Шкільна навчально-дослідна ділянка, її обладнання і значення в процесі формування природничої компетентності молодшого школяра

Шкільна навчально-дослідна земельна ділянка є базовою для проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмою курсу «Я і Україна». Без неї не можна обійтися в позаурочній і позакласній роботі з природознавства.

Робота на шкільній навчально-дослідній ділянці сприяє закріпленню теоретичних знань учнів, формуванню в них умінь та навичок вирощувати рослини, розвитку пізнавальних інтересів, трудовому, екологічному вихованню.

Вимоги до функціонування навчально-дослідної ділянки:

• розміри ділянки встановлюються залежно від кількості учнів у навчально-виховному закладі й місцевих умов (для початкової школи – не менше 5000м²);
• дослідна ділянка повинна займати добре освітлене місце з рівною або трохи похилою поверхнею;
• велике значення має віддаленість ділянки від шкільної будівлі, чим вона ближче до школи, тим легше використовувати її в навчальному процесі, бо частіше можна проводити практичні заняття, стежити за розвитком рослин, за впливом на них тих чи інших агрозаходів;
• плануючи й організовуючи навчально-дослідну земельну ділянку, насамперед потрібно передбачити її захист парканом і зеленою огорожею з декоративних дерев і кущів;
• площа шкільної навчально-дослідної ділянки в початковій школі розподіляється так (м²):

овочева сівозміна 1000

ягідник або 450

квітники 300

плодові й декоративні насадження 3000

парники 50

• крільчатник

або так м²

• за кожним класом закріплюються не тільки діляночки, на яких учні проводять досліди, але й квітники, кущі – ягідники. Якщо при школі є садок, то доглядати за ним необхідно залучати учнів Ш-ІУ класів;
• для роботи на пришкільній ділянці учням необхідний сільськогосподарський інвентар. він повинен відповідати віку учнів і зберігатися в спеціальному приміщенні, на певному місці, щоб зручно було його брати дітям.

Після закінчення робіт черговий учень і вчитель перевіряють, щоб кожен учень привів у порядок свій інвентар і поставив його на своє місце. Для цього інвентар необхідно пронумерувати.

Перелік необхідного інвентаря: лопати, граблі, сапи, сапки ручні, маркери, носилки, лійки, відра, шнур, кошики, молоток, сокира, ящики для розсади, садові ножиці, секатори, терези, грохот, органічні мінеральні добрива, торфокришка, етикетки, садильний і посівний матеріал, щоденники.

У процесі роботи на навчально-дослідній ділянці не слід забувати про вікові особливості молодших школярів: вони швидко стомлюються, їхня увага не може довго зосереджуватися на одному виді діяльності. Тому потрібно чергувати практичні заняття з теоретичними, використовувати елементи гри, під час виконання учнями практичних завдань ставити їм запитання, які б активізували розумову діяльність, намагатися уникати одноманітності в роботі.

Сільськогосподарська праця учнів на шкільній ділянці повинна мати дослідно-практичний характер. У процесі дослідницької роботи перед учнями ставиться конкретне завдання, яке цікавить їх і викликає почуття відповідальності за результати своєї праці. Це підвищує пізнавальну активність учнів і стимулює їхню самостійність у роботі.

Природна для молодших школярів допитливість задовольняється під час проведення різноманітних дослідів з рослинами. Досліди і спостереження над рослинами є найкращою формою поєднання розумової і фізичної праці. Учні вчаться робити порівняння, знаходити подібність і відмінність у будові рослин, виявляти причини, що викликали ті чи інші зміни в рослині, розуміти закономірності в природі. Збираючи неоднаковий врожай однієї і тієї ж культури за різних умов вирощування, учні переконуються в тому, що вони можуть впливати на рослини.

Перевага дослідницької роботи над звичайними практичними заняттями полягає в тому, що вже з 1 класу, коли починається формування особистості учнів, нагромадження знань, учитель виховує в них прагнення терпляче працювати, знаходити цікаве в повсякденній роботі. Елементи дослідництва в процесі практичної роботи на шкільній ділянці розвивають уміння застосовувати знання на практиці.

Вчитель складає план роботи на ділянці. Водночас розробляє тематику дослідів, виходячи з загальної підготовки дітей та місцевих агрокліматичних умов. Бажано при цьому розподілити учнів на ланки по 4-5 чоловік.

Завдання і план проведення дослідів учитель пояснює кожній ланці окремо.

До початку роботи на ділянці, максимально використовуючи наочність, слід ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослин, з якими будуть проводитися досліди, фазами їх розвитку й умовами вирощування. Треба також перевірити насіння на схожість і вивчити склад ґрунту шкільної ділянки.