Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Формування майбутнього





Більше 300 європейських вищих навчальних закладів і їх основних

представницьких організацій зібралися у Саламанці, щоб підготувати

Празьку зустріч міністрів, які відповідають за вищу освіту в країнах,

залучених до Болонського процесу.

Вищі навчальні заклади звернулися до урядів із проханням заохочувати

зміни, забезпечувати рамки для координації із врахуванням національних і

європейських особливостей. Вони підтверджують свою здатність і готовність

ініціювати і підтримувати прогрес спільними зусиллями:

♦ здійснити переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї

Європи;

♦ реорганізувати вищу освіту загалом і поновити програми, зокрема;

♦ розвивати й базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

♦ виробити взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії і

підтвердження якості;

♦ забезпечувати сумісність різних інститутів, програм, ступенів;

♦ сприяти мобільності студентів, персоналу й можливості

працевлаштування випускників у Європі;

♦ підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де

існують значні проблеми щодо входження в простір європейської

вищої освіти;

♦ провадити зміни, будучи відкритими, привабливими,

конкурентноздатними вдома, в Європі й у світі;

♦ дотримуватись позиції, що вища освіта має бути відповідальною

перед суспільством.

1.Освіта як відповідальність перед суспільством

Простір європейської вищої освіти повинен будуватися на

європейських традиціях відповідальності освіти перед суспільством; на

широкому й відкритому доступі як до доступеневого, так і післяступеневого

навчання; на освіті для розвитку особистості й навчанні протягом усього

життя; на громадянстві як короткострокової, так і довгострокової соціальної

доцільності.

2. Вища освіта, заснована на наукових дослідженнях

Оскільки наукові дослідження є рушійною силою вищої освіти, то й

створення простору європейської вищої освіти має відбуватися одночасно й



паралельно зі створенням простору європейських наукових досліджень.

3. Організація диверсифікації

Європейська вища освіта завжди була різноманітною у частині мов,

національних систем, типів інститутів, орієнтації профілів підготовки та

навчальних планів. У той же час її майбутнє залежить від спроможності

враховувати те цінне розмаїття ефективно, щоб одержати позитивні

результати. Вищі навчальні заклади мають користуватися конвергенцією,

зокрема, у загальних поняттях, загальнодоступних у цій предметній галузі

поза кордонами і мати справу з розмаїтістю.

4. Ключові питання якості як наріжний камінь формування

простору Європейської освіти

Оцінка якості повинна враховувати мету та місію інститутів і програм.

Вона потребує балансу між нововведеннями й традиціями, академічними

перевагами і соціальною/економічною необхідністю, пов'язаністю програм і

свободою вибору студентів. Вона охоплює викладання і наукові дослідження

так само, як керування й адміністрування, сприйнятливість до студентських

потреб і забезпечення послуг.

Якість – головна умова для довіри, мобільності, сумісності й

привабливості в Зоні європейської вищої освіти.

5. Формування довіри

Існує міжнародний підхід до оцінки наукових досліджень. Такий само

підхід повинен бути й у ставленні до вищої освіти. У Європі забезпечення

якості не може ґрунтуватися на єдиному погляді щодо використання

спільного набору стандартів. Шлях у майбутнє пов’язаний з розробкою на

європейському рівні механізмів для взаємного прийняття результатів

забезпечення якості, "акредитацією" як однієї з можливих форм підвищення

якості освіти. Такі механізми повинні врахувати національні, лінгвістичні і

дисциплінарні розходження, а також університети з малим навантаженням.

6. Сумісність

Сумісність із європейським ринком праці повинна відбиватися в

програмах різним чином, залежно від того, коли (після першого або другого

ступеня) були отримані знання, уміння й навички, необхідні для роботи.

Можливість працевлаштування з урахуванням перспективи навчання

протягом усього життя буде досягнута краще через цінності, властиві якісній

освіті; через розмаїття підходів і профілів дисциплін; через гнучкість

програм, що дозволяють мати багато можливостей входження "в" і виходу

"із" них; через розвиток міжспеціалізованих навичок і умінь, таких як

комунікація й мови; через здатність мобілізувати знання, вирішувати

проблеми, працювати в команді і розвиватися соціально.

