Методи контролю

1.Методи усного контролю. При індивідуальному опитуванні викладач ставить перед студентами декілька питань, відповідаючи на які він показує рівень засвоєння навчального матеріалу. При фронтальному опитуванні викладач підбирає серію логічно зв'язаних між собою питань і ставить їх перед всією аудиторією, викликаючи для стислої відповіді тих або інших учнів. Важливо мати на увазі, що треба продумувати форму і зміст з тим, щоб вони в здебільшості своєї були навчаючими.

2. Методи машинного контролю. Найбільш розповсюджений метод контролю в дистанційному навчанні. Програми для контролю можуть бути декількох виглядів: контролюючі, тренажерні і навчаюче-контролюючі. Програми для контролю складають, як правило, з методики контрольних програмованих вправ. Відповіді набираються або цифрами, або в вигляді формул, або ж з допомогою покажчика. Кожна програма дотримується високого ступеня об'єктивності контролю. Також через комп'ютерну мережу можна вирішувати багато питань за допомогою листування. Слід продумувати можливість введення конструктивних відповідей, створюючи систему простих елементів знань для цього.

3. Методи письмового контролю. В процесі навчання ці методи припускають проведення контрольних робіт, творів, письмових заліків. Подібні роботи можуть бути як тривалими, так і короткочасовими.

11. Розподіл балів, які отримують курсанти (студенти, слухачі):

Розподіл балів за різними формами контролю для дисциплін, з яких навчальним планом передбачено два модульних контролі протягом семестру

12. Критерії оцінювання

12.1. Критерії оцінювання аудиторної роботи

курсантів (студентів, слухачів) на семінарських та практичних заняттях

12.2. Критерії оцінювання самостійної роботи

курсантів

до 15 балів

Додаткові вимоги

1. Кількість законспектованих питань, призначених для підготовки до заняття відповідає кількості присвоюваних балів.

2. Курсант протягом модулю має підготувати 1 реферат.

3. Підготовка доповіді на основі наукової статті оцінюється до 5 балів.

4. Відповіді на питання для самостійного вивчення – до 7 балів.

5. Додатково можуть бути оцінені в межах балів виділених на самостійну та індивідуальну роботу: участь у роботі наукового гуртка, наукових семінарах, конференціях або підготовка конкурсної роботи.

6. Додатково нараховуються бали за участь курсанта в роботі наукового гуртка кафедри, в залежності від виду роботи, яку він здійснює до 8 балів в межах одного модулю.

7. Кількість балів нараховується пропорційно кількості правильних відповідей. За виконання завдань, винесених на модульний контроль виставляється середній бал (сума балів у межах одного модуля поділена на два) – максимально 40 балів.

8. Курсантам, які повністю виконали навчальний план, позитивно атестовані з даної дисципліни за результатами модульних контролів (отримали 60 балів і вище) на останньому тижні теоретичного навчання за їх згодою в заліково-екзаменаційній відомості проставляється рейтинговий бал і відповідна оцінка за 4-х бальною шкалою.

9. За бажанням курсант може складати підсумковий залік (екзамен) з метою підвищення оцінки, отриманої за результатами модульних контролів. Складова залікового (екзаменаційного) контролю має бути не більше 40 балів.

12.3. Критерії оцінювання індивідуальної роботи

курсантів

13. Шкала оцінювання: національна та ECTS

14. Питання та завдання для підготовки до підсумкового контролю

1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу.

2. Кримінальне процесуальне право і його місце в системі інших галузей права.

3. Історичні форми кримінального процесу.

4. Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її роль у підготовці фахівців-правознавців.

5. Поняття стадії кримінального процесу.

6. Система стадій кримінального процесу, їх загальна характеристика, завдання та особливості.

7. Кримінально-процесуальні функції, їх види і значення.

8. Поняття, структура і особливості кримінально-процесуальних правовідносин.

9. Кримінально-процесуальна форма.

10. Уніфікація і диференціація процесуальної форми, сучасні проблеми удосконалення кримінально-процесуальної форми.

11. Гарантії у кримінальному судочинстві, їх характеристика.

12. Кримінально-процесуальні акти, їх види і значення.

13. Джерела кримінального процесуального права України.

14. Поняття кримінального процесуального закону та його значення.

15. Структура Кримінального процесуального кодексу України.

16. Поняття, структура і види кримінальних процесуальних норм.

17. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.

18. Значення рішень Конституційного Суду України, роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відомчих нормативних актів МВС і Генеральної прокуратури України для кримінального судочинства.

19. Умови застосування кримінального процесуального закону за аналогією.

20. Поняття та значення засад кримінального провадження.

21. Система засад кримінального судочинства і правові гарантії їх реалізації.

22. Рівність перед законом і судом.

23. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

24. Недоторканність житла чи іншого володіння особи.

25. Таємниця спілкування, невтручання у приватне життя.

26. Презумпція невинуватості.

27. Забезпечення права на захист.

28. Змагальність сторін.

29. Диспозитивність як засада кримінального провадження.

30. Гласність і відкритість судового розгляду.

31. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинстві.

32. Сторони та інші учасники кримінального провадження.

33. Класифікація суб’єктів у теорії кримінального процесу.

34. Суд, суддя в кримінальному процесі.

35. Функції та повноваження суду (судді).

36. Слідчий суддя в досудовому провадженні.

37. Прокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище у різних стадіях кримінального процесу.

38. Органи досудового розслідування та їх компетенція.

39. Керівник органу досудового розслідування.

40. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесі.

41. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого.

42. Підозрюваний та обвинувачений, їх права та обов’язки.

43. Потерпілий як учасник кримінального процесу.

44. Захисник і його процесуальне становище.

45. Представники та законні представники потерпілого, їх права та обов’язки.

46. Експерт і спеціаліст у кримінальному провадженні, відмінність в їхньому процесуальному становищі.

47. Свідок, його права та обов’язки. Особи, які не можуть бути допитані як свідки.

48. Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному провадженні.

49. Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

50. Поняття, сутність і значення кримінально-процесуального доказування.

51. Елементи кримінально-процесуального доказування.

52. Предмет, межі і суб’єкти доказування у кримінальному провадженні.

53. Обов’язок доказування у кримінальному процесі.

54. Особливості доказування в окремих стадіях кримінального провадження.

55. Поняття доказів, та їх класифікація.

56. Поняття джерел доказів та їх види.

57. Способи збирання доказів та їх процесуальних джерел.

58. Перевірка і оцінка доказів та їх джерел.

59. Належність, достовірність і допустимість доказів.

60. Умови визнання доказів недопустимими.

61. Достатність доказів для прийняття рішення у кримінальному провадженні.

62. Моральні засади доказування.

63. Показання свідків і потерпілих.

64. Речові докази, строки і порядок їх зберігання.

65. Документи, як джерела доказів.

66. Висновок експерта і його доказове значення.

67. Поняття шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

68. Поняття і значення цивільного позову у кримінальному провадженні.

69. Переваги спільного розгляду цивільного позову і матеріалів кримінального провадження.

70. Підстави і порядок пред’явлення цивільного позову.

71. Особливості досудового провадження, в якому заявлено цивільний позов.

72. Процесуальні засоби забезпечення відшкодування, завданої кримінальним правопорушенням, шкоди та можливої конфіскації майна.

73. Поняття, значення, види і правила обчислення процесуальних строків.

74. Порядок подовження, зупинення і відновлення процесуальних строків.

75. Процесуальні витрати, їх поняття, види і значення.

76. Визначення розміру та розподіл процесуальних витрат.

77. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види.

78. Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

79. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.

80. Порядок вирішення питання про накладення грошового стягнення.

81. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, порядок та строки тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом.

82. Відсторонення від посади: порядок застосування та строки.

83. Тимчасовий доступ до речей і документів.

84. Тимчасове вилучення майна: підстави та процесуальний порядок проведення.

85. Арешт майна. Підстави для арешту майна. Клопотання про арешт майна та його розгляд.

86. Поняття, підстави та мета застосування запобіжних заходів.

87. Особисте зобов’язання.

88. Особиста порука.

89. Домашній арешт.

90. Застава, визначення її розміру та порядок внесення.

91. Застосування електронних засобів контролю.

92. Тримання під вартою як запобіжний захід. Підстави та процесуальний порядок тримання особи під вартою.

93. Строки тримання під вартою і порядок їх продовження.

94. Затримання з метою приводу.

95. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Строки затримання.

96. Застосування запобіжних заходів щодо неповнолітніх.

97. Підстави і процесуальний порядок скасування чи зміни запобіжного заходу.

Завдання для підготовки до підсумкового контролю

1. Міліційний патруль у міській лісопарковій зоні відпочинку на місці, з якого було чути крики про допомогу, виявив Каверіну, 19 років, і Кроєва, 23 років. Каверіна пояснила міліціонерам, що вона кликала на допомогу через те, що Кроєв, на пропозицію якого стати його дружиною вона сьогодні дала згоду, намагався силою подолати її небажання вступати з ним у статеві стосунки до реєстрації шлюбу. Подавати скаргу на Кроєва вона не збирається, бо не бажає, щоб його притягнули до кримінальної відповідальності. Кроєв повідомлених Каверіною фактів не заперечував.

Кроєв і Каверіна були доставлені до міліції, де Каверіна на пропозицію чергового написала пояснення, у якому виклала те, що відбулося у лісопосадці, і просила не притягати Кроєва до відповідальності.

Питання:

Яке рішення має бути прийняте органом міліції у даному випадку?

Яким принципом кримінального процесу слід керуватися під час прийняття цього рішення?

Чи має значення для вирішення ситуації вік Каверіної?

2. На подвірї багатоквартирного будинку відбулася бійка, внаслідок якої неповнолітньому Бережному були завданні тяжкі телесні ушкодження. Під час провадження досудового розслідування було встановлено, що очевидцем цієї події міг бути 9-річний свідок Солопов Максим.

Питання:

Чи може бути Солопов Максим допитаним як свідок у кримінальному провадженні?

3. Захисник засудженого Григорчука подав апеляційну скаргу на вирок суду, після чого повідомив про це свого підзахисного.

Григорчук запропонував забрати цю скаргу назад, але захисник заперечував, стверджуючи, що він є самостійним суб'єктом кримінального процесу.

Питання:

Чи вправі Григорчук відкликати скаргу, яку подав його захисник?

4. Під час футбольного матчу один з глядачів вистрелив із ракетниці і важко поранив Нестеренка. Потерпілий заявив клопотання про допит як свідків двадцяти болільників, з якими він приїхав на стадіон з іншого міста.

Питання:

Чи повинен слідчий задовольнити це клопотання?

Визначте межі доказування.

5. Адвокат Сафонов, викликаний слідчим для допиту як свідок у кримінальному провадженні Колосова, підозрюваного в нанесенні тілесних ушкоджень своїй жінці, заявив слідчому, що не може давати показань у даному провадженні, оскільки він є єдиним адвокатом в районі і вже обіцяв Колосову взяти участь у провадженні в якості його захисника під час досудового розслідування і при розгляді в суді.

Питання:

Чи може адвокат Сафонов бути допитаним в якості свідка?

6. Дружина підозрюваного заявила під час допиту як свідка, що відмовляється відповідати на запитання слідчого у зв'язку з тим, що це може заподіяти шкоду її чоловікові.

Питання:

Дайте оцінку ситуації з правової точки зору?

7. Затриманий за підозрою у вчиненні вбивства з особливою жорстокістю Кремень під час допиту в порядку ст.224 КПК України заявив, що він повністю визнає себе винним, але вчинених ним дій не пам’ятає, що й було зафіксовано в протоколі допиту.

Питання:

Чи можна вважати, що в результаті допиту були одержані показання підозрюваного, які можуть бути покладені в основу повідомлення про підозру?

Відповідь обгрунтуйте.

8. Виїхавши для проведення слідчого експерименту шляхом відтворення обстановки і обставин події у кримінальному провадженні про злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК, слідчий став очевидцем вчинення особливо злісного хуліганства. Слідчий фізично затримав злочинця, вніс відомості до Єдиного реєстру і розпочав досудове розслідування.

