Етилен — прискорювач дозрівання плодів

♦ У багатьох країнах Сходу існувала одна легенда. Відповідно до неї, якийсь володар наказав своєму садівникові примусити зелені груші дозрівати за одну ніч. Якщо ж не послухається, то може втратити голову. Садівник поставив кошик із грушами у кутку своєї комірки, запалив ладан у кадилі й почав молитися. І сталося чудо: до ранку груші дозріли! Чи можна пояснити це з погляду хімії та фізіологи рослин? Пригадайте, що ладан — це смолиста речовина рослинного походження.

При горінні смол рослинного походження утворюється багато різних газоподібних речовин, зокрема й деяка кількість етилену, що прискорює дозрівання плодів. У природних умовах його виділяють дозріваючі плоди. Етилен і продукти, що вивільняють його, широко застосовуються для прискорення дозрівання всіх екзотичних фруктів, які знімають і везуть у Європу недостиглими, де вони «дозрівають» у спеціальних камерах під дією етилену.

У минулому на Русі були досить популярними добові (томлені) щі. Вони є смачними й досить корисними. Основними компонентами добових щів є м'ясо з кістками і квашена капуста. Горщик зі звареними щами ставили в добре прогріту російську піч, що втримувала тепло цілу добу. Молочна та інші органічні кислоти квашеної капусти сприяли розщепленню білків і розчиненню мінеральної частини кісток. Це потребувало часу і підвищеної температури. Дехто, згадує що кісточки в добових щах були настільки м'якими, що їх можна було пережувати. Процес взаємодії гідроксидапатиту кісток з кислотами нагадує переробку фосфоритів і апатитів на суперфосфат. З малорозчинних фосфатних сполук під дією кислот утворюються більш розчинні кальцій гідрофосфати. Ці ж хімічні перетворення відбуваються при внесенні кістяного борошна в кислі фунти.

Фосфорити, а особливо апатити, основою яких є середня сіль Са₃(РО₄ )₂ є малорозчинними у воді. Тому рослинам важко витягати з них фосфор. Кисла сіль СаНРО₄,розчиняється краще, і її розчинність збільшується при наявності органічних кислот, що зустрічаються у ґрунтах. Сіль Са(Н₂Р0₄)₂ розчиняється у воді відносно добре. Отже, хіміки можуть допомогти рослинам у засвоєнні фосфору переведенням середньої солі Са₃(Р0₄)₂ у кислі СаНР0₄ або Са(Н₂Р0₄)₂. Щодо різної розчинності середнього й кислого фосфатів зрозуміло, чому фосфоритне борошно дає найкращі результати на кислих (підзолистих і торф'яних) ґрунтах. Зрозуміло й те, що перед його використанням не рекомендується вапнувати ґрунт, оскільки це призводить до зниження його кислотності.

Хімічна сутність виробництва найбільш дешевого фосфорного добрива — суперфосфату — зводиться до обробки фторапатиту сульфатною кислотою:

2Ca₅F(P0₄)₃ + 7H₂ SO₄, + ЗН₂О = ЗСа(Н₂Р0₄)₂ – Н₂О + 7CaSО₂ + 2HF.