7. Мобільність

Вільна мобільність студентів, персоналу і випускників є необхідною

умовою формування простору європейської вищої освіти. Європейські

університети хочуть розвивати велику мобільність як за "горизонталлю", так

і за "вертикаллю", і не розглядають віртуальної мобільності, як заміну

фізичної мобільності. Вони хочуть використовувати існуючі інструменти

визнання й мобільності (ЕСТS, Лісабонську конвенцію, Додаток до диплома,



мережа КАКІС/ЕМІС) позитивним і гнучким засобом.

Сумісні кваліфікації на доступеневому і післяступеневому рівнях

Вищі навчальні заклади підтримують рух до сумісних кваліфікацій, що

засновані на ключових відмінностях у доступеневому і післяступеневому

навчанні. Достатньо загальною є думка, що для одержання перших ступенів

повинна бути виконана навчальна робота, оцінювана в межах від 180 до 240

кредитів ЕСТS. Перші ступені сприятимуть зайнятості на ринку праці або,

головним чином, будуть підготовчим щаблем для подальшого навчання на

післяступеневому рівні. За деяких обставин університет може вводити

інтегровані навчальні плани, що ведуть безпосередньо до ступеня магістра.

Важливу роль у прийнятті таких рішень мають мережі, створені на основі

однорідності досліджуваних дисциплін. Університети переконані в

доцільності накопичувально-перезарахункової кредитної системи, заснованої

на ЕСТS, і на базовому праві приймати рішення про доцільність кредитів,

отриманих в іншому місці.

8. Привабливість

Європейські вищі навчальні заклади намагаються стати привабливими

для талановитих людей усіх континентів. Це потребує дій на інституційному,

національному і європейському рівнях. Специфічні заходи передбачають

адаптацію програм; ступені, які ясно розуміються як усередині, так і поза

Європою; необхідні засоби забезпечення якості; програми, що викладаються

на основних світових мовах; адекватну інформацію і маркетинг;

доброзичливий сервіс для іноземних студентів і вчених, а також стратегічну

роботу в рамках мереж. Успіх залежить також від швидкої ліквідації

шкідливих правил іміграції й ринку праці.

Європейські вищі навчальні заклади визнають, що їхні студенти

потребують і вимагають кваліфікацій, які вони можуть ефективно

використовувати для свого навчання й кар'єри по всій Європі. Інститути, їхні

мережі й організації підтверджують свою роль і відповідальність у цьому

плані і свідчать про свою готовність належним чином організувати себе в

рамках автономії.

Вищі навчальні заклади звертаються до урядів із проханням

полегшувати і заохочувати зміни, забезпечувати рамки для координації й

керівництва зближенням із урахуванням національних і європейських

особливостей. Вони підтверджують свою здатність і готовність ініціювати та

підтримувати прогрес у спільних спробах:

• провести переоцінку вищої освіти наукових досліджень для всієї

Європи;

• реорганізувати и омолодити програми вищої освіти в цілому;

• розвивати і базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

• приймати взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії й

підтвердження якості;

• покладатися на загальні терміни європейського виміру забезпечувати

сумісність різних інститутів, програм і ступенів;

• сприяти мобільності студентів, персоналу і можливості

працевлаштування випускників у Європі;

• підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де

існують великі проблеми входження в простір європейської вищої

освіти;

• проводити зміни будучи відкритими, конкурентноспроможними

вдома, в Європі та у світі;

• продовжувати вважати за необхідне, щоб вища освіта була

відповідальною перед суспільством.

9. Подальші дії після підписання Болонської декларації

Міністри заявили, що, з огляду на прийняття Болонської декларації,

формування Зони європейської вищої освіти є умовою для розширення

привабливості й конкурентноздатності вищих навчальних закладів Європи.

Вони підтримали тезу про те, що вища освіта повинна розглядатися як

суспільне благо.