Питання:

Чи відповідають дії слідчого вимогам кримінального процесуального закону?

9. Підозрюваний у скоєнні особливо злісного хуліганства Хромов заявив, що у віці 15 років у 1990 році упав з мотоциклу і отримав травму голови з втратою пам’яті. Довгий час знаходився під наглядом лікаря-психіатра.

Питання:

Які рішення необхідно прийняти в цій ситуації, зміст і порядок їх виконання?

10. У полі знайдено труп невідомого. Слідчий провів огляд трупа і вирішив оглянути навколишню місцевість і ділянку сільських дворів, які розташовані поблизу. Господар однієї із садиб не дозволив проводити огляд.

Питання:

Як повинен діяти слідчий у цій ситуації? Яким чином потрібно оформити проведення слідчої дії?

11. Коваленко І.Н. підозрюється у скоєнні злочину, передбаченому ст.155 КК України. Закінчивши кримінальне провадження, слідчий надав доступ та ознайомив підозрюваного і його захисника з матеріалами досудового розслідування, від яких поступило клопотання про призначення ще однієї судово-медичної експертизи, оскільки вони не згодні з висновками першої.

Питання:

Як слід вирішити дане клопотання і процесуальний порядок його оформлення?

Якщо клопотання буде задоволено, то яку за видом призначити експертизу?

12. Підозрюваний у вбивстві гр. Носов. під час досудового слідства відмовився від участі захисника, заявивши, що сам буде здійснювати свій захист.

Питання:

Як повинен діяти слідчий у цій ситуації? Значення принципу права підозрюваного і обвинуваченого на захист? Випадки обов`язкового призначення захисника?

13. Слідчий, закінчивши досудове слідство у кримінальному провадженні щодо підозрювного Зикун М.Ф.за ч.2 ст.319 КК України внезаконій видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів, перш ніж передати матеріали досудового розслідвання з обвинувальним актом до прокурора направив керівництву лікарні подання, в якому наполягав на звільненні Зикун М.Ф. з роботи у звязку з вчиненням нею злочину.

Питання:

Чи відповідають дії слідчого вимогам закону?

В чому суть принципу приземпції невинуватості?

14. Соломін підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України. Викликаний для допиту як свідок батько підозрюваного Соломін Р. відмовився давати показання про відомі йому обставини вчинення злочину сином, посилаючись на те, що він не бажає, щоб через його показанням син був засуджений.

Питання:

Чи зобов’язаний близький родич підозрюваного давати показання проти останнього?

Як повестися слідчому при зазначених вище обставинах?

15. Слідчій Хороводов прийняв рішення про одночасний допит потерпілого Мішкова Є.В. та підозрюваного Жукова С.О., в зв’язку з чим попередив обох про відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від давання показань за ст.383 і 384 КК України.

Питання:

Процесуально вірно чи ні зробив слідчий?

16. Закінчуючи досудове розслідування, слідчій Синиця С.С. у відповідності зі ст.81 КПК, вирішуючи долю речових доказів, виніс постанову про конфіскацію рушниці, вилученої у підозрюваного в момент скоєння ним злочину.

Зробіть оцінку дій слідчого.

17. В ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний Шмиглов, застосовуючи насильство, відкрито заволодів магнітофоном, який належить Чайкіну. Даний магнітофон він продав Соколову.

Питання:

Який захід забезпечення кримінального провадження необхідно застосувати з метою вилученню даного магнітофона? Обґрунтуйте рішення.

18. Допитана у кримінальному провадженні про зґвалтування потерпіла Бартецька показала, що насильника можна легко впізнати по чисельним татуюванням на ногах, грудях, спині. Вона добре пам‘ятала, що на ногах у ґвалтівника вище колін є по одному татуюванню – “русалки”. За підозрою у вчиненні злочину на цей час вже було затримано Кузьменка, неодноразово раніше судимого за насильницькі злочини. У супроводі міліцейського конвою Кузьменко був пред’явлений для впізнання потерпілій.

Питання:

Чи відповідають дії слідчого вимогам кримінального процесуального закону?

1. Слідчий пред’явив для впізнання свідку пограбування трьох громадян: Вороніна (росіянина), Дубенка (українця) та Канталадзе (грузина).

Питання:

Чи правильно проведено пред’явлення для впізнання?

20. Припустимо, що з музею була викрадена картина відомого художника І.Шишкіна “Корабельная роща”.

Питання:

Чи можна пред’явити для впізнання картину, якщо вона (чи подібна їй) буде знайдена?

21. У квартирі Іванютиної, яка підозрювалась в отруєнні громадян талієм, слідчий проводив обшук, під час якого Іванютина непомітно викинула в кишеню одного з понятих пакунок, у якому була пляшечка з рідиною, що містить талій.

Питання:

Як повинен діяти слідчий за даних обставин? Чи може слідчий провести обшук понятого?

22. Слідчий протягом 2 годин допитував як свідка 13-річного Торопова в присутності його батька – вчителя біології середньої школи, де він навчається.

Питання:

Чи були порушені слідчим вимоги закону щодо порядку допиту малолітнього свідка?

Якщо так, то які саме?

23. 29 листопада 2012 року прокурором були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 30 листопада він передав наявні в нього матеріали до органу досудового розслідування. В ході досудового розслідування було встановлено, що злочин вчинено Трохименком, якому 31 грудня було оголошено про підозру

Питання:

Коли закінчується встановлений законом строк досудового розслідування у даному провадженні?

24. 7 січня о 10 год. 00 хв. Петров був затриманий уповноваженою службовою особою на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України. 10 січня о 9 год. 50 хв., відповідно до вимог ст. 211 КПК України, Петров був доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановив ухвалу про обрання щодо Петрова запобіжного заходу у вигляді застави, і тому він був звільнений з-під варти 10 січня о 11 год. 00 хв.

Питання:

Чи відбулося в описаній ситуації порушення норм кримінально-процесуального законодавства?

Якщо так, то яких саме?

25. Під час кримінального провадження, розпочатого 2 листопада 2012 року у м. Києві щодо вчинення розбійного нападу, 20 листопада 2012 року Миронюку було оголошено про підозру. Під час досудового розслідування було з’ясовано, що Миронюк вчинив ще один розбійний напад 20 липня цього ж року у м. Вінниця, досудове розслідування щодо якого було зупинено 20 серпня на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України (підозрюваний переховується від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності). 30 листопада прокурор об’єднав матеріали досудового розслідування в одне провадження.

Питання:

Як треба обчислювати строки досудового слідства при об’єднанні матеріалів досудового розслідування?

15. Інформаційне та методичне забезпечення.

Рекомендована література

1. Основні нормативні акти:

1.1. Конституція від 28 червня 1996 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 72/1 Спеціальний випуск. – Ст. 2598.

1.2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

1.3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

1.4. Європейська Конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах (Ратифікована Законом України від 16 січня 1998 року) // Офіційний вісник України. – 1998. –№13.

1.5. Європейська Конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Офіційний вісник України. – 1998. – №13.

1.6. Європейська Конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року // Збірка договорів Ради Європи, Київ – 2000.

1.7. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ (Мінськ, 22 січня 1993 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

1.8. Угода про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю (Алма-Ата, 24 квітня 1992 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

1.9. Угода між прокуратурою Російської Федерації та Генеральною прокуратурою України про правову допомогу та співробітництво від 21 травня 1993 року // http://zako№2.rada.gov.ua

1.10. Конвенція про права дитини. Ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 році // http://zako№2.rada.gov.ua

1.11. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року // Сборник международных договоров СССР. – Выпуск XLV. – Москва: Международные отношения, 1991.

1.12. Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року // Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – М., 1998.

1.13.Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй щодо заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила) від 14 грудня 1990 року // http://zako№2.rada.gov.ua

1.14. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996.

1.15. Руководящие принципы Организации Объединенных Наций для предупреждения преступности среди несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие принципы). Приняты и провозглашены резолюцией 45/112 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 года // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994.

