні, які зберігалися протягом трьох, шести місяців нових районованих пізніх сортів, Тотем, Аншлаг, Простір, Мелітопольська чорна – контрольний сорт.

Заморожування здійснювалось розсипом в поліетиленових пакетах місткістю 0,5 кг при температурі мінус 30⁰С, подальше зберігання при температурі мінус 18⁰С. В свіжих плодах відсоток кісточки від м’якоті коливається в межах 5,2-6,3 %. У сортів Тотем,Аншлаг,Простір відсоток кісточки від м’якоті на 17-21% більше від відносно контрольного сорту Мелітопольська Чорна. Статистична обробка даних свідчить,що зміна показника в досліджуваних сортах статистично достовірна (табл. 1). Проведені дослідження показали, що діапазон середніх значень експериментальних даних за величиною втрати соку дефростованими плодами черешні низькотемпературного зберігання відбувається в широких межах 10,5% - 16,4%. Варіювання середніх значень експерементальних даних за величиною втрати соку дефростованими плодами черешні на етапі відразу після заморожування відмічено в діапазоні 10,5-14,8% (табл.2) Максимальне значення втрати клітинного соку при дефростації плодів черешні пізніх сортів відмічено відразу після заморожування. Мінімальний цей показник

Таблиця 1

Відсоток кісточки від м’якоті в свіжих плодах черешні пізнього строку достигання,%

зафіксований у сорту Простір-10,5,максимальний Тотем-14,8.

Явище максимальної втрати клітинного соку на етапі заморожування,за думкою багатьох авторів,можна пояснититим,що що у процесі заморожування концентрація розчинута вмісту вільної води набуває зворотності: по мірі зниження температури заморожування знижується кількість вільної вологи зростає та зростає концентрація розчину.

При тривалому низькотемпературному зберіганні втрати соку при дефростації плодів черешні всіх сортів значно менші і коливаються від рівня втрат відразу після заморожування в широкому діапазоні 10,8-32,4%. Це за даними чисельних авторів,обумовлене процесами рекрастилізації,які викликані в результаті різниці парціальних тисків малих та великих кристалів льоду. У сорті Аншлаг та Простір зі збільшенням строку зберугання також відмічено суттєве зростання величини втрати соку,що статистично доведено,НІР05=1,21-1,34 (виключенням є сорт Тотем,у якого визначенно суттєве зростання цього показника,НІР₀₅=1,85). Проведені однофакторні дисперсійні аналізи за впливом сортових особливостей на рівень соковиділення при дефростації плодів після кожного етапу низькотемпературного зберігання свідчать, що найбільшою вологоутримуючою здатністю в групі пізнього строку достигання є –Простір, Аншлаг, Мелітопольська Чорна (НІР₀₅=1,50-1,97%).

Таблиця 2

Величина втрати соку дефростованими плодами черешні пізнього строку достигання після заморожування та тривалого зберігання, %

Примітка:1 – відразу після заморожування;2 – через три місяці зберігання;3 – через шість місяців зберігання.

Як і для величини втрати соку, встановлено, що при заморожуванні руйнування сухих речовин, які розчинені у клітинному соку відбувається в більшій мірі, ніж при тривалому зберіганні і коливається в межах 1,4-2,3% відносно вихідного значення. Мінімальні втрати сухих розчинних речовин відмічено у сорту Аншлаг(табл 3). При заморожуванні та зберіганні найменші витрати цих речовин(2,0% від вихідної концентрації)аідмічено у сорту Аншлаг.Найбільші(2,8%)- у заморожених зразків черешні Мелітопольська чорна.Самий високий показник сухих розчинних речовин на 6 місяців зберігання визначений у сорту Аншлаг.

Таблиця 3

Динаміка вмісту сухих розчинних речовин в заморожених плодах черешні пізнього строку достигання після заморожування та тривалого зберігання, %

Примітка:1 - до заморожування; 2-відразу після заморожування; 3-через три місяці зберігання; 4- через шість місяців зберігання.

Максимальна якість плодів черешні за органолептичними показниками відмічена в групі сортів пізнього строку дозрівання. Заморожені сортозразки Аншлаг, Простір отримали максимальні дегустаційні бали в групі сортів черешні пізнього строку достигання -4,4 та 4,5 балів відповідно. Максимальні втрата органолептичних властивостей плодів черешні відбувається на етапі заморожування, про що свідчать значення дегустаційних показників.

