Особливості оцінки ризиків фінансових інвестицій

Оцінка ризику вкладень у фінансові інструменти відрізняється від оцінки ризиків реальних інвестицій наявністю в більшості випадків ряду статистичних даних, що відбиває динамікові зміни ціни або прибутковості того або іншого фінансового інструмента. Унаслідок цього, стандартне відхилення розраховується в такий спосіб:

, ,

де m - середнє.

Дані статистичні оцінки точніше буде називати вибірковим середнім і вибірковим стандартним відхиленням.

У сучасній методології оцінки ризику фінансових інструментів широко використовується показник (Va – value at risk ) – даний показник указує на величину, що не перевищать утрати протягом визначеного проміжку часу з імовірністю (довірчим інтервалом) у відсотках.

Якщо розрахунок Va спирається на схильність активу ризику при малоймовірних подіях у нормальних умовах ринку, то стрес-тестування при аналізі ризиків виходить із правдоподібних подій у ненормальних умовах ринку. Такий аналіз включає гіпотетично можливі сценарії розвитку ринкової ситуації (екстремальні рухи ринку).

Для визначення наслідків дій інвестора на фондовому ринку в умовах невизначеності використовується коефіцієнт фінансового ризику:

,

де В – максимально можлива сума збитку власника інвестиційного портфеля;

С – сума власних фінансових ресурсів, вкладених у даний портфель.

Ризик інвестування в окремі цінні папери також оцінюється:

,

де К_коррел – коефіцієнт кореляції між рівнем ризику по індивідуальному виді цінних паперів (або по портфелі в цілому) і середнім рівнем прибутковості даної групи фінансових активів по ринку в цілому;

σ – середньоквадратичне (стандартне) відхилення прибутковості по окремому цінному папері;

σ_р – середньоквадратичне відхилення по ринку в цілому.

Інтерпретація даного показника наступна:

- при β > 1 – рівень ризику цінного папера високий;

- при β = 1 – рівень ризику середній;

- при β < 1 – рівень ризику середній.

Бета – коефіцієнт будь-якого інвестиційного портфеля оцінюється по формулі середнього арифметичного:

,

де х_i – частка цінного папера i – го виду в портфелі;

β_i – бета – коефіцієнт цінного папера i – го виду в портфелі.

Ризик, зв'язаний з будь-яким портфелем, не може бути обмірювана простим середньозваженим значенням їхній окремих середньоквадратичних відхилень або дисперсій. Невизначеність портфеля залежить від ступеня, з яким доходи від цінних паперів змінюються паралельно. Портфелі, що складаються з цінних паперів, на які впливають ті самі фактори, є більш ризикованими, чим тієї комбінації цінних паперів, у яких на різні цінні папери впливають різні фактори.

Ризик портфеля, що складає з двох цінних паперів, буде дорівнює:

,

, ,

,

де V_p – дисперсія портфеля;

σ – середньоквадратичне відхилення;

р – імовірність виникнення відхилення.

r_s – прибутковість цінного папера s;

- середньозважена прибутковість цінного папера s.

Ризик портфеля, що складає з n цінних паперів, буде дорівнює:

.