1.16. Основні принципи незалежності судових органів (Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) // «Права людини і професійні стандарти для юристів» в документах міжнародних організацій. – К., 1996.

1.17. Руководящие принципы, касающиеся роли лиц, осуществляющих судебное преследование. Приняты восьмым Конгрессом Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, Куба, 27 августа – 7 сентября 1990 года) // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994.

Закони України:

2.1. Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/co№v/page3

2.2. Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/co№v

2.3. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263

2.4. Закон України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» // http://zako№2.rada.gov.ua

2.5. Закон України від 30 червня 1993 року «Про попереднє ув’язнення» // http://zako№2.rada.gov.ua

2.6. Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» // Урядовий кур’єр № 7 від 15 січня 2004 року.

2.7. Закон України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

2.8. Закон України від 24 березня 1999 року «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 197.

2.9. Закон України від 22 березня 2001 року «Про розвідувальні органи України» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 19. – Ст. 94.

2.10. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.

2.11. Закон України від 29 червня 2004 року «Про міжнародні договори України» // Урядовий кур’єр. – № 155. – 18 серпня 2004 року.

2.12. Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» – К., 2010. // http://zako№2.rada.gov.ua

2.13. Закон України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

2.14. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.

2.15. Закон України від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

2.16. Закон України від 30 червня 1993 року «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

2.17. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»: Офіц. видання. – К, 2003.

2.18. Закон України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.

2.19. Закон України від 21 квітня 1995 року «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

2.20. Закон України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.

2.21. Закон України від 7 березня 2002 року «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. – Ст. 225.

2.22. Закон України від 22 грудня 2005 року «Про доступ до судових рішень» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 15. – Ст. 128.

2.23. Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН «Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку» від 17 грудня 1979 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

2.24. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15 січня 2012 року). – Х.: Одіссей, 2012. – 225 с.

2.25. Кримінально-процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х.: Одіссей, 2012. – 360 с.

Матеріали Вищого спецiалiзованого суду України

з розгляду цивільних i кримінальних справ

3.1. Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, інформаційний лист ВССУ від 09.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/golov№a_stori№ka/vssu_pidgotuvav_i№formacij№ij_list_pro_dejaki_pita№№ja_porjadku_oskarzhe№№ja_rishe№_dij_chi_bezdijal.html.

3.2. Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 03.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

3.3. Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 05.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

3.4. Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод, інформаційний лист ВССУ від 15.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html

3.5. Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 21.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

Рішення Конституційного Суду України:

4.1. Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) // Офіційний вісник України. – 2011. – № 60. – Ст. 2418.

4.2. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571.

4.3. Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=160045

4.4. Рішення Конституційного Суду України від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012 у справі за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=167563.

4.5. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 1-12/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03.

4.6. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу ) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=174313.

4.7. Рішення Конституційного суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003 у справі за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) // http://ua-i№fo.biz/legal/basete/ua-cmwusr.htm.

4.8. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – Ст. 2045.

4.9. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 4-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9443.

4.10. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року № 15-рп/2008 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 1, частини першої статті 7, статей 8, 9, 10, частини четвертої статті 14, статті 17, частини першої статті 20, частини третьої статті 29 Закону України «Про прокуратуру“(справа про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу XV «Перехідні положення“ Конституції України) http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=19397

4.11. Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9924

4.12. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № vd971030 v№5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97.

4.13. Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № v006p710-97 у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-97.

4.14. Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1998 № 10-рп/98 у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України від 24 квітня 1997 року № 371 «Про Національне бюро розслідувань України» (справа щодо утворення Національного бюро розслідувань України) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseop/ua-ymeuou.htm.

4.15. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99.

4.16. Рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 1-19/2000у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) // http://ua-i№fo.biz/legal/basezp/ua-zmehjt.htm.

4.17. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 1-15/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9339.

4.18. Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 1-3/2000 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9354.

4.19. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-00.

4.20. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» (справа про відшкодування шкоди державою) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-01.

4.21. Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року № 1-36/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseie/ua-xmwlfu.htm.

4.22. Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року № 1-31/2000 у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-03.

