Експертизи та обговорення законопроекту

На цьому етапі теж можуть бути два варіанти проходження: 1) проведення експертиз та обговорення здійснюються за ініціативою суб’єкта законодавчої ініціативи ще до її реєстрації як законопроекту у Верховній Ра­ді України; 2) всі заходи здійснюються після формальної реєстрації проекту. Перший варіант, як правило, реалізується тоді, коли суб’єктом виступає уряд, другий - коли ним є народний депутат України.

Для нас не важить, коли саме здійснюються експертизи й коли відбувається обговорення. Важлива суть - навіщо це потрібно.

Коли законопроект викликає чи може викликати запитання при його розгляді в парламенті, а також з метою недопущення проходження законопроекту, який є відверто лобістський чи такий, що зможе зашкодити як суб’єктам правового регулювання, так і суспільству в цілому, він підлягає певним процедурам експертиз.

Усі проекти законів зазвичай мають пройти правову й наукову експертизи на предмет їхніх конституційності, законності, відповідності принципам права та системи українського законодавства.

Законопроекти, впровадження яких може призвести до збільшення видатків чи зменшення надходжень до державного або місцевих бюджетів, мають пройти фінансово-економічну експертизу. Завданням цієї експертизи є не просто оцінка витрат на той чи той закон, а встановлення, що загальний позитивний ефект від закону чи обов’язок законодавця у врегулюванні проблеми важливіший, ніж потреба у витратах. Уряд, зазвичай відповідаючи за таку експертизу, має також вказати на можливості компенсування витрат з інших джерел чи дати пропозиції про порядок впровадження такого закону.

Також можуть провадитися й інші види експертиз - корупційна (чи не створює новий закон додаткові корупційні можливості), гендерна (чи новий закон не порушує гендерну рівність); кримінологічна (з питань, правове регулювання яких може впливати на криміналізацію суспільства), а також на відповідність законодавству Європейського Союзу.

Окремо стоїть питання громадської експертизи - коли законопроект обговорюється та оцінюється силами громадських організацій, недержавних мозкових центрів, окремими незалежними дослідниками, просто активними громадянами.

Обов’язковими вимогами щодо фактичного провадження громадської експертизи законопроекту через його обговорення можна вважати норми Закону „Про засади державної регуляторної політики”. Ст.9 цього закону прямо передбачає обов’язковість оприлюднення проекту і встановлення не менш як місячного терміну на подання пропозицій та зауважень до цього проекту.

Варто також зауважити, що провадження експертизи не є обмеженням законних повноважень єдиного законодавчого органу України - Верховної Ради України, яка досить часто ухвалює закони без таких експертиз і за скороченою процедурою.

Незважаючи на наявність чи відсутність тої чи тої експертизи, важливим інструментом удосконалення законопроекту є його громадське чи експертне обговорення на публічних заходах - круглих столах, куди запрошують представників не тільки науки, а й громадськості (передовсім від груп, на які має діяти нове правове регулювання).