Повноваження представника в суді

Процесуальний представник — це особа, яка надає правову допомогу іншій особі шляхом вчинення в межах наданих їй повноважень від імені та в інтересах останньої комплексу процесуальних дій у зв'язку з розглядом та вирішенням цивільної справи.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні. У разі відмови представника від наданих йому повноважень представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони.

38. Поняття та види зловживання процесуальними правами.

Проблематика зловживань процесуальними правами привертає дедалі більше уваги правознавців. Напевне, причина полягає в тому, що такі зловживання, як зауважує, наприклад А. Забродський, справді стають «тенденцією сучасного судівництва».

Метою цієї статті є встановлення чітких та дієвих критеріїв та механізму кваліфікації на практиці зловживання процесуальними правами виходячи з наявних норм процесуального закону.

Слід зазначити, що категорія зловживання правом є однією з найважливіших правових категорій. «Класичне» для вітчизняної науки її визначення було запропоноване В. Грібановим, який розуміє зловживання правом як особливий тип правопорушення, що його вчиняє уповноважена особа при здійсненні належного їй права із використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом загального типу поведінки. Таке розуміння зловживання правом визнається панівним у сучасній цивільно-правовій науці.

В юридичній літературі зустрічається поділ зловживань процесуальними правами на кілька великих груп: зловживання процедурою вирішення спору як такою та зловживання окремими процесуальними правами.

Зловживання процедурою вирішення спору можна визначити як зловживання правом на отримання законного судового захисту, яке може виходити як від позивачів, так і від відповідачів.

Ідентифікація випадків зловживання окремими процесуальними правами виглядає більш складною, оскільки вони повязані з конкретними процесуальними правилами та особливими випадками порушення.

Сучасні дослідження дають змогу класифікувати зловживання процесуальними правами також за стадіями цивільного процесу, за сферою дії зловживання, за об’єктом зловживання, за наслідками зловживання

Способи зловживання сторонами їх процесуальними правами:

1. З’явлення численних необґрунтованих відводів суддям.

2. Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин.

1. Неподання або несвоєчасного подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин.
2. Подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК.
3. Одночасне оскарження в апеляційному і в касаційному порядку одного і того самого процесуального документу.