Процесу (18-19 травня 2001 р.)

Представники 29 країн, що підписали декларацію, зустрілися, щоб

оцінити досягнуті успіхи і визначити напрямки й пріоритети дій на наступні

роки. Головна мета - формування Зони європейської вищої освіти й

конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Європи. Вища освіта

повинна розглядатися як суспільне благо, вона була, є і залишається

важливою цінністю західного суспільства. Міністри звернули увагу на:

1.Енергійне продовження Болонського процесу.

2.Сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти.

3.Навчання протягом усього життя (система безперервної освіти).

4.Вищі навчальні заклади і студенти.

5.Створити групу сприяння для доведення справи Болонського процесу до

кінця, яка повинна бути утворена з представників усіх країн, що підписали

відповідні документи.

Задля сприяння процесу поставлена мета впорядкувати семінари для

проведення досліджень у таких галузях:

• співробітництво, що стосується акредитації і забезпечення якості;

• визнання результатів навчання і використання кредита;

• розвиток спільних ступенів;

• соціальні питання з акцентом щодо перешкод мобільності;

• розширення Болонського процесу;

• навчання протягом усього життя;

Позитивні моменти впровадження ступеня "бакалавр наук"

Більшість європейських країн запровадили, впроваджують або

планують впровадити систему вищої освіти, яка полягає в послідовному

здобутті ступенів "бакалавр", "магістр" і "доктор наук". Реформи в цьому

напрямі проводять у системах вищої освіти, що базуються виключно на

університетах (тобто "унітарні" системи), а також в "бінарних" або

"дуалістичних" системах.

Двоступеневе поєднання "бакалавр/магістр" має декілька переваг

порівняно з довготривалим негнучким навчальним планом, що

безпосередньо веде до здобуття ступеня "магістр наук" і традиційний у

багатьох країнах. Головна перевага тут полягає в тому, що студентам

пропонують програми, які передбачають більше індивідуальної гнучкості.

Двоступенева структура сприяє розвитку національної та інтернаціональної

мобільності, оскільки передбачає модульний (блоковий) характер навчальних

програм. У наш час, коли люди вчаться протягом усього свого життя, однією

з найвагоміших переваг двоступеневої структури є те, що вона сприяє

взаємодії навчання з працею. Запровадження початкових ступенів

бакалаврського типу також сприяє розвиткові багатодисциплінарних

магістерських програм, доступних для студентів інших закладів.

Високий рівень відрахування зі складу студентів і подовження

університетського навчання - це проблеми, з якими стикаються більшість

європейських країн. Добре сплановані та продумані програми бакалаврського

ступеня допомагають зменшити кількість відрахувань студентів, що не

отримують ніякої кваліфікації, і, отже, полегшують їх просування на

європейському ринку праці, а також сприяють скороченню навчального

терміну.

Структура "бакалавр/магістр" стала світовим стандартом, її прийняття

сприятиме визнанню європейських ступенів як у самій Європі, так і у світі, і

зробить наші вищі навчальні заклади привабливішими для тих студентів, які

бажають навчатися в Європі.

Структура ступеня "бакалавр наук" в Європі

Сприяння мобільності в Європі потребує підвищеної прозорості та

здатності до порівняння європейських кваліфікацій з вищої освіти. Для цього

потрібні загальні критерії визначення ступеня "бакалавр". Ця структура має

бути достатньо гнучкою, враховувати національні особливості, але водночас

досить чіткою, щоб бути стандартною.

Ступінь "бакалавр" є кваліфікацією вищої освіти, яка потребує

складання 180-240 заліків (згідно з ЕСТS). Термін навчання на здобуття

цього ступеня - 3-4 роки. Слід зазначити, що ступінь "бакалавр", який часто

називають "початковим ступенем", можна здобути як у традиційних

університетах, так і у професійно-орієнтованих закладах вищої освіти.