10. Прийняття системи легко зрозумілих і сумірних ступенів

Міністри рішуче закликали університети й інші вищі навчальні заклади

використовувати всі переваги існуючого національного законодавства і

європейських інструментів, націлених на полегшення академічного і

фахового визнання курсів, ступенів і інших досягнень, щоб громадяни могли

ефективно використовувати свої кваліфікації, уміння і навички у всій Зоні

європейської вищої освіти. Міністри закликали існуючі організації і мережі

типу МАКІС і ЕМІС сприяти на інституційному, національному і

європейському рівнях простому, ефективному і справедливому визнанню, що

відбиває викладену розмаїтість кваліфікацій.

11. Прийняття системи, заснованої на двох основних циклах

Міністри відзначили енергійне обговорення і розвиток структури

ступенів, заснованої на двох основних циклах, що чітко формулюють вищу

освіту для доступеневого і післяступеневого навчання. Деякі країни вже

прийняли цю структуру, а декілька інших розглядають її з великим

зацікавленням. Важливо відзначити, що в багатьох країнах ступені бакалавра

і магістра або два інші сумірні ступені можуть бути отримані як в

університетах, так і в інших вищих навчальних закладах. Програми, що

ведуть до ступеня, можуть і дійсно мають різноманітну орієнтацію й

різноманітні конфігурації для пристосування до розмаїтості індивідуумів, до

потреб навчального процесу і ринку праці, як це було визнано на семінарі в

Гельсінкі зі ступенів бакалаврського рівня (лютий 2001 року).

12. Запровадження системи кредитів

Міністри підкреслили, що для більшої гнучкості в процесах навчання й

одержання кваліфікацій необхідне встановлення загальних наріжних каменів

кваліфікацій, підтриманих кредитною системою типу ЕСТS – сумісною

системою, що забезпечує як диференційно-розрізнювальну, так і

нагромаджувальну функції. Разом із взаємно визнаними системами

забезпечення якості такі домовленості полегшать доступ студентів до

європейського ринку праці і розширять сумісність із світом праці,

привабливість і конкурентноздатність європейської вищої освіти. Повсюдне

використання такої системи кредитів і Додатки до диплома будуть сприяти

прогресу в цьому напрямку.

13. Сприяння мобільності

Міністри знову підтвердили, що поліпшення мобільності студентів,

викладачів, дослідників і апарату управління, як це зазначено в Болонській

декларації, має максимальну важливість. Тому вони підтвердили своє

зобов'язання прийняти всі заходи для усунення перешкод вільному

пересуванню студентів, викладачів, дослідників і підкреслили важливість

соціальних питань мобільності. Вони взяли до уваги можливості для

мобільності, що запропоновані відповідно до програм Європейського

співтовариства, і прогрес, що досягнутий у цій галузі, наприклад, прийняттям

Плану дій з мобільності, підтриманого Радою Європи в 2000 році.

14. Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості

Міністри визнали життєво важливу роль, яку відіграють системи якості

в забезпеченні стандартів високої якості й у полегшенні порівнянності

кваліфікацій по всій Європі. Вони також схвалили більш тісне

співробітництво між мережами із забезпечення якості і з визнання. Було

підкреслено потребу близького європейського співробітництва і взаємної

довіри в прийнятті національних систем забезпечення якості. Відтак було

закликано університети й інші вищі навчальні заклади поширювати приклади

кращої практики і розробляти сценарії для взаємного прийняття механізмів

акредитації/сертифікації та оцінки. Міністри спонукали університети й інші

вищі навчальні заклади, національні агентства і Європейську мережу

забезпечення якості у вищій освіті (ENQA) співпрацювати в кооперації з

відповідними організаціями країн, що не є членами (ENQA), у встановленні

загальних норм прийняття рекомендацій і поширення кращої практики;

сприяння європейському підходу до вищої освіти.

Щоб далі посилювати важливі європейські виміри вищої освіти і

можливості працевлаштування випускників, міністри закликали сектор вищої

освіти збільшувати розвиток модулів, орієнтацією або організацією на всіх

рівнях курсів і програм із "європейським" змістом. Особливо це стосується

модулів, курсів і програм, запропонованих інститутами різних країн, що

співпрацюють, і є провідними до спільного визнання ступенів.








Date: 2015-07-22; view: 197; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.027 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию