Процес – ще не результат

Певний консерватизм присутній і в ставленні до системи оцінювання знань студентів. 100-бальна шкала й розділення семестрів на модулі з обов’язковим проміжним контролем знань майже не торкнулися принципів викладання й програмного наповнення. «На мій погляд, те, що відбувалося справді – підлаштування під нові стандарти, але досить штучним шляхом. Наприклад, модульно-рейтингова система - всі питають: як мені перекласти програму або як перерахувати години, щоб нічого не змінювати. Тобто, як ці бали рахувати, виставляти оцінки, користуючись при цьому п’ятибальною системою», - продовжує Литвинов.

Протести німецьких студентів проти Болонського процесу - в Україні протестів ще немає, але скептиків не бракує

Більше оптимізму щодо «Болонського процесу» висловлюють у міністерстві освіти і науки України. І хоча там також погоджуються із існуванням плутанини «на місцях», але водночас називають і плюси такого реформування, а також натякають на те, що «далі буде».

Заступник міністра Тарас Фініков в розмові з «Німецькою хвилею» каже, що вже є певні зрушення в напрямку «інтернаціоналізації» української вищої школи. «Значно більше українських студентів і викладачів потрапляють за кордон на різні навчальні програми, збільшується і потік іноземних студентів до України, - каже він. - Болонський процес – це насправді процес, рух. І під час цього руху ми здобуваємо то одне, то друге, то третє. І по мірі цього руху в нас з’являються якісь острівці того, що ми бажаємо. А потім ми з великими зусиллями ці острівці зближаємо і з’являються архіпелаги. А вже потім з’являються якісь великі простори. Це такий доволі довгий і нелегкий процес».