Програми цього ступеня можуть і повинні мати різну орієнтацію та бути

багатопрофільними, щоб відповідати індивідуальним та академічним

потребам, а також вимогам ринку праці.

Для підвищення прозорості потрібно, щоб профіль кваліфікації було

внесено до назви курсу та пояснено в додатку до диплома. Підвищенню

прозорості також сприятиме адекватність термінології. Навіть ті програми

бакалаврського ступеня, що є проміжними і передбачають продовження

навчання, мають бути самостійними, їх не слід сприймати тільки як частину

тривалішого навчального плану, оскільки деякі студенти можуть виділити,

змінити напрям навчання або продовжити його в іншому навчальному

закладі.

Відповідність вимогам ринку праці

Ступені бакалаврського типу можуть задовольняти запити вже

спільного європейського ринку праці по-різному. Одні програми спрямовано

на отримання окремих професій з безпосереднім виходом на ринок праці,

інші - на підготовку студентів до подальшого навчання з працевлаштуванням

після нього. Усі програми мають передбачати здобуття таких професійних

навичок, яких вимагають від усього працездатного населення Європи.

Ринки праці європейських держав очікують, що все більше молоді буде

здобувати кваліфікацію вищої освіти. Навряд чи це можливо в тих країнах, де

існують тільки одноступеневі довготривалі програми навчання.

Система вищої освіти має пропонувати самостійні навчальні програми

здобуття ступеня "бакалавр" меншої тривалості для задоволення конкретних

потреб ринку праці. Водночас існує нагальна потреба перепідготовки та

підвищення кваліфікації працівників сучасного ринку праці. Для

максимальної відповідності потребам ринку праці в бакалаврах наук ці

програми мають розробляти заклади вищої освіти у тісній співпраці з їх

соціальними партнерами.

Навчальні дисципліни

Різні навчальні дисципліни мають власні сильні традиції, які потрібно

враховувати, розробляючи структури ступенів XXI сторіччя.

В усіх сферах програми бакалавра та магістра повинні мати механізми

спадкоємності як у межах одного й того самого сектору вищої освіти, так і

між різними секторами. Можна передбачити, що на новому просторі

європейської вищої освіти з'явиться широке розмаїття профілів ступеня

"бакалавр наук" з безпосереднім виходом на ринок праці та/або з

продовженням навчання (одразу ж після деякого часу) для здобуття ступеня

"магістр".

Одним лише реформуванням освітніх структур не можна збільшити

"прозорість". На європейському рівні потрібні широкі визначення вузлових

компетенцій, якими мають володіти бакалаври та магістри наук. Ці

визначення мають стосуватися тільки компетенцій, здатних до застосування

в різних сферах суспільного життя.

3.4 Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту

(19-20 вересня 2003 року. м. Берлін)

Принципово нове рішення Берлінського саміту:

! поширення загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на

докторські ступені. Установлено, що в країнах учасницях

Болонського процесу має бути один докторський ступень – “доктор

філософії” у відповідних сферах знань (природничі науки,

соціогуманітарні, економічні та ін.);

! акцентовано увагу на потребі сприяти Європейському простору

вищої освіти;

! розроблено додаткові модулі, курси та навчальні плани з

Європейським змістом, відповідною орієнтацією й організацією;

! наголошено на важливій ролі, яку мають відігравати вищі навчальні

заклади, щоб зробити реальністю навчання протягом усього життя;

! зазначено, що Європейський простір вищої освіти та Європейський

простір дослідницької діяльності роботи – дві взаємопов’язані

частини спільності знань.

Міністри дійшли згоди з приводу загальних завдань для створення

узгодженого єдиного загальноєвропейського простору вищої освіти до 2010

року. Під час попередньої конференції, котра відбулась у Празі 19 травня

2001 року було підтверджене зобов'язання створити загальноєвропейський

простір вищої освіти до 2010 р.; розглянуто досягнуті результати і визначено

пріоритети і нові завдання на майбутнє з метою прискорення процесу

встановлення загальноєвропейського простору вищої освіти.