Таблиця 4.

Загальна органолептична оцінка плодів черешні раннього строку достигання після заморожування та тривалого зберігання, бал

Примітка:1- до заморожування; 2- відразу після заморожування; 3-через три місяці зберігання; 4- через шість місяців зберігання.

Таким чином, за комплексом досліджуваних показників на придатність до заморожування та зберігання кращім в групі пізніх сортів достигання виділені плоди сорту Аншлаг.

Список використаних джерел. 1.Белинська С. Методологія розгортання функції якості швидкозамороженої плодоовочевої продукції / С. Белинська // Стандартизація. Сертифікація. Якість: Науково-технічний журнал. – 2008. - № 6. – С. 57-63. 2.Белінська С. Контроль якості швидкозамороженої плодово-овочевої продукції / С. Белінська, Н. Орлова, С. Сухина, О. Кулаченко // Харчова і переробна промисловість. – 2007. - № 12. – С. 26-27. 3.Завадская О. Замораживание плодоовощной продукции / О. Завадская // Харчова і переробна промисловість. – 2009. - № 1. – С. 52-59. 4.Іванова І.Є. Оцінка сортів черешні української селекції на придатність до заморожування, зберігання та наступної переробки: дис… канд.. с.-г. наук. 05.18.03. / І.Є. Іванова - Національний аграрний унв-т, 2005. – 145 с. 5.Иванченко В. И., Иванова И. Е. Оценка сортов черешни юга Украины для низкотемпературного замораживания //Виноградарство и виноделие. – 2001. - №3. – С. 36-39. 6.Иванченко В. И., Иванова И. Е. Оценка содержания сахаров в плодах черешни разных сроков созревания при замораживании и хранении в замороженном виде // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. ИВиВ «Магарач». – Ялта, 2001. – Т. 32. – С. 77-80.

7.Калин Ю. Способы переработки фруктов / Ю. Калин // Агровісник: науково-виробничий журнал. – 2008. - № 6/7. – С. 38-41. 8.Коробкина З.В. Прогрессивные методы хранения плодов и овощей.- К.: Урожай 1989 – с.126с. 9.Садівництво півдня України / Під. Ред.. В.П. Рульова.- Запоріжжя: «Дике поле», 2003. с.175 – 185.

УДК [631.17.001.7:631.234]=133.1

LES PRINCIPES D’INNOVATION DE LA CONSTRUCTION DES FERMES DANS LES CONDITIONS DE LA VILLE

Bedletsky Vitaliy Grygorovytch, gr. 11, faculté énergétique

Vynogradova M. S., maître-assistant de la chaire des langues étrangères

Dans l’article on fait l’analyse des problèmes liés avec l’augmentation de la production des produits alimentaires à cause de la croissance de l’humanité. On propose la solution des scientifiques qui concerne la construction des fermes verticales pratiquant la culture hydroponique.

У статті проаналізовано проблеми яки пов'язані із збільшенням виробництва продуктів харчування у зв'язку з ростом людства. Пропонується рішення вчених, яке стосується будівництва вертикальних ферм, практикуючих вирощування гідропонних культур

On sait que chaque année la population sur la Terre augmente constammement. Cela exige de produire de plus en plus de produits alimentaires. Et si l'humanité va dépasser la croissance agricole? Les scientifiques proposent les projets innovants des fermes de l’avenir, fermes verticales pratiquant la culture hydroponique.

L'agriculture traditionnelle utilise trop d'énergie et produit trop peu de nourriture. En 2025, la population mondiale augmentera de 8 milliards d'habitants. Et le climat devient plus aride ce qui est mauvais pour les terres agricoles dans le monde entier. Que deviendra-t-il si la croissance de l'humanité va dépasser la croissance agricole?

Les solutions doivent être recherchées maintenant! Des scientifiques proposent une méthode radicalement nouvelle de l'agriculture - ferme verticale. Ce gratte-ciel a 30 étages qui est en mesure de fournir des produits pour 50 000 habitants.

La culture hydroponique est une méthode de culture de plantes sans substrat. Au lieu du sol les racines des plantes sont situées dans un environnement sécurisé, avec les minéraux et de l'eau propre, la solution nutritive parfaitement équilibrée, et saturée d'oxygène. C'est un moyen sûr et efficace d'obtenir d'excellents résultats en peu de temps.

