Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Виготовлення сірників





Найважливішим етапом на шляху до виникнення сучасних сірників було введення до складу суміші фосфору (1833 p.). Такі сірники легко запалювалися від тертя об жорсткувату поверхню. Однак у результаті горіння створювався неприємний запах і, головне, їх виробництво було досить шкідливим для робітників. Пари білого фосфору призводили до тяжкого захворювання — фосфорного некрозу кісток. Насамперед йому піддавалися кістки щелеп людей, оскільки фосфор проникав через зуби, уражені карієсом.

У 1847 р. було встановлено, що білий фосфор при нагріванні в закритій посудині без доступу повітря перетворюється в іншу модифікацію — червоний фосфор, що є менш летким і практично неотруйним. Незабаром білий фосфор у голівках сірників було замінено на червоний. Такі сірники запалювалися лише при терті об спеціальну поверхню із червоного фосфору, клею та інших речовин. Ці сірники називали безпечними або шведськими, тому що фабричним способом їх уперше почали виготовляти у Швеції в 1867—1869 рр.

За призначенням Існує кілька різновидів сучасних сірників:

•ті, що запалюються у звичайних умовах;

•вологотривкі (розраховані на запалювання при зберіганні у вологих умовах, наприклад, у тропіках);

•вітрові, тобто ті, що запалюються на вітрі.

У нас, як і в інших країнах, випускають сірники переважно у вигляді деревної палички (названої соломкою) з голівкою, що вимагає для запалення тертя об масу, нанесену на бічні сторони сірникової коробки.

Як основну сировину для виготовлення сірникової соломки використовують осику, а рідше липу. Для цього із круглого очищеного від кори стовбура спеціальним ножем по спіралі знімають стрічку, яку потім рубають на сірникову соломку. При згоранні сірника необхідно одержати нетліюче вугілля від соломки й утримати на ньому розпечені шлаки від згорілої голівки, що зумовлюється прагненням убезпечити споживача від пропалення одягу при потраплянні розпечених шлаків. Тліюча вуглинка від соломки, звичайно, є небезпечною. Для припинення тління соломки й закріплення шлаку від голівки соломку просочують речовинами, що утворюють на її поверхні при горінні плівку. Завдяки їй припиняється згорання вугілля і закріплюється шлак від голівки. У якості протитліючих речовин використовують фосфорну кислоту та її сіль (NH4)2HP04.

Для забезпечення ефективного переходу полум'я від голівки, соломку просочують розплавленим парафіном. Сірники з непарафінованою соломкою гаснуть одразу за згоранням голівки. Парафін легко запалюється при горінні голівки й дає яскраве полум'я, що важливо у випадку використання сірника як джерела світла. Крім того, він має гарну теплотворну здатність, що сприяє загоранню соломки, є безпечним при зберіганні сірників, не виділяє під час горіння кіптяви, диму або шкідливих газів.

За період більше ніж 150 років було використано велику кількість рецептур запальних мас, з яких виготовляють голівки сірників. Вони є складними багатокомпонентними системами, до складу яких входять:

•окиснювачі (КС103 , К2Сг207- Мп02), що утворюють кисень, необхідний для горіння;

•горючі речовини (сірка, тваринні та рослинні клеї, фосфор сульфід P4S3);

•наповнювачі — речовини, що запобігають вибухові під час горіння

голівки (подрібнене скло, Fe 2O3);

•клеї, які одночасно є й паливом;

•стабілізатори кислотності (ZnO, СаС03тощо);

•речовини, ідо надають сірниковій масі певного кольору (органічні та неорганічні барвники).

Хромпік2Сг207) за кількістю кисню, що виділяється, на одну масову

частинку поступається бертолетовій солі (КСІО3). Але сполуки, що містять перший окиснювач, запалюються значно легше.

Піролюзіт (МпО2) виконує подвійну роль: як каталізатор розкладу бертолетової солі та як джерело кисню. Ферум(ПІ) оксид Fe2O3 також виконує дві функції: він являється мінеральною фарбою (колір іржі) та істотно зменшує швидкість горіння маси, роблячи полум'я спокійнішим.

Фосфорна маса (для тертя) також є багатокомпонентною. Вона наноситься на вузькі бічні зовнішні сторони сірникової коробки. До складу найпоширенішої маси для тертя входять такі компоненти:

•червоний фосфор Р;

•стибій(Ш) сульфід Sb2S3;

•залізний сурик Fe203;

•піролюзіт МпО2;

•крейда СаС03;

•клей.

Вважають, що при терті голівки об фосфорні намазки тепловий імпульс спрямовується в основному не на нагрівання запальної маси до температури займання, а на сублімацію червоного фосфору. У результаті цього утворюється білий фосфор, який легко взаємодіє з киснем повітря з виділенням великої кількості тепла.

Одним із важливих показників якості сірників є легкість запалення голівки сірника об тертку. Цей показник називають чутливістю сірників. Вона повинна бути в певних межах. Сірники з дуже високою чутливістю здатні запалюватися під час тертя об неактивні жорсткуваті поверхні, тому не відповідають вимогам безпеки. При транспортуванні таких сірників можливе мимовільне запалення. Досвідом установлено, що чутливість сірників залежить як від співвідношення окиснювачів та відновників у запальній суміші, так і від складу маси для тертя.

Date: 2015-07-25; view: 1074; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию