Висновок. Отже, на підставі проведеного аналізу можна зробити наступні висновки

Отже, на підставі проведеного аналізу можна зробити наступні висновки. Усі посадові злочини посягають на державне чи громадське управління як певну систему суспільних відносин. Безпосередніми об'єктами цих злочинів, поряд з державним чи громадським управлінням, можуть бути також відносини власності, система господарювання, громадська безпека та деякі інші важливі соціальні цінності і блага.

Кримінальний кодекс встановлює кримінальну відповідальність за найбільш небезпечні порушення посадовими особами своїх обов'язків. Так, розділ XVII Особливої частини Кримінального кодексу України «Злочини в сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» передбачає відповідальність за зловживання владою або посадовим становищем (ст. 364 КК), перевищення влади або посадових повноважень (ст. 365 КК), перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 365-1), зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2), службове підроблення(ст. 366 КК), службова недбалість (ст. 367 КК), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК), незаконне збагачення (ст. 368-2), підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3), підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4), пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особіпідачу (ст. 369 КК), зловживання впливом (ст. 369-2), провокація підкупу (ст. 370 КК).

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'явлення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих Їй осіб.

На даний час в Україні багато службових осіб зловживають своїм службовим становищем, маючи на меті одержати вигоду нематеріального характеру, яке зумовлене такими мотивами, як кар'єризм, сімейність, бажання прикрасити дійсне становище, зробити взаємну послугу, заручитися підтримкою в розв'язанні будь-якого питання, приховати свою некомпетентність тощо. Зловживаючи своїм службовим становищем, та використовуючи його у власних потребах, службова особа підриває авторитет держави, завдає шко­ди утвердженню демократичних основ уп­равління суспільством, побудові та функ­ціонуванню державного апарату; суттєво обмежує конституційні права і свободи людини і громадянина; порушує принци­пи верховенства права; грубо по­рушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, місце­вого самоврядування, управлінських структур приватного сектору; сприяє криміналізації та тінізації економічних відносин, легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; порушує принципи соціальної справедливості, невідворотно­сті покарання; нищить духовні, моральні та суспільні цінності.

Зараз в Україні створено Національне антикорупційне бюро не яке покладаються повноваження із попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних злочинів. Можливо з деяким часом в країні буде знищено корупцію, та особи не будуть розкрадати державні кошти та здійснювати незаконі дії для власної вигоди, і тоді в країні настане нормальне життя.

Список використаних джерел:

1. Бажанов М. І. – Кримінальне право України. – Харків. – 2001. – с.568

2. Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисова В.І. Кримінальне правоУкраїни: Особлива частина.- К.; Юринком Інтер, 2005. - 544с.

3. Борисов В. І., Пшонка В. П., Тацій В. Я. – Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. – Х: Право – 2013. – с.608.

4. Дударов О. О., Письменський Є. О. – Кримінальне право України. –

2-ге видання. - Київ. – ВД «Дакор» 2013. – с.786.

5. Задоя К.П. Кримінальна відповідальність за перевищеня влади або службових повноважень.: Дисертація канд. юр. наук. – К., 2009. – с. 155-156.

6. Клименко В. А., Мельник М. І. – Кримінальне право України. – Київ. – 2004. – с.401-427.

7. Маляренко В.Т., Сташист В.В., Практика судів України з кримінальних справ 2001-2005 / За заг. редакцією - К, Юрінком Інтер, - 2005р.

8. Мельник М. І., Хавронюк М. І. – Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. – Київ. – 2007. – с.1184.

9. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Хрестоматія / Упоряд. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 496с.

10. Хашев В. Г. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем. Дисертація канд. юрид. наук. – З. 2007. – с.3

11. Яценко С.С. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. – К.: А.С.К., 2006. – 848с.

12. Кримінальний кодекс України. – С.: ТОВ «ВВП Нотіс», - 2014. – с.180.

13. Закон України «Про внесення змін до деяких актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»

14. Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»

15. Постанова ПВС №15 від 26 грудня 2003р. «Про перевищення влади або службових повноважень»