Робота в гуртках

Мета і завдання природничого гуртка:

ü розширення й поглиблення знань учнів, пропаганда природничих знань, формування в учнів практичних умінь і навичок.

ü Зміст роботи гуртка визначається інтересами й підготовкою учнів, а також можливостями школи.

Робота гуртка передбачає:

• вивчення рослинного й тваринного світу свого краю;
• догляд за рослинами й тваринами куточка живої природи;
• ведення щоденника спостережень за життям рослин;
• участь у різних природоохоронних заходах школи (розселення корисних рослин і тварин, вирощування кущів, трав, озеленення школи, міста, вивчення природи свого краю, охорона рослин і тварин, допомога зимуючим птахам);
• чергування в куточку живої природи;
• організацію проведення дослідної роботи в куточку живої природи, на дошкільній навчально-дослідній земельній ділянці;
• підготовку й читання повідомлень про рослин і тварин, їхнє значення в житті людини і в природі, їх охорону та використання;
• перегляд кінофільмів, прослуховування звукозаписів природничої тематики;
• підготовку й проведення шкільних масових заходів;
• випуск стінної газети, бюлетеня, рукописного журналу тощо;
• ремонтування та виготовлення наочних посібників;
• організацію виставок робіт членів гуртка.

Організація роботи гуртка:

• Заняття гуртка проводять двічі на місяць.
• Розпочинати роботу гуртка краще з якоїсь конкретної справи: організації куточка живої природи, Дня зустрічі птахів, екскурсії в природу.
• У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною.
• План гуртка складається його членами разом з учителем на семестр або на рік у довільній формі (орієнтовно передбачаються зміст, обсяг і послідовність тем, форми та методи їх вивчення).
• Форми занять у гуртках можуть бути різними: обговорення книжок, досліди й повідомлення про їхні результати, перегляд кінофільмів екскурсії, практичні роботи, спостереження, участь у природоохоронних заходах, зустріч з цікавими людьми.

10. Спостереження – провідний метод пізнання природи, його види. Структура спостереження.

Пізнання навколишнього світу розпочинається з накопичення чуттєвого досвіду, фактичного матеріалу, який осмислюється з метою засвоєння системи знань. Відсутність запасу конкретно – образних уявлень у молодших школярів призводить до формального засвоєння знань. Дітям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об’єктів або їх зображень.

Одним із методів забезпечення наочно-чуттєвої основи засвоєння є спостереження.

Спостереження – це безпосереднє,цілеспрямоване сприймання об’єктів живої і неживої природи, явищ природи з метою формування правильних понять по них.

Спостереження – це суб’єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати.

З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість.

Спостережливість -це прагнення і уміння найповніше помічати особливості предметів і явищ, уміння помічати незначні відмінності, зміни в предметах і явищах.

В структурі спостереження виділяються такі компоненти: