Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Значення солі





З упевненістю можна сказати, що, принаймні, одна хімічна сполука в досить чистому вигляді є в кожному будинку, у кожній родині. Це кухонна сіль, або, як її називають хіміки, натрій хлорид (NaCІ). Відомо, що мисливці, ідучи з тайги, для випадкових подорожуючих неодмінно залишають сірники та сіль. Вона необхідна для життєдіяльності будь-якого організму. Недостатня кількість

солі призводить до функціональних і органічних розладів, а тривале сольове голодування може призвести до загибелі організму. Добова потреба дорослої людини у кухонній солі становить 10—15 г. В умовах спекотного клімату потреба в солі зростає до 25—30 г. Це пов'язано з тим, що натрій хлорид виводиться з організму з потом, і для відновлення цих витрат потрібно споживати більше солі. При роботі в гарячих цехах і в умовах сухого та жаркого клімату лікарі рекомендують пити підсолену воду (0,3— 0,5 %-й розчин кухонної солі), тому що сіль сприяє утриманню води в тканинах.

Якщо не давати тварині їжі, то через якийсь час вона загине від виснаження організму. Якщо тварину годувати без обмеження, але несолоною їжею, то вона помре ще швидше. Адже кухонна сіль с джерелом для утворення соляної (хлоридної) кислоти, що є складовою частиною шлункового соку, добова кількість якого у дорослої людини сягає 2 л. Його кислотність характеризується значенням рН, що дорівнює 1,5—2,0.

При зниженій кислотності лікарі прописують пацієнтові слабкий водний розчин соляної (хлоридної) кислоти, а при підвищеній кислотності, коли відчувається печія, рекомендують вживати питну соду, оскільки вона нейтралізує надлишок кислоти відповідно до рівняння:

НСІ +NaHCO3 = NaCl + CO2 + Н2 0.

Однак натрій хлорид потрібен організму людини або тварини не тільки для утворення хлоридної кислоти в шлунковому сокові. Ця сіль входить до складу тканинних рідин і крові, в якій її концентрація становить О,5—0,6%.

Водні розчини NaCl у медицині використовують як кровозамінні рідини після кровотеч і при ураженнях струмом. Зменшення вмісту NaCl у плазмі крові призводить до порушення обміну речовин в організмі.

Не одержуючи NaCl з їжею, організм віддає його з крові та тканин.

Натрій хлорид сприяє затримуванню води в організмі, що, натомість, призводить до підвищення артеріального тиску. Тому при гіпертонічній хворобі, ожирінні та набряках лікарі рекомендують знижувати добове споживання кухонної солі. Надлишок NaCl в організмі може викликати гостре отруєння і призвести до паралічу нервової системи.

Організм людини швидко реагує на порушення сольового балансу появою м'язової слабкості, швидкою стомлюваністю, втратою апетиту, виникненням невгамовної спраги.

Кухонна сіль проявляє хоча й слабкі, але антисептичні властивості. Розвиток гнильних бактерії припиняється лише у випадку, якщо концентрація солі складає 10—15 %. Цю властивість широко використовують у харчовій промисловості і при збереженні продуктів у домашніх умовах.

У минулому в багатьох країнах сіль слугувала суттєвим джерелом поповнення скарбниці, адже була важливим предметом торгівлі. Через неї велися кровопролитні війни між сусідніми народами, а через надміру високі податки, що встановлювалися на сіль, відбувалися народні повстання (соляні бунти). Наприклад, такий бунт відбувся в Москві навесні 1648 р. Він був спричинений підвищеним податком на сіль, уведеним царем Олексієм Михайловичем. Цей бунт закінчився благополучно. Наляканий уряд (адже із Москви бунт перекинувся на Сольвичегодск, Устюг Великий, Солікамськ) знизив рівень податку. Багато народних повстань у Китаї та інших країнах Азії, у Європі закінчувалися не так благополучно.

У деяких країнах сіль навіть виконувала роль грошової одиниці. Венеціанський мандрівник Марко Поло, що відвідав Китай у 1286 p., описав монети, виготовлені із кристалів кам'яної солі, що використовувалися там. Особливого поширення грошова одиниця із солі набула в багатьох районах Центральної Африки. В Ефіопії стандартні бруски кам'яної солі використовувалися як грошова одиниця ще в XIX ст. Численні історичні документи свідчать про те, що римським воїнам, а потім і хрестоносцям, нерідко зарплатню виплачували сіллю. Учені вважають, що, можливо, із цим зв'язано походження деяких слів: французького «салер» (зарплатня) та італійського «сольді» (дрібна монета).

Добування солі

Організм первісної людини одержував необхідну сіль із їжею тваринного походження. Але цього було недостатньо, що змушувало шукати її в більш концентрованому вигляді. Давно було виявлено, шо деякі рослини мають приємний солоний смак. Тому їх сушили, а потім спалювали в багатті. Золу, яку отримували, використовували як приправу до їжі.

Пізніше люди навчилися поливати палаючі в багатті гілки дерева солоною водою з моря або озера, а золу, що залишалася, також використовувати в їжу.

Уже за дві тисячі років до н. є. китайці навчилися одержувати кухонну сіль випарюванням морської води. Цей спосіб було винайдено незалежно у різних країнах: спочатку в країнах із сухим і спекотним кліматом — в Індії, Греції, Римській імперії, а пізніше—у Франції, Іспанії та Криму. На півночі нашої країни морська вода випарювалася (варилася) у великих чанах, а джерелом енергії слугували дрова.

Однак у інших північних районах, зокрема на берегах Білого моря, було істотно вдосконалено спосіб добування солі з морської води. Люди помітили, що при замерзанні морської води лід виходить несолоним, а некрижана вода, що залишалася, стає значно солонішою. Таким чином, розплавляючи лід, можна було одержати прісну воду, а з розсолу виварити кухонну сіль із меншими енергетичними витратами.

Хіміки добре знають, що змішуванням подрібненого льоду з кухонною сіллю можна одержати ефективну охолоджуючу суміш. Наприклад, суміш, яка складається з ЗО r NaCl та 100 г льоду охолоджується до температури -20 °С. Це відбувається тому, що водний розчин солі замерзає при температурі нижче 0 °С. Отже, лід, що має температуру близьку до цього, буде плавитися в такому розчині, забираючи тепло з навколишнього середовища. Цю властивість суміші льоду та кухонної солі можуть успішно використовувати і домогосподарки.

 

Date: 2015-07-25; view: 428; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию