Комюніке Конференції європейських міністрів вищої освіти, Льовен та Лувен-ла-Ньов, 28-29 квітня 2009 року “Європейський простір вищої освіти у новому десятилітті”

Конференція європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, була присвячена аналізу досягнень в рамках Болонського процесу і встановленню пріоритетів Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) на наступне десятиріччя. Було констатовано створення Європейського простору вищої освіти з гарантіями, що він і надалі спиратиметься на європейську інтелектуальну, наукову і культурну спадщину і в основу діяльності якого буде покладена постійна співпраця між державами, вищими навчальними закладами, студентами, викладачами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами.

Таким чином, вищенаведеними документами проголошено визнання “Європи знань”, фундаментальної ролі університетів, необхідності навчання протягом усього життя, акценту на дослідницькій та самостійній роботі, гармонізації ступенів і циклів навчання, участі студентів. Ключовими питаннями визначені: якість, довіра, актуальність, мобільність, сумісність, привабливість, діалог, зближення з урахуванням національних та європейських особливостей. Визнано доцільним створення погоджених стандартів, процедур і керівних принципів забезпечення якості за участю Європейської мережі гарантування якості вищої освіти (ENQA), дослідження зв’язку більш короткої вищої освіти з першим циклом системи кваліфікацій, доповнення докторським рівнем (як третім) двох основних рівнів вищої освіти, підтримання її міждисциплінарності для поліпшення якості. Для того, щоб студенти будь-якої країни могли без зайвих перешкод продовжувати навчання в інших вищих навчальних закладах, потрібна єдина шкала вимірювання результатів їхнього навчання. Такою системою стала Європейська кредитно-трансферна система ECTS (European Credit Transfer System – Європейська система заліку кредитів).

Європейська кредитно-трансферна система (ECTS) була розроблена Європейською комісією у 1989 році в рамках програми ERASMUS для створення передумов організації Європейського простору вищої освіти та ENEA (визнання дипломів про здобуття вищої освіти та окремих навчальних курсів).

Аналогами системи ECTS в Україні є кредитно-трансферна організація навчального процесу, а в Росії – система залікових одиниць.

Система ECTS виконує дві функції:

· функцію перезаліку курсів, отриманих в іншому вищому навчальному закладі. Це дає можливість людині навчатися там, де їй зручніше та вигідніше, причому здобути освіту не в одному вищому навчальному закладі, а частинами в різних;

· функція накопичувальна – протягом життя людина може здобувати освіту частинами, з перервами у часі, у різних вищих навчальних закладах. Таким чином, студент має можливість сам створювати власну освітню траєкторію відповідно до своїх інтересів та життєвих потреб. Накопичення кредитів дозволить студентові підвищувати кваліфікацію протягом усього життя.

Європейська кредитно-трансферна система є основним інструментом щодо полегшення визнання навчальних досягнень студентів навчальними закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредити та оцінки.

ECTS ґрунтується на трьох ключових моментах:

· інформаційний пакет – інформація стосовно навчальних програм і здобутків студентів;

· навчальний контракт – взаємна угода між навчальними закладами- партнерами і студентом;

· перелік оцінок дисциплін – використання кредитів ECTS з метою визначення навчального навантаження студента[18].

Кредити ECTS є кількісним еквівалентом оцінки (від 1 до 60) елементів навчального плану. Вони характеризують навчальне навантаження студента, що вимагається для їх завершення. Кредит – умовна одиниця виміру навантаження студента під час вивчення певного складника навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом у процесі навчання. Це мінімальна одиниця, що точно документується. Кожна дисципліна оцінюється в кредитах, які враховують усі форми навчання: лекції, семінари, лабораторні заняття, практику тощо. Кількість кредитів залежить від складності дсципліни. Одночасно кредит застосовується для визначення суми аудиторної і самостійної роботи студентів протягом тижня. Важливо, що ECTS враховує повне навантаження студента, а не обмежується лише аудиторними годинами. Кредити в Європейській кредитно-трансферній системі можуть бути одержані лише після виконання відповідної роботи й отримання відповідної оцінки за результати навчання.

У системі ECTS навчальне навантаження на один навчальний рік становить 60 кредитів (отже, на один кредит припадає від 25 до 30 годин) (36 академічних), у тому числі аудиторні заняття, самостійна робота та інші види навчальної діяльності), і, як правило, 30 кредитів на семестр і 20 кредитів на триместр. У вищих навчальних закладах європейських країн навчальний рік становить від 34 до 40 тижнів, включаючи період сесій. Отже, загальна трудомісткість навчання для здобутя ступеня бакалавра, що триває 3-4 роки, становить 180-240, а магістра – 240-300 кредитів[19].

За будь-яких принципів організації навчального процесу переважна роль у забезпеченні якісної діагностики належить системі оцінювання знань.

В Європі співіснують багато різних систем оцінювання, що, зрештою, унеможливлює визначення єдиного критерію оцінювання. Саме цей фактор спонукав до розроблення шкали оцінювання ECTS. Вона являє собою додаткову інформацію стосовно результатів навчальної роботи студентів, але не замінює загальні (національні) оцінки. Впроваджена в ECTS європейська система так званої “полегшеної шкали оцінювання” може бути представлена таким чином:

А – відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок);

В – дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками);

С – добре (загалом правильна робота з повною кількістю грубих помилок);

D – задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків);

Е – достатньо (виконання задовільняє мінімальні критерії);

FX – незадовільно (потрібно попрацювати перед тим, як отримати задовільну оцінку)[20].

В Україні впроваджено таку шкалу співвідношення кількості балів і оцінок за бально-рейтинговою системою навчання й оцінювання успішності студентів:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

65-74 бали – задовільно (DЕ);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-43 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).[21]

Вищі навчальні заклади європейського простору вищої освіти обмінюються переліком дисциплін для кожного студента до і після навчання в іншому закладі. Копії цих переліків додаються до особистої справи студента. Навчальний контракт гарантує студентові, що кредити для затвердженої програми навчання будуть відповідно перераховані.

На завершення зазначимо, що ECTS акумулює в собі переваги для різних суб’єктів вищого навчального закладу[22].

Для вищого навчального закладу:

· сприяє розвитку автономізації та відповідальності;

· відкриває нові можливості для співпраці;

· сприяє розвитку комунікативних зв'язків між ВНЗ;

· стимулює підвищення якості навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності;

· підвищує якість студентської мобільності.

Для професорсько-викладацького складу ECTS забезпечує і підтримує:

· автономність і диверсифікацію;

· комунікативність;

· прийняття рішень з академічного визнання.

Покращує:

· зміст навчальних програм;

· якість навчального процесу та його результати.

Для студентів:

· розширює вибір для навчання за кордоном;

· дозволяє самим сформувати програму навчання;

· забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному навчальному закладі;

· гарантує академічне визнання.

Недоліки:

· фрагментація знань;

· сегментація процесу навчання;

· зменшення значущості наукових досліджень у процесі навчання.

Очевидно, що недоліків системи переносу кредитів чи системи лише їх акумуляції можна уникнути при певному “гібридному” (змішаному) підході. Такий шлях у національному масштабі реалізовано у Великобританії в середині 90-х років ХХ століття.

Сьогодні більшість європейських країн (країни ЄС та члени Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) мають академічні кредитні системи. Деякі з них є національними, інші – інституціональними; низка європейських університетів продовжує експериментувати з різними кредитними системами. За ознакою перенесення ­акумуляції більшість європейських країн використовують акумуляційні кредитні системи, за окремими винятками – системи перенесення кредитів, і тільки декілька країн – національно обмежені “гібридні” (змішані) системи. У деяких випадках ECTS в умовах, що склалися (вeлика диверсифікація кредитних систем), вважається нeдocтaтньо ефективною як своєрідний освітній “міст”, “друга валюта” в європейському просторі вищої освіти. Тому бaгатo дослідників, викладачів та управлінців європейських університетів активно обговорюють проблему створення EUROCATS Європейської системи акумулювання та перенесення кредитів.

Результат недостатнього рівня розвитку національних кредитних систем у значній частині європейських держав, з одного боку, та їхнє політичне бажання створити спільний європейський простір вищої освіти – з іншого, дозволяють стверджувати можливість та перспективність трансформування ECTS у міжнародний стандарт вищої освіти.

? Запитання та завдання для самоконтролю

1. Наведіть основні документи Болонського процесу та розкрийте сутність кожного з них.

2. З’ясуйте та проаналізуйте сутність поняття “європейський простір вищої освіти”. Висловіть власну думку.

3. Проаналізуйте особливості Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

4. Наведіть європейську систему “полегшеної шкали оцінювання”.

5. У чому полягає принципова відмінність співвідношення кількості балів і оцінок за бально-рейтинговою системою навчання й оцінювання успішності студентів, рекомендованою Міністерством освіти і науки України і такої, що практикується в європейських університетах?

6. Відповідно до яких нормативних документів сьогодні відбувається процес реформування системи вищої освіти України?

7. Обґрунтуйте викладені у статті (Сова М.О. Проблеми розвитку вищої освіти України в контексті євроінтеґрації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. Вища освіта України. – Додаток 4, том ІІ (14) – 2009 р.– Тематичний випуск №3 “Вища освіта України у контексті інтеґрації до європейського освітнього простору”. – С. 113-117.) засади процесу переходу кількісних показників освітніх послуг у якісні.

8. Підготуйтеся до участі у дебатах на тему: “Проблеми, переваги та недоліки Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS)”, попередньо ознаймившись із матеріалами:

· Савельєв В.П. Вища освіта України у проблемній ситуації ХХІ ст.: соціологічний аналіз // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – Вища освіта України – Додаток 4, том ІІ (14). – 2009.– Тематичний випуск №3 “Вища освіта України у контексті інтеґрації до європейського освітнього простору”. – С. 6–12.

· Офіційний сайт Міністерства освіти і науки Украни [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.mоn.gov.ua

· Європейський освітній портал: Болонський процес у період до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.eu-edu.org/bolosnky5.html