Засоби передачі масової інформації

Сучасна система СМЯ поділяються на три види: засоби масової інформації (ЗМІ); телекомунікації; інформатику.

ЗМІ - це організаційно-технічні комплекси, що дозволяють здійснювати швидку передачу, масове тиражування великих обсягів словесної, образної та музичної інформації.

Структура сучасної системи ЗМІ виглядає наступним чином: преса (газети, журнали, дайджести, тижневики і ін); аудіовізуальні ЗМІ (радіо, телебачення, документальні фільми, телетекст тощо); інформаційні служби (телеграфні агентства, рекламні бюро, PR-агентства, професійні журналістські клуби і асоціації).

Преса - це масові періодичні друковані видання. Преса - єдиний засіб, що дає споживачеві інформації можливість контролювати динаміку освітлюваних подій, обставини та напрями їх розвитку. Основне місце в системі періодичних видань займають газети.

Радіо - це масове аудіальноє ЗМІ. Унікальність радіо в його повсюдності і загальнодоступності. Слухаючи радіо, люди можуть дізнатися про новини, слухати музику, розважальні програми і при цьому займатися іншими справами. Радіо - один з найважливіших засобів соціального контролю (зокрема, державного), завдяки якому можна управляти свідомістю і поведінкою одночасно великої кількості людей.

Телебачення - це аудіовізуальний ЗМІ, яке, синтезуючи звук і зображення, забезпечує більш широкі комунікативні можливості.

Інформаційні служби - це організації, що збирають і пересилають новини. Традиційно вони складають основу національної та міжнародної систем поширення новин. Кореспонденти інформаційних служб збирають відомості, які потім перепродуються передплатникам - газетам, журналам, державним органам, телеком-паніям, комерційним та іншим структурам.
PR-фірми - це організації, що розробляють і пропонують керівництву комерційних, політичних, громадських та інших структур ключову концепцію їх політики чи окремі рекомендації у сфері зв'язків з громадськістю.

Паблік рілейшнз (PR) - це спеціальна система управління інфор-мацией (у тому числі і соціальної), де під керуванням розуміється процес створення інформаційних приводів та інформації зацікавленою в ній стороною; поширення готової інформаційної продукції засобами комунікації для цілеспрямованого формування бажаного громадської думки.

Типологія рекламних повідомлень може розрізнятися: 1) за способом впливу на аудиторію - інформативне (волаючий до розуму потенційного клієнта); механістичне (апелювання до вже сформованим у свідомості образів і стереотипів, орієнтування на все знайоме, багаторазовий повтор); суггестивне (орієнтування на підсвідомість і основні інстинкти), 2) за способом вираження - «жорстка» (залучення одномоментної уваги аудиторії), «м'яка» (створення сприятливої ​​атмосфери аудиторії навколо продукції, формування певного смаку у потенційних споживачів), 3) по цілям і завданням: іміджева реклама («розкрутка»сприятливого образу продукції); стимулююча реклама (стимулювання певних потреб у аудиторії); реклама стабільності (акцент на стабільному положенні виробника продукції); внутрішньо-фірмова реклама (навіювання співробітникам віри у власне підприємство); реклама з метою розширення ринку збуту продукції; порівняльна реклама (протиставлення «хорошого» і «поганого»); нагадує реклама (тривалий повтор повідомлень); підкріплююча реклама (тобто підкріплення віри клієнтів в те, що вони зробили правильний вибір); інформує реклама (завідомо дорога помітна реклама, що говорить про перевагу даного підприємства); 4) за можливості зворотного зв'язку зі споживачами - зі зворотним зв'язком (через спілкування з рекламодавцями) і без зворотного зв'язку.

Об'єкт реклами може бути представлений у двох видах: як річ з її характеристиками і вартістю; як річ для будь-кого (акцент на характеристики і гідності потенційного клієнта).

