Засоби встановлення психологічного контакту у взаємодії суб’єктів

Ефективна взаємодія процесуальних суб’єктів потребує встановлення надійного психологічного контакту. Після того, як такий контакт встановлений, процесуальний суб’єкт може змінитисвою поведінку і керувати процесом взаємодії у бажаному напрямку. У НЛП (нейролінгвістичному програмуванні) це називається приєднанням і веденням.

Приєднання - це зміна поведінки суб’єкта-адресанта з метою ведення за собою процесуального партнера-адресата. Тобто, приєднання та ведення складають систему прийомів невербальноївзаємодії учасників судового провадження. До системи прийомівприєднання-ведення належать вибір одягу, лінії поведінки, форма висловлень відповідно до умов процесуальної взаємодії. Приєднання-ведення також містить наслідування емоціям партнера. Тобто, ці комунікативні прийоми НЛП означають побудову контакту зпартнером на підставі урахування системи його поглядів, знань, переконань, уподобань та інших соціальних характеристик. Тому прийоми приєднання-ведення визнаються ефективним засобом комунікативної взаємодії процесуальних суб’єктів.

Важливою причиною комунікативних невдач називають різність репрезентативних систем партнерів. Учені висновують, що деякі особи мислять за допомогою зорових образів, інші - за допомогою звукових, а інші спирається на відчуття. За поглядами НЛП особи, якісприймають світ переважно зоровими образами, позначаються візуалами; особи, в яких превалює звукове сприйняття –аудіалами,а ті, хто спирається на відчуття - кінестатиками. Рекомендовано у процесі комунікативної взаємодії процесуальних суб’єктіввстановлювати, яким чином партнер створює власну картину реальності, тобто, чи належить він до візуалів, аудитів або кінестатнків. Це пропонованоробити на підставі діагностувяниявербальних і невербальних компонентів комунікативного процесу.

Вербальне діагностування полягає у виявленні ключових слів іфраз у перебігу комунікативної взаємодії, які партнер переважно застосовує для позначення своєї позиції. Як приклад прихильники НЛП наводять уявлення осіб, які по-різному сприймають один текст: перший відмічає, як багато він побачив у ньому, другий - його різкий стиль, третій відчуває, що предмет розбирається досить зважене. Тобто, перший мислить картинами, другий - звуками, третій - відчуттями. Підкреслені в наведеному прикладі слова позначаються в літературі з НЛП терміном «предикати».

Отже, задля успішного психологічного контакту рекомендовано використовувати прийоми пристосування до предикатів процесуального партнера взаємодії. Рекомендовано розмовляти з процесуальним партнером на його мові та керувати взаємодією за допомогою саме того способу, якому він надає перевагу. Звичайно, не всі комунікативні процеси проходитимуть в одній репрезентативній системі, однак пристосування до мови партнера є надзвичайно важливим для успішного ведення процесуальної взаємодії.

Невербальне діагностування спирається на спостереження ознак дихання, кольору шкіри і поз партнера для з’ясування його репрезентативної системи. Ці ознаки, таким чином, проявляються у осіб, що за уявленнями НЛП мислять за допомогою зорових образів, чи звукових, чи спирається на відчуття.

Візуали зазвичай говорять швидше і вищим тоном, ніж ті, хто думає по-іншому. Образи виникають у них досить швидко. Дихання у візуалів, як правило, є поверхневим. Часто можна спостерігати напругу м’язів, голова піднята високо, обличчя бліде.

Аудіали, на відміну від візуалів, дихають повними грудьми. Тон голосу в них чіткий, виразний, резонуючий. Голова дуже часжо схилена до одного плеча. Деякі аудіали навіть повторюють губами те, що вони тільки що почули, в такт своєму диханню.

Кінестатиків характеризує глибоке дихання. З низьким положенням голови пов’язаний голос низької тональності. Такі люди, як правило, говорять повільно, з довгими паузами.

До засобів невербального діагностування провідної репрезентативної системи відносять спостереження рухів очей партнера. Наприклад, якщо особа візуалізує ситуацію минулого, то, як правило, його очі рухаються вгору і наліво. Коли особа конструює картини зі слів, очі підіймаються вгору і направо. Рухи очей по горизонталі вліво пов’язують із звичками аудіалів. У НЛП вважається, що для кінестатиків типовими є рухи очей вниз і направо. Коли людина замислилася, розмовляє сама з собою, то її очі найчастіше рухаються вниз і наліво. Розфокусований погляд також свідчить про візуалізацію.

Зрозуміло, що НЛП надає тільки орієнтири у побудові взаємодії між учасниками судового провадження. Можливості вербального та невербального діагностування репрезентативних систем не можна абсолютизувати. Нейролінгвістичне програмування пропонує набір моделей, які не можна вважати стереотипними.