Збирання інформації на підприємстві. Після вивчення літературних джерел, складання плану курсової роботи студент розпочинає збирати практичні матеріали на конкретному підприємстві

Після вивчення літературних джерел, складання плану курсової роботи студент розпочинає збирати практичні матеріали на конкретному підприємстві, як правило, під час проведення виробничої практики.

Організація збору інформації передбачає:

- визначення показників які необхідно зібрати;

- розробку методики одержання або розрахунку окремих показників;

- правильне документальне оформлення даних досліджень.

Робота з визначенням переліку показників, які підлягають збиранню, проводиться у 3 етапи:

- на першому етапі розробляється перелік усіх вихідних показників з кожного питання, що досліджується. При цьому важливо розмежувати показники інформації і показники аналітичні;

- на другому етапі складається зведений перелік усіх вихідних показників за темою. При цьому вихідні показники, які необхідні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв’язку і можливості одержання подальших аналітичних показників;

- на третьому етапі визначаються джерела інформації щодо кожного вихідного показника. При цьому встановлюється, які з показників можуть бути одержані із статистичних даних, з навчальної та наукової літератури, а які належить одержати у процесі дослідження підприємства.

При збиранні показників, які пов’язані з управлінським обліком чи статистичною звітністю, необхідно визначити джерела одержання цих даних (форму звітності чи книгу обліку), період, за який здійснюється збір показників (він повинен бути порівняльним), та одиниці виміру.

Звітні дані повинні охоплювати, як правило, період у 2 – 3 роки. Для порівняння важливо вивчити досвід передових підприємств, що працюють приблизно в однакових умовах.

Для одержання спеціальних матеріалів і даних, яких немає в управлінській і статистичній звітності, студент повинен самостійно виконати необхідні розрахунки, провести «натурне» обстеження.

Методика одержання показників способом спеціальних обстежень включає:

вибір способу збирання показників (хронометражні виміри, фотографії робочого часу, анкетне опитування, тестування та ін.);

чітку класифікацію досліджуваних процесів чи явищ;

визначення кількості спостережень, що забезпечують достовірне уявлення про кожний процес чи питання, яке досліджується.

Основними формами документального оформлення матеріалів є табличні та графічні матеріали, які відображають динаміку змін і надають можливість проведення порівняльного аналізу зібраних даних.

Уся одержана інформація має бути перевірена на її достовірність і логічну відповідність кінцевим результатам.

У процесі аналізу зібраного матеріалу необхідно забезпечити порівняльність усіх показників за критеріями часу (періодів), вартості, структури та чисельності персоналу підприємства.

3. ЗМІСТ ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після вивчення літературних джерел і обробки зібраного матеріалу студент розпочинає виконувати курсову роботу.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми, що розробляється, сформулювати завдання, які вирішуються під час виконання курсової роботи. Обсяг вступу складає 2….3 сторінки.

Перший розділ – теоретична частина обсягом 15…20 сторінок. Вона передбачає розкриття найважливіших теоретичних сторін проблеми і суть досліджуваного явища. Цей розділ є теоретичною базою для наступного дослідження фактичних даних і розробка практичних рекомендацій. На завершення цього розділу необхідно зробити висновки, які дозволять перейти до наступного викладення матеріалу.

Другий розділ передбачає розкриття питань стосовно обраної теми на конкретному засобі розміщення. Аналіз стану досліджуваних питань, їх обґрунтування є центральною частиною курсової роботи. При цьому аналізується маркетингове середовище підприємства, наводиться базова характеристика засобу розміщення: підпорядкованість, форма власності, місце розташування, тип засобу розміщення, дата введення в експлуатацію, кількість поверхів, архітектурне та об’ємно – планувальне рішення споруди, специфіка, місткість засобу розміщення, види основних та додаткових послуг, рівень завантаження, загальна чисельність персоналу тощо. Аналізуються технології експлуатації житлових приміщень: кількість типових поверхів, кількість номерів на типових поверхах, загальна чисельність обслуговуючого персоналу на поверсі, форма організації праці, технологічні процеси, технологічні цикли, автоматизація і механізація технологічних процесів, планувальне рішення житлового поверху, комп’ютерні прикладні програми автоматизації, якість надання послуг тощо. Аналіз технології приймання і розміщення: структура служби прийому та розміщення та її підпорядкованість, функції контактної служби, функції неконтактної служби, автоматизація технологічних процесів служби прийому та розміщення, якість надання послуг, хронометраж затрат часу на поселення споживачів тощо. Обсяг другого розділу складає 20…25 сторінок.

Третій розділ передбачає наведення пропозицій з удосконалення роботи підприємства готельного господарства. Пропозиції повинні бути конкретними, містити заходи з покращення господарської діяльності підприємства з визначенням економічного ефекту від їх впровадження. При цьому ураховуються пріоритетні напрямки розвитку готельного господарства. Обсяг цього розділу складає 5…10 сторінок.

У висновках наводиться ступінь виконання курсової роботи, резюмуючи її основні результати. Висновки повинні містити оцінку результатів з точки зору їх відповідності цілям роботи та викладатися чітко й стисло. Обсяг висновків 1…2 сторінки.