4.23. Рішення Конституційного Суду України від 14 жовтня 2003 року № 1-21/2003 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85, частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про направлення запиту до Президента України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v016p710-03.

4.24. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 1-45/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-10.

4.25. Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 1-18/2008 у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України та за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (справа про мову судочинства) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-08.

4.26. Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 1-17/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кримінально-процесуального кодексу України // www.ccu.gov.ua/doccatalog/docume№t?id.

4.27. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року № 1-26/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-09.

4.28. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 1-23/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09.

4.29. Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12.

4.30. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 1-10/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-12.

4.31. Рішення Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року № 1-13/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органу» до працівника державної виконавчої служби) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-12.

Укази Президента України:

5.1. Концепція реформування кримінальної юстиції України. Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 12. – Ст. 486.

5.2. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93 // Голос України. – 1993. – 26 червня.

5.3. Положення про порядок здійснення помилування. Затв. Указом Президента України від 12 квітня 2000 року № 588/2000 // http://zako№2.rada.gov.ua

5.4. Концепція забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, схвалена Указом Президента України від 28 грудня 2004 року № 1560/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3435.

Постанови Кабінету Міністрів України:

6.1. Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 565 // http://zako№2.rada.gov.ua

6.2. Концепція Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки». Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 року № 229-р // http://zako№2.rada.gov.ua

6.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506 «Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді” // http://zako№2.rada.gov.ua

6.4. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.5. Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.6. Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві // Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 335-р. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.7. Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, постанова Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-п.

6.7.1 Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п.

6.8. Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, постанова Кабінету Міністрів України № 1169 від 26.11.2007 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п.

6.9. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п

6.9.1. Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.10. Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, постанова Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-п

6.10.1 Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р., із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 504 від 06.06.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

Відомчі нормативно-правові акти:

7.1. Наказ МВС №696 від 09.08.2012 «Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1503-12.

7.1.1. Положення про порядок застосування електронних засобів контролю, затверджене наказом МВС України №696 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.2. Наказ МВС №700 від 14.08.2012 «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» // http://do№umvd.d№.ua/.

7.2.1. Інструкцію з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затверджена наказом МВС України №700 від 14.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.3. Наказ МВС №681 від 06.08.2012 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень” // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/MVS389.html.

7.4. Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень, затверджена наказом МВС України №681 від 06.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5. Наказ МВС України № 940 від 22.11.2012 р «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України». // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.1. Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.2. Інструкція про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.3. Перелік кримінальних правопорушень, інших правопорушень, надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, затверджений наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.4. Форми звітів про діяльність підрозділів внутрішніх військ МВС України, затверджені, наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р// http://zako№2.rada.gov.ua

7.6. Наказ МВС №1050 від 19.11.2012 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії”.// http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.1. Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджена наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.2. Положення про комісію головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях з контролю за станом обліково-реєстраційної дисципліни в структурних підрозділах та міськрайлінорганах внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.3. Положення про комісію міськрайліноргану внутрішніх справ головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях з контролю за станом прийняття та реєстрації в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.7. Наказ Генерального прокурора України №69 від 13.08.2012 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань” із змінами і доповненнями, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 14.11.2012 р. № 113 // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/GP12027.html.

7.7.1. Додатки до наказу Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8. Наказ МВС № 686 від 09.08.2012 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України” // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1769-12.

7.8.1. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.2. Положення про Головне слідче управління МВС України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.3. Типове положення про слідче управління (відділ) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.4. Типове положення про слідчий відділ (відділення) міського, районного, лінійного управління (відділу) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.5. Інструкцію з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.9. Наказ МВС України від 27.07.2012 р. № 650 «Інструкція з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України» // http://zako№2.rada.gov.ua

7.10. ро організацію роботи з питань статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та нагляду за обліком кримінальних правопорушень, наказ Генеральної прокуратури України № 15гн від 25.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.11. Наказ Генеральної прокуратури України № 16гн від 01.11.2012 р. «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» // http://zako№2.rada.gov.ua

7.12. Наказ Служби безпеки України № 470 від 17.10.2012 р.Про затвердження Змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю // // http://zako№2.rada.gov.ua

7.13. Спільний наказ ГПУ, МВ