Суспільна небезпечність злочинів у сфері службової діяльності

Розділ І. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності

Суспільна небезпечність злочинів у сфері службової діяльності

Суспільна небезпечність - це ключова ознака поняття злочину у кримінальному праві. Тобто це здатність заподіювати реальну шкоду правоохоронюваному об'єкту або створювати загрозу заподіяння такої шкоди.. Оцінка суспільної небезпечності вже вчиненого діяння відбувається в ході правозастосування. При цьому встановлюються такі критерії оцінки суспільної небезпечності діяння:

- об'єкт посягання (його значущість, вагомість);

- шкода, заподіяна злочином, її характер (фізична, майнова, моральна тощо) та розмір;

- спосіб вчинення злочину (насильство, погроза, обман, використання службового чи іншого становища, груповий);

- мотиви і мета вчинення діяння.

Суспільна небезпечність злочину характеризується двома показниками - її характером і ступенем. Характер суспільної небезпечності- це її якісний критерій (якісна ознака), що залежить від важливості (суспільної цінності) об'єкта злочину. Ступінь суспільної небезпечності являє собою її кількісний критерій (кількісну ознаку) і визначається характеристикою конкретного посягання, зокрема місцем, способом, обстановкою його вчинення, наявністю певного знаряддя, ступенем реалізації злочинного наміру, кількістю потерпілих тощо. Перевищення влади або служ­бових повноважень є одним з найбільш не­безпечних серед інших злочинів. Його су­спільна небезпека полягає у тому, що він підриває авторитет держави, завдає шко­ди утвердженню демократичних основ уп­равління суспільством, побудові та функ­ціонуванню державного апарату; суттєво обмежує конституційні права і свободи людини і громадянина; порушує принци­пи верховенства права; призводить до гальмування та викривлення соціально- економічних реформ; перешкоджає роз­витку ринкових відносин, передусім се­реднього та малого бізнесу, а також над­ходженню іноземних інвестицій; грубо по­рушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, місце­вого самоврядування, управлінських структур приватного сектору; підпорядко­вує державну владу їх інтересам; сприяє криміналізації та тінізації економічних відносин, легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом; порушує принципи соціальної справедливості, невідворотно­сті покарання; нищить духовні, моральні та суспільні цінності; ускладнює відноси­ни з іншими державами і всією міжнарод­ною спільнотою тощо.[11,848]

Слід зазначити, що суспільна небезпе­ка перевищення влади або службових пов­новажень виявляється у тому, що в ре­зультаті його вчинення службова особа ви­ходить за межі наданої їй влади чи служ­бових повноважень і вчиняє дії, яких вона не може вчинити на займаній посаді або взагалі не може вчинити як службова осо­ба чи просто як людина. Серед таких дій найбільш небезпечними є перевищення службовою особою влади або службових повноважень, поєднане із засто­суванням насильства, в результаті чого страждають не лише інтереси служби і авто­ритет влади, але і заподіюється значна шко­да таким невід'ємним благам людини, як життя, здоров'я, честь, гідність.

Підвищена суспільна небезпека таких діянь полягає ще у тому, що потерпілий практично позбавлений можливості вжити адекватних заходів до захисту своїх прав, ефективно протистояти свавіллю, яке вчи­няється від імені влади і з використанням владних можливостей.[2,544]

Отже, ос­новним критерієм під час визначення суспільної небезпечності перевищення влади або службових повноважень висту­пають суспільно небезпечні наслідки. Вчинення службовою особою перевищення влади або службових повноважень характеризуєть­ся тривалою незворотністю, спричиненою незаконними діями шкоди. Службова особа не може та й не має права вчиняти злочинні діяння, оскільки повинна бути взірцем для наслі­дування у підлеглих та оточуючих. Якщо публічне нехтування законом вищими службовими особами нашої держави, ви­никає запитання, чи етично вимагати дот­римання закону від пересічних громадян, які здебільшого вчинюють злочин з безви­ході, адже значно поступаються своїм ма­теріальним становищем. Суспільство втратило довіру до влади в цілому, міжнародна спільнота з пересторогою ставиться до держави, де закон не має ніякої сили впливу, - це і є та тяжкість, яку тягне за собою спричинена шкода при перевищен­ні влади або службових повноважень.

Характер і ступінь суспільної небезпеч­ності вчиненого діяння зумовлюється та­кож формою вини. Такий злочин, як перевищення вла­ди або службових повноважень вчинюється тільки умисно. У статті 365 КК України прямо йдеться про умисне вчинення дій службовою особою, які явно виходять за межі наданих законом прав і повноважень.[3,608]

З вище викладеного слідує, що такий злочин, як перевищення влади або служ­бових повноважень має високий ступінь суспільної небезпеки, і без наявності в Кримінальному кодексі України стат­ті 365 КК в Україні не можливо побудува­ти демократичної, соціальної, правової держави (ст.1 Конституції України), не реалізувати закладений в статті 3 Консти­туції України філософії прав людини, не забезпечити дотримання вимог закріпле­них в ч.2 ст.19 Конституції

Date: 2015-07-24; view: 443; Нарушение авторских прав