Більшість сучасних ЗМІ немислимі без реклами. Реклама не тільки дає фінансове підживлення ЗМІ, але й орієнтує на гедонізм і співпричетність до самим жаданим потребам аудиторії. Аналізуючи роль реклами в ЗМІ, можна виявити як позитивні, так і негативні її прояви. До позитивних належать економічне зростання, стимул до зниження цін, збільшення випуску продукції споживання, субсидії ЗМІ, динамізм економічного змагання, розширення ринку, створення додаткових робочих місць, продуманий вибір, свобода рішення споживача, формування нової культури та естетики.

Проте реклама має ряд очевидних негативних тенденцій і серед них: упор на другорядні показники, маніпуляція свідомістю і обман аудиторії, стимулювання надвиробництва, збільшення витрат на рекламу і як наслідок зростання цін на продукцію, зростання «марного» споживання і безтурботне ставлення до природних ресурсів, неувага до соціальних потреб, прищеплення «поганого смаку» аудиторії, загроза занепаду культури і моральності.

Телекомунікація - це технічні служби, що забезпечують передачу і прийом повідомлень. Фахівці з телекомунікації - інженери та техніки. Вони в основному працюють з кодами, сигналами, шумами. Традиція пошуку в області кодування інформації, економії й надійності її передачі сягає часів посольств і секретних служб, що використовували шифрування та кодування для написання секретних листів.

Інформатика - це система засобів обробки даних за допомогою обчислювальних машин (комп'ютерів). Інформатика в історичному плані продовжує так звану культуру очевидності, де на першому місці - істина, наукові дослідження та докази існування природних обмежень. Дане СМЯ займається дослідженням людської мови і його логічних основ точки зору проблеми створення нової мови і втілення його комунікативних функцій.
Для фахівців у сфері інформатики (програмістів) головне - пошук логічного сенсу, аналіз та зберігання інформації. Важливим виступає залученість в науково-технічну революцію, вінцем якої є створення досконалого штучного розуму. На відміну від ЗМІ та телекомунікацій професійно в область інформатики залучено набагато менше людей.

Всі види СМЯ об'єднані у відкритому інформаційному середовищі соціальних комунікацій - Інтернеті.

Інтернет - відносно нове інформаційне засіб, поступово набуває рис ЗМІ. Це гігантська мережа комп'ютерів, розміщена по всьому світу і створює новий інформаційний простір (кіберпростір), в якому можна обмінюватися посланнями за лічені секунди одночасно з тисячами людей, отримувати доступ до віддаленого комп'ютера, що користується базами даних, і витягати ці дані; підписуватися на дискусійні листи та інші матеріали; брати участь в обговоренні різних питань, у тому числі в інтерактивному режимі; отримувати регулярні випуски новин, прес-релізи по конкретній тематиці та ін
Розвиток WWW (World Wide Web) - відносно новий засіб Інтернету. Це гіпертекстова інформаційна система з елементами мультимедіа. Гіпертекст - це набір текстових, звукових і відеодокументів, матеріалів, пов'язаних взаємними посиланнями і переходами, в тому числі і на віддалених комп'ютерах. На сторінках WWW розміщується все більше і більше інформації організацій і компаній різних країн. На сторінках WWW різні організації поміщають свої новини, економічну і комерційну інформацію. Створення сторінок WWW організаціями та окремими особами є засобом формування іміджу та реклами. Матеріал сторінки може оновлюватися з періодичністю від декількох разів на день і рідше. Індустрія новин розвинених країн все впевненіше розміщується в Інтернеті.

СМЯ становлять особливу систему, у якій поєдналися наступні чотири виміри:

· Загальна базова техніка (перш за все електроніка), без якої неможлива робота ЗМІ, телекомунікацій та фахівців з інформатики;

· Особлива методологія автоматичної і логічної обробки інформації;

· Пов'язана і універсальна система відображення світу (нова технократична філософія);

· Загальні стратегічні і економічні цілі системи ЗМК.

У цих умовах цифрова парадигма, що представляє весь навколишній світ у формі цифрових кодів, - це не лише феномен електроніки, але й певна система цінностей, в якій сукупність природних явищ (біологічних, соціальних, гуманітарних) матеріалізується за допомогою логічних розрахунків.