Зміст судового рішення як процесуального документа

Зміст судового рішення — це його структура у взаємозв'язку, взаємообумовленості й послідовності визначених частин та їх складових елементів.

Містить: вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини.

Вступна частини — це перша, початкова частіша судового рішення, яка розпочинається найменуванням документа та вказівкою на ім’я України, від якої воно постановляється, час і місце постановлення рішення, найменування суду, що постановив рішення; в якому засіданні розглядалася справа: у відкритому чи закритому; склад суду; прізвище секретаря судового засідання; прізвище прокурора, який брав участь у справі; найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі, представника громадської організації або трудового колективу.

Описова частина судового рішення вміщує в собі коротке викладення обставин справи так, як подали до суду заінтересовані особи в заявах та поясненнях.

У мотивувальній частиш рішення наводяться всі міркування суду, на яких грунтується рішення у справі. Це фактичні і юридичні мотиви висновків суду у справі. В них наводяться обставини справи, встановлені судом: докази, на яких ґрунтуються висновки суду; доводи, за якими суд відхиляє ті чи інші докази; закони, якими керувався суд.

Резолютивна частина рішення повинна містити сформульовані в імперативній формі завершальні висновки суду по суп справи, про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

72. Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

Після оголошення рішення суд, який його постановив, не вправі сам його змінити або скасувати. Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необгрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному та касаційному порядку. Однак, деякі недоліки судового рішення можуть бути, у точно передбачених законом випадках, усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох с пособів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановлення додаткового рішення; роз'яснення рішення.

Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін.

Помилкою — неправильність у діях і висновках. Це допущена внаслідок неправильності арифметичних розрахунків неточність у рішенні суду з визначення суми, яка підлягає стягненню. Під видом виправлення арифметичної помилки не можна допускати зміни висновків

суду по суті спору.

Додаткове рішення є способом виправлення таких недоліків судового рішення, як невизначеність і неповнота, що не дає належним чином вирішити спір.

Роз'яснення судового настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою. Право вимагати роз'яснення рішення мають особи, які брали участь у справі, й органи виконання судового рішення.

73. Законна сила судового рішення. Об'єктивні та суб’єктивні межі законної сили судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

З набранням законної сили судове рішення набуває властивості викликати певні результати. Його результативність грунтується на авторитетності й загальнообов'язковості.

Авторитетність судового рішення, що набрало законної сили, грунтується на авторитеті закону, який застосовується ним до конкретних правовідносин і забезпечується його правоохоронним, запобіжним і виховним впливом, сприянням мобілізації громадської думки проти порушників норм права й моралі.

Набравши законної сили, рішення суду стає загальнообов'язковим для всіх установ, підприємств та організацій, посадових осіб і громадян та підлягає виконанню на всій території України.

Законна сила рішення суду не безмежна, його дія має об'єктивні та суб'єктивні межі.

Об'єктивні межі визначаються предметом судового розгляду. Встановлені судом дійсні правовідносини чи факти характеризуються неспростовністю і реалізованістю, які разом з резолютивною частиною набирають законної сили.

Суб'єктивні межі законної сили судового рішення визначаються його дією щодо осіб: сторін та інших осіб, які брали участь у справі, та правонаступників частині неспростовності, виключності і преюдиціальності.