Ecologique, la culture hors-sol consomme entre 70 et 90 % d'eau en moins que dans une culture classique. Un type de pipeline a été développé par la société israélienne Organi Tech. Le courant lent du réservoir d'écoulement porte les plateaux flottants de transplants devant des dispositifs nutritifs de distribution, et à la fin de la semaine, les plantes sont prêtes pour la récolte. Ci-dessous les plantes nagent les poissons, tilapias, riches en protéines, dont les déchets contenant de l'ammoniac, se déposent au fond, où les bactéries les transforment en azote. Le système pompe de l'eau riche en azote pour les plantes qui consomment l'azote et retournent de l'eau propre pour les poissons.

La compagnie canadienne Omega Garden plante les transplants dans un milieu poreux, des plateaux remplis de vermiculite, minerai naturel, disposés dans un cylindre, qui tourne pour tremper régulièrement chaque rangée de plantes dans une solution nutritive.

Cette méthode présente l'utilisation de déchets municipaux, qui fournira les ressources de base dans la ferme. Les déchets vont au mécanisme de «SlurryCarb", conçu par EnerTech. Le dispositif chauffe et pressuriseles déchets, les divise en carbone et en eau. La machine extrait l'eau, et un courant continu est brûlé dans une turbine à vapeur, qui produit de l'électricité. Le reste de l'eau usée est traitée avec des produits chimiques qui tuent les bactéries. Et après le chauffage et le séchage on reçoit la couche supérieure du sol. Le mécanisme est conçu par N-Viro. L'eau extraite des deux processus se filtre. L'eau purifiée répond aux besoins de l'agriculture. On fait le compost de n’importe quels déchets. A partir du compost on produit l'engrais et le gaz méthane qui peut être la source de l'énergie.

Avantages de la culture hydroponique:

On cultive beaucoup plus par rapport à la salle de culture.

• Gain de place pour les pots, la terre, etc...

• Excellente croissance, floraison luxuriante, récolte de qualité.

• Possibilité de s’absenter quelques jours grâce à l’automatisation relative d’un système hydroponique.

• Rendements souvent supérieurs à celui d’une culture en terre.

• Par rapport à une culture standard en sol, on peut gagner plus d'une semaine de temps avant la récolte.

• Traitement simplifié des maladies ou champignons par rapport à la terre.

• Propreté optimale.

• Substrat réutilisable à l’infini (billes d’argile).

• Pas de souci de sur/sous arrosage.

• Un seul système est nécessaire pour tout le cycle.

• Economie de l'eau et de l'électricité.

Inconvénients de la culture hydroponique:

• Coût élevé au commencement de la culture à l’achat du matériel.

• Obligation de surveiller régulièrement le pH et l’EC.

• Consommation accrue d’engrais.

• Obligation d’accroître la sécurité à cause de la proximité de l’eau et des câbles.

• Nécessité d'utiliser des bacs de qualité suffisante pour éviter les fuites pendant l'absence du cultivateur et les problèmes qui vont avec (débarquement des pompiers, et peut être des fonctionnaires de police...)

Conclusions

La technologie hydroponique dépasse les approches traditionnelles de l'impact environnemental, donne le rendement plus haut à un hectare et réduit considérablement la consommation d'eau.

Par sa flexibilité, cette méthode de culture alternative recèle un énorme potentiel d'opportunités, s'adapte à toutes les situations et permet de cultiver partout, aussi bien dans les villes que dans les campagnes les plus défavorisées.

Grâce au maintien de la certaine température atmosphérique et le climat dans une ferme, on cultive les cultures nécessaires et les récolte pendant toute l'année.

Les fermes verticales aideront à retourner une partie importante des terres agricoles dans la nature, les restaurer peu à peu après l'agriculture agressive avec l'utilisation de produits chimiques et d'engrais.

Cette décision permettra d'augmenter le nombre de forêts, qui à leur tour contribuent à la réduction des émissions de CO 2 dans l'atmosphère.

Références.

1. http://www.encyclo-ecolo.com/Ferme_verticale

2. http://culture-hydroponique.com/

3. http://www.cityplantes.com/content/11-la-culture-hydroponique-ou-en-hydroponie

4. http://www.consoglobe.com/fermes-poussent-3296-cg

УДК [ 316